Личаківський районний суд Львова виправдав обвинуваченого у хабарництві колишнього начальника управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки Львівської ОДА Мирослава Сороку. Ключові докази обвинувачення були визнані недопустимими. Про це повідомили "Наші гроші. Львів".
Про це «НГ.Львів» стало відомо з вироку, оприлюдненого в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Cправу про обвинувачення Мирослава Сороки суд розглядав у підсумку тричі. Спершу 30 квітня 2013 року суд виніс виправдувальний вирок. Прокуратура його успішно оскаржила, справу відправили на додаткове розслідування і згодом вона знову потрапила до Личаківського райсуду.
12 грудня 2014 року суд визнав Сороку винним в отриманні хабара та призначив покарання у виглядіп’яти років позбавлення волі. Проте у листопаді 2015 року апеляційний суд скасував цей вирок, і з квітня 2016 року Личаківський районний суд знову розглядав цю справу.
Мирославу Сороці інкримінували отримання €1000 хабара від підприємця Гліба Меліхова за сприяння в укладенні договорів тимчасового винайму приміщень у професійно-технічних навчальних закладах у Львові, а також за погодження в майбутньому документів, необхідних для укладення договору оренди приміщень на постійній основі. Йдеться про приміщення Ставропігійського професійного ліцею та Львівського ВПУ будівництва та комп’ютерних технологій, які підприємцю начебто були потрібні для зберігання фруктів.
Слідчі й прокуратура стверджували, що попередньо обумовлений хабар він отримав 16 лютого 2012 році у своєму службовому кабінеті.
30 жовтня суд виправдав Сороку, оскільки його участь у вчиненні злочину не була доведена. Ключові докази обвинувачення, зокрема, записи розмов між Меліховим та Сорокою, відеозаписи, протокол огляду місця події, речові докази (включно з грошима) були визнані судом недопустимими, оскільки були отримані незаконним шляхом.
На думку суду, поведінка Меліхова і його дії свідчать про те, що «працівники міліції не обмежились пасивним розслідуванням, а за допомогою свідка Меліхова підбурювали Сороку до отримання коштів».
До цього висновку суд прийшов з низки причин. По-перше, під час зафіксованих розмов з Меліховим Сорока не вимагав в нього хабар і не обіцяв створити перешкоди у скеруванні документів для підписання договорів оренди до Києва, якщо той не дасть йому хабар. Навпаки, Меліхов весь час повертався до розмови про те, що хоче «віддячитися» Сороці. По-друге, на відеозаписі з кабінету Сороки видно, що він не брав конверт з грошима у руки. По-третє, Меліхов їхав до Сороки в одному автомобілі з убозівцями та жартував з ними, як з давніми знайомими. Коли він запитав, що йому робити, коли Сорока не візьме гроші, то одна з осіб, що була в автомобілі, «виразилася в його адресу непристойно».
Суддя врахував також, що оперативно-розшукові заходи щодо Сороки убозівці безрезультатно проводили майже рік на підставі постанови Апеляційного суду Львівської області від 30 травня 2011 року. У його кабінеті була встановлена прихована камера. 11 лютого 2012 року вона зафіксувала розмову Меліхова з Сорокою, але заяву до УБОЗу Меліхов написав лише 16 лютого – безпосередньою перед передачею грошей.
У суді скептично оцінили й версію слідства про те, що Меліхову приміщення були потрібні для ведення підприємницької діяльності. Під час суду з’ясувалося, що зареєстрований ФОПом Меліхов реальної діяльності не проводив, і після укладення тимчасового договору оренди складу у Ставропігійському професійному ліцеї це приміщення не використовував. Після затримання Сороки в Меліхова зник будь-який інтерес до використання як складів приміщень і цього ліцею, і училища. У 2013 році він виїхав до Росії і більше сюди не повертався.
Суд звернув увагу й на те, що явку з повинною Сорока подав під тиском убозівців «після порушення кримінальної справи та його затримання і утримання в УБОЗ ГУ МВС України Львівської області протягом доби без допуску захисника». Цей доказ суд теж вирішив вважати недопустимим.
Огляд кабінету Сороки проводили з порушеннями Кримінально-процесуального кодексу. Порівнюючи відеозапис огляду з текстом протоколу огляду, суд дійшов висновку: «Частина речей, які вилучені з кабінету підсудного, в тому числі біля 10 пляшок різних алкогольних напоїв у протоколі огляду не зазначені».
Покази Меліхова про обставини вимагання та отримання хабара Сорокою суд визнав «непослідовними та суперечливими між собою». Йдеться, зокрема про номінали банкнот, якими Меліхов начебто давав хабар Сороці. Під час судового засідання у жовтні 2012 році він говорив про 10 банкнот номіналом 100 євро, хоча у матеріалах справи йдеться про 20 банкнот номіналом 50 євро.
