У центрі Львова на площі Галицькій демонтували фонтан «Кульбаба». На його місці заплановано облаштувати сухий фонтан, аналогічний, як на площі Митній. Роботи з реконструкції мають закінчити за 5 місяців.
Однак, вже традиційно для Львова, проектанти та замовники не передбачили проведення на цій ділянці археологічних досліджень, знаючи про те, що це зона цінного археологічного культурного шару.
Отож, коли техніка розпочала заглиблюватися у землю, риючи котлован, був зруйнований культурний шар. Також науковці виявили мур, який міг належати костелу Воздвиження Святого Хреста, збудованого у 1534 році.
Ігнорування археології
У коментарі Гал-інфо начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко-Швець заявила, що на ділянці працюють археологи.
«Археологи зараз там працюють. Поки фундаментів церкви не знайшли. Лише органічний культурний шар. Верхній шар зняли за допомогою техніки, а зараз археологи там проводять археологічний нагляд», - сказала Лілія Онищенко-Швець.
Натомість Директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Олег Осаульчук заявив у коментарі Гал-інфо, що проект від самого початку не передбачав проведення археологічних робіт, хоч науковці одразу попереджали про обов’язкові археологічні дослідження цієї ділянки.
«Проект реконструкції фонтану «Кульбаба» на площі Галицькій ще на етапі проектних робіт археологічну частину не враховував. Хоча я під час нарад неодноразово говорив про це. На нараді з керівником Галицької районної адміністрації були присутні виконавці і замовники, ми і їх попереджали, що перед початком земляних робіт вони мають нас попередити. Цього не зробили, хоч на цій території археологічний нагляд - обов’язовий», - наголосив Олег Осаульчук.
Він наголосив, що на цій ділянці археологічні розкопки мали б передувати проектним роботам, адже реконструкція передбачала суттєве заглиблення у землю.
Олег Осаульчук додав, що наразі договорів на проведення археологічних робіт немає і адміністрація навіть не знає звідки взяти гроші на такі дослідження, адже їх вартість проектом не передбачено.
«Вже зараз земляні роботи показали, що вимоги археологів не безпідставні, адже чаша вже порушила культурний шар ХV ст. Надто рано про щось стверджувати, але цілком ймовірно, що там є залишки фундаментів костелу», - зауважив Олег Осаульчук.
Порушений культурний шар і матеріали ХV ст.
У п’ятницю, 14 червня, на ділянці працювала команда археологів «Рятівної археологічної служби». У коментарі Гал-інфо науковий співробітник РАС, археолог Остап Лазурко розповів, що наразі археологічні дослідження триватимуть до середи, 19 червня.
«Ми до роботи приступили лише сьогодні. Коли ми прийшли на об’єкт, то вже застали викопаний котлован на глибину 3,2 метри. При одній зі стін, яку ми розчистили, був закладений шурф. Найраніші матеріали тут датуються ХІV ст. Також при зачистці котловану було виявлено два мури. Один із них, ймовірно, відноситься до конструкції фундаментів фонтану, який тут існував, а інший може бути фундаментом костелу Воздвиження, який колись був на цьому місці. Людських кісток наразі немає і досить мало рухомого археологічного матеріалу (артефактів, - ред.)», - сказав Остап Лазурко.
Працівник Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, археолог Микола Шніцар розповів про те, що вже вдалося знайти.
«Зараз серед знахідок ми маємо декілька залізних цвяхів та керамічні елементи. Вони є типовими для того періоду Львова. Їх можна датувати орієнтовно другою половиною ХІІІ ст, є й пізніші, наприклад, поливані миски ХVІІ ст.
Якщо говорити про локацію Львова періоду його магдебурзького права, то ця ділянка вже була частиною міста. Вона прилягала до середмістя, тобто міст в мурах. По суті цією вулицею йшли оборонні споруди. Зараз ми, фактично, дослідуємо ділянку біля третьої лінії оборони Львова. Поруч знаходилася галицька брама», - сказав Микола Шніцар.
Він додав, що раніше археологи вже дослідували цю територію. Так у 2007 році під час реконструкції проїжджої частини вулиці, археологам вдалося виявити досить цікаві матеріали: багато дерев’яних споруд пов’язаних з водопостачанням та каналізацією міста, кам’яне брукування. А трохи раніше на місці спорудження пам’ятника Королю Данилу Галицькому археологи виявили млин.
Сухий фонтан
Історик архітектури, викладачка кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка» Оксана Бойко у коментарі Гал-інфо наголосила, що у місті жодні земляні роботи не можуть відбуватися без археологічних досліджень.
«Мене дивує та обурює таке ставлення до історичної частини міста. Місто має свою історію та свої простори. Робити сухий фонтан в історичному середовищі - це просто знущання та ґвалтування міста. Тепер ми маємо сухий фонтан на площі Митній. Цей об’єкт зроблено без належних досліджень. В історичному середовищі перш ніж щось робити потрібно провести ґрунтовні дослідження, аби точно знати що там було, щоб проявити цю історію в тому середовищі. Тут був фонтан "Світезянка" і ми знаємо, як він виглядав. У радянський час тут зробили інший фонтан і він виконував роль охолоджування систем», - наголосила Оксана Бойко.
Вона додала, що історики та архітектори передбачають, що саме тут стояла каплиця Воздвиження.
«Це ренесансна споруда була збудована архітектором Зичливим у ХVІ ст. Коли розбирали міські укріплення, наприкінці ХVІІІ ст, тоді ж розібрали каплицю, але її рештки є під землею. Тому ще раз наголошую на тому, що без археологів у місті працювати не можна. Тут мала бути проведені дослідження», - наголосила Оксана Бойко.
Що відомо про храм?
Архітектор та дослідниця ренесансних споруд Алла Мартинюк-Медведська у коменталі Гал-інфо розповіла про те, що у Львові немає маркування втрачених пам’яток. Свого часу вона багато праці доклала до того, аби відшукати втрачені церкви Львова на старих мапах.
«У мене ще у 2000 році вийшла наукова стаття у виданні «Народознавчі зошити» і там були опубліковані місця знаходження усіх храмів Львова, у тому числі, не збережених. Відомо що у Галицькому передмісті, безпосередньо перед Галицькою брамою, знаходився костел Воздвиження Чесного Хреста, або ж капличка, бо він був невеликим за габаритами. Його було засновано у 1539 році, а збудовано у 1628. Архітектором храму був Альберт (Войтіх) Зичливий Капіносович», - розповіла Алла Мартинюк-Медведська .
За словами дослідниці, на жаль, достовірної інформації щодо того, яка була форма цієї церкви немає.
«Церква могла виглядати, як шпиталь Святого Лазаря на вул. Коперніка, у стилі ренесансу. Відомо, що храм мав невеликі габарити і радше це була капличка. Перша мапа, де церква позначена, датується 1766 роком. Йдеться про перший детальний план Львова Жана Ігнатія дю Дефі. До того історичні мапи були дуже схематичі. Церква стояла орієнтовно до 1802 року. Потім вона була знесена австрійською владою», - зазначила Алла Мартинюк-Медведська.
Вона розповіла, що разом із своїми студентами працювали над курсовими проектами з відзнакуваннюя втрачених церков Львова, у тому числі і згаданого костелу.
«Тоді головним архітектором міста був Володимир Швець і свою пророблену роботу ми показували йому. Проект з ознакування можна втілити в життя, щоб таке воно вказувало мешканцям та туристам на втрачені пам’ятки. На жаль, він не прислухався до нас. Керівництво міста не було у цьому зацікавлено», - сказала Алла Мартинюк-Медведська.
