Близько 1500 років тому, можливо, біля 450 р. н.е., невідомі нападники взяли штурмом маленьке, процвітаюче село Сандббі Борг на березі острова Оленд (Швеція), залишивши тіла мешканців там, де їх було вбито.
Шведські археологи Клара Альфсдоттер, Людвіг Папмель-Дуфай та Гелена Віктор виявили залишки щонайменше 26 тіл, повідомило видання Глобал Аналітик.
Зараз це просто трав’янистий зелений курган, оточений скелястим овалом, але колись там було процвітаюче поселення. Село знаходилося недалеко від берегової лінії, у ньому нараховувалось 50 будинків, оточених муром висотою від 4 до 5 метрів. Тут мешкало біля 200-250 людей.
Тоді через європейський континент прокочувалися міграційні хвилі, це був бурхливий час; але тим не менш залишається таємницею, хто і чому вбив селян.
Поки що археологи розкопали лише три будинки. На скелетах виявлено ознаки травм тупими предметами, часто вони лежать на спині. Це вказує на те, що люди померли раптово або перед смертю були непритомними.
Було також знайдено залишки п’ятирічної дитини та немовлят у віці декількох місяців, а два скелети частково обгоріли у випадковій або навмисній пожежі.
Людські скелети також були знайдені на вулицях, а разом з ними залишки собак та худоби, яка могла померти від голоду або також була вбита під час нападу. В одному будинку було знайдено залишки дев’ятьох людей.
Цікаво, що на місці розташування села археологи знайшли золоті монети, скляні буси, позолочені брошки, кільця та срібні підвіски високої якості. Проте не було знайдено зброї.
Таким чином нападники не пограбували Сандббі Борг, а лише взяли зброю, як трофей або данину богам. Невідомо, чи захищалися жителі, але схоже, що ні, — говорять дослідники.
«Пошкодження, які можна отримати при зіткненні з противником, такі як переломи або травми обличчя, поки що не були виявлені, — пишуть у своїй роботі археологи. — Це значить, що нападники були численними та одночасно вдерлися в декілька будинків».
Незважаючи на те, що в той час на острові розташовувалося ще 15 сіл, ніхто і ніколи не відвідував Сандббі Борг для поховання небіжчиків, які залишилися там, де були вбиті. Потім з часом завалилися дахи хат і жахлива сцена була похована.
Дотепер немає жодних письмових чи усних записів про різанину. Місцеві жителі досі обходять це місце стороною.
