Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Солом'яні скарби: у Львові відкрили унікальну виставку давніх речей

Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Фото - Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
1/8
5 вересня у Великій виставковій залі відкрили виставку солом’яних виробів, які зберігаються у Фондовій збірці Музею. Про це йдеться у повідомленні на сайті Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

Соломоплетіння – одне із найдавніших народних ремесел. Воно було відоме всім хліборобським народам ще задовго до появи ткацького й гончарного ремесла. Солома довгий час «взувала й одягала» селян, утеплювала їхнє житло і служила їм постіллю. Люди вірили, що  солома має благотворну здатність впливати на хід селянського життя.

Серед видів солом’яних виробів віднаходимо такі: сівачки (ємності для зерна із пасом через плече, призначені для посіву зернових або інших польових робіт); солом’яники (бочки для зерна); пекарські кошики (у формі мисок); коверзуни (посудини, схожі за формою на глечики, горщики для зберігання сипучих продуктів); кимаки, солом’яні вулики; папучі (капці, які взували поверх зимового взуття); ходаки (солом’яні туфлі округлої форми); брилі і капелюшки (солом’яні чоловічі і жіночі головні убори); дідухи, павуки, вінці (обрядові атрибути і прикраси) тощо.

Основною сировиною для соломоплетіння є стебла злаків: жита, ячменю, пшениці, вівса. Найчастіше використовують житню солому, оскільки вона має найбільшу довжину стебла і є міцнішою за інші. Кольорова гама житньої соломи дуже різноманітна – зеленувата, світло-жовта, золотава, темно-жовта. Колір її залежить від умов проростання – погоди, ґрунту тощо, а також від часу заготівлі і умов зберігання. Секрет ремесла полягає у тому, що крихка та ламка солома при замочуванні чи розпарюванні стає м’якою і пластичною, а висохнувши – добре утримує надану їй форму. Такі якості в поєднанні з природними декоративними властивостями – глянцевою поверхнею і золотистими відтінками – дозволяють досягати високого художнього результату.

Фондова збірка Музею налічує 77 експонатів, виготовлених із соломи. Значна частина є представленою на виставці.

Також у Музеї (у хаті зі с. Орявчик 1860 р.) можна взяти участь у майстер-класі зі соломоплетіння – його проводить музейний працівник, відомий народний майстер України – Микола Огородник (деталі за тел. 068 525 91 85).

Виставка триватиме до початку жовтня.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");