Археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України завершили досліджувати прицерковну територію однієї з найстаріших церков Львова - церкви Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького. Під час досліджень археологи виявили 60 поховань різного періоду. У чотирьох похованням археологи виявили артефакти. Про розкопані знахідки Гал-інфо розповів молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби», археолог Остап Лазурко.
Отож, як вже повідомляло Гал-інфо, археологи виявили чоловічі та жіночі поховання. Також розкопано близько 5 дитячих поховань, є навіть поховання немовляти. Усі поховані за християнським обрядом головою на захід, орієнтовані на церкву, і мали відхилення в південну сторону.
Додамо, що біля храмів традиційно ховали парафіян незалежно від їхнього соціального статусу. Також нагадаємо, що майже біля кожної церкви у місті існував цвинтар. У 1783 році австрійська влада ліквідувала всі цвинтарі в межах Львова і винесла їх за межі міста.
Під час розкопок археологи виявили незначну кількість кераміки, орієнтовно XIII ст., і одну намистину Княжої доби. Її знайшли не у похованнях, а безпосередньо у культурному шарі завглибшки 3,6 м.
Як розповів Остап Лазурко, на ділянці, яку досліджували археологи, був знайдений як масовий матеріал (фрагменти керамічних горщиків від XIII ст. до ХІХ ст.), так і індивідуальні речі, які належали покійним.
«Загалом ми відкрили та дослідили 60 поховань. З них лише 4 були інвентарними (мали супровідний матеріал, який в подальшому дозволить продатувати поховання)», - зазначив Остап Лазурко.
Зокрема у дитячому похованні археологи виявили намисто з бісеринок. Їх є велика кількість, але вони дуже крихкі.
«В одному похованні, ймовірно жіночому, виявили намистини. Припускаємо, що це могла бути вервиця, але хрестик не зберігся. Ми лише можемо припустити, що це жіноче поховання, адже антропологічний аналіз визначення статі ще не проводили. Виявлені намистини чорного, білого та червоного кольору, вони грубо оброблені, гранчасті. Матеріал - або скло, або скляна паста. Намистини у ряді чергувалися між собою», - зазначив Остап Лазурко.
В іншому похованні археологи виявили масивний перстень.
«В одному із поховань покійник на пальці мав перстень. Цей перстень жіночого типу, з великим щитком. Ймовірно, був прикрашений камінцями. У цьому похованні був виявлений натільний хрестик. Мабуть, була похована досить заможна людина, якщо мала стільки речей при собі. Ми дослідили подібні зразки за каталогом, такі аналоги датуються орієнтовно XV ст. Це латинський тип з перпендикулярним вушком. Треба його відчистити. Припускаємо, що тут можуть бути ще бічні медальйони зі зображеннями святих. Оскільки перстень виявили в одному похованні з хрестиком, то їх можна датувати одним часом», - зазначив Остап Лазурко.
Археолог пояснив, що концентрація інвентарних поховань була при південній стороні храму. Дослідники припускають, що починався цвинтар з південного боку церкви. Далі поховання рідшають.
Також археологи виявили кістяну різьблену накладку, яка могла слугувати ручкою до якогось інструмента, можливо столового.
Серед цікавих знахідок, ймовірно, найдавніших, на цій ділянці – одна намистинка. Її археологи відносять до Княжого періоду ХІІІ ст. Намистинка блакитного кольору. Знахідку виявили у культурному шарі завглибшки 3,6 м при вході до церкви, вона не належить до числа знахідок із поховань.
Окрім того, археологи виявили багато монет.
«Усі монети переважно австрійського періоду ХІХ ст. Вони могли бути просто загублені на території церкви. Наразі одну монети ще потрібно додатково вивчити. Ймовірно, це динар. Ця монета є найменшою і може бути найстаршою з них усіх. Виявили також багато боратинок XVII – XVIII ст. Це масова монета того часу», - зазначив Остап Лазурко.
Окрім того, під час розкопок археологи знайшли фрагмент тканини на черепі.
«Не знаю, чи вдасться нам дослідити знахідку, але якщо добре придивитися, то видно волокна тканини. Можливо, це був головний убір, оправлений міддю, тому кістка черепа позеленіла від окислення», - сказав Остап Лазурко.
Він додав, що не всі поховання були розкриті. Він припускає, що на території церкви є й інші місця поховань.
Археологи порадилися зі служителями храму і дійшли згоди, що виявлені людські останки будуть перепоховані на прицерковній території.
У Львові археологи розкопали давній цвинтар
Нагадаємо, що церква Святого Миколая (УПЦ КП) вважається однією із найдавніших православних святинь Львова. Точна дата будівництва храму невідома, однак, за деякими джерелами, у 1300 році церква вже існувала. Згодом її кілька разів перебудовували.
Більше відео дивіться на нашому каналі YouTube.
