Коли Володимир Сивохіп обійняв посаду директора Львівської філармонії одинадцять років тому, то там жили щури, зі стелі на музикантів падав дощ, стара австрійська котельня могла вибухнути під час концерту, а туалети були в такому стані, що туди не впускали глядачів, аби сморід не було чути в концертному залі. Про це сьогодні, 2 лютого,під час прес-зустрічі на тему «Вибори 28 лютого генерального директора Львівської обласної філармонії», повідомив генеральний директор Львівської обласної філармонії Володимир Сивохіп.
На посаду директора Львівської філармонії він прийшов за кілька років, після того, як її звільнив нині чинний директор Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Тадей Едер.
«Після нього кілька років поспіль цю посаду обіймав Орест Баран. А потім ще рік – Сергій Бурко. І на межі 2005-2006 років склалася патова ситуація, коли обидва директори судилися, бо вони обидва були чинними. І вони обидва перебували на тривалих лікарняних. Я пригадую тоді, Тарас Батенко та Перо Олійник давали прес-конференції. Я стояв у кутку. А вони казали: «Ми шукаємо виходу з ситуації» і красномовно дивилися на мене. На що я чесно відповідав: «Я не можу бути виходом з ситуації. У вас є вже два директори, з’ясуйте з ними», - розповідає Володимир Сивохіп.
Філармонія 12-13 років тому, за згадками очевидців, мала сумний вигляд.
«Уявіть собі, що ви сидите в концертному залі, слухаєте Моцарта. На вулиці паде дощ. Над тобою гарна стеля з ліпниною, а також - у цвілі. І з неї просто на тебе той дощ капає. А поруч з вами якась місткість та шмата, щоби збирати цю воду. На сцені на оркестр теж падає дощ. Там теж – якісь шмати та тазики. У перерві прибиральниці швиденько міняють ті тазики, ніби якийсь сценарій фільму», - розповідає Володимир Сивохіп.
За словами генерального директора, одного разу під час виконання Реквієму Моцарта він побачив, як з під-сцени спокійнісінько вийшов щур і пішов собі у фойє, вечеряти.
«Чого у фойє? Це був геніальний винахід одного з попередників. Адже гроші на ремонти надавали. І їх треба було освоювати. І він у фойє стелив найдешевший лінолеум. А щури його страшенно любили гризти. І щомісяця стелили новий лінолеум», - каже Володимир Сивохіп.
Ще років 15 тому під сценою філармонії розміщувалася стара котельня, яку побудували разом з будинком, приблизно у 1901 році. Ця котельня мала гріти зал і гардероб. Натомість стала пристанищем бомжів. А опалювати приміщення в неї не вистачало потужностей, і вона могла вибухнути під час концерту.
У приміщенні на чотири поверхи була тільки одна вбиральня. І та – зачинена. Тому що якщо зранку туди хтось заходив, то ввечері працівники філармонії просилися до туалету в найближчі кнайпи.
«А ще страшенно крали все, починаючи з туалетного паперу та миючих засобів. Ті ж артисти оркестру. Я їм це сказав на першій же зустрічі. Я сказав, що щогодини буду класти до туалету туалетний папір доти, доки вони не перестануть його виносити. Останні 6 років я вже не заходив туди перевіряти», - згадує Володимир Сивохіп.
Також, за його словами, була плачевна фінансова ситуація через крадіжки.
«Кожен, хто мав доступ до якогось фінансового рахунку, знав, що він отримає з того 15-20 відсотків. Робочий день дирекції тривав до 18.00. А концерти починаються о сьомій. Але їх вже на роботі не було. Правда, перед концертом вони могли зайти в квиткову касу і взяти грошей на свої потреби. Тобто, велася подвійна бухгалтерія. І єдині, хто підняв шум, це були журналісти», - нині чинний директор філармонії дивується, що на таку ситуацію звертали увагу тільки журналісти.
Отож, коли він очолив філармонію, то найперше взявся за ремонти.
«Але якщо зі мною підпишуть знову контракт, то я знову почнуть все ремонтувати. Тому що за десять років воно вже зносилося», - обіцяє Володимир Сивохіп.
Також він має реконструкційні плани щодо горища будинку філармонії.
«За п’ять років з того стриху можна зробити дуже цікавий ультрасучасний мистецький простір, відкритий для світу. Адже якщо там підняти дах і зробити терасу, то можна насолоджувати Львовом, багато що робити і спілкуватися з зоряним небом», - директор філармонії зізнався, що цю ідею підгледів під час гастролей у Швейцарії.
На питання, де взяв гроші на ті ремонти, він відповідає щиро: заробив з концертів.
«Десь пів року тому Олег Синютка запитав мене: «Скільки у тебе грошей на рахунку?». Тоді було з півмільйона. І ми купили невеличкий бусик, їздимо по народних домах та клубах і даємо концерти. Якщо два-три роки тому ми давали 350 концертів, то минулого року – вже 700 концертів. І минуло півроку, а в мене на рахунку – знову півмільйона. І їх треба кудись вкладати», - Володимир Сивохіп переконаний, що й на створення нового концертного залу на горищі філармонії гроші він заробить.
Львівський прес-клуб
