У липні 2014 року 24-та, 72-га та 79-та бригади, які перебували в зоні АТО, отримали наказ закрити кордон з Російською Федерацією, звідки постійно надходила техніка та боєприпаси для незаконних терористичних банд на Донбасі.
Щодня на кордоні українські військові вели важкі бої та артилерійські дуелі. Однак ніхто не припускав, що російська сторона вдасться до відверто підлого та нахабного кроку. Бригади опиняться в оточенні, коли з одного боку вони безперервно вели бій із російськими бандугрупуваннями, а з іншого їх обстрілювала російська армія. Росіяни вели обстріли з території Російської Федерації знаючи, що завдяки цьому не отримають відповідь від українського війська. Наші воїни розуміли, що вдарити по російському кордону – це почати повномасштабну війну з Росією.
З цього почалося перше в історії цієї війни оточення. Ударні, найбоєздатніші бригади ЗСУ опинилися заблокованим на кордоні. Командування все заперечувало, про заблокування військ було не прийнято говорити.
У найважчій ситуації опинилися бійці 72-ї бригади, яка була повністю заблокована на ділянці Ізварине-Червонопартизанськ. Їхня локація була такою, що найменші спроби прорватися та розблокувати військових, сепаратисти придушували шквальним вогнем.
Бійці розуміли, що вони провели 28 днів в оточенні, а тому ситуація зайшла у глухий кут. Це також розуміли і в Генштабі. Розповідати про відсутність котла більше не було сенсу. Саме тоді, на початку серпня, військові отримали перший чіткий наказ – виходити через Росію.
Бійці усвідомлювали, що боєкомплектів у них не залишилося. Думки розділилися. Одні були готові виходити через Росію, а інші вирішили пробивати собі коридор самотужки.
Отож, ударну групу 72-ї білоцерківської механізованої бригади очолив кадровий офіцер Михайло Драпатий. Він взяв на себе відповідальність і вивів з оточення не лише бійців своєї бригади, але й бійців 24-ї, 51-ї механізованих бригад, 79-ї аеромобільної бригади, 3-го полку спецназу та прикордонників.
Військові, які брали участь у прориві, пригадують, що під колесами техніки вибухали снаряди російських «Градів», але вони дивом залишалися неушкодженими. Бійці здійснили успішний ривок через мінні поля і повз засідки терористів, під шквальним вогнем із-за російського «нуля». Прорив тривав кілька днів і успішно завершився 7 серпня 2014 року.
Про пережите один із бійців коротко розповів волонтеру: «Ти бачив пекло? А я бачив…»
Незважаючи на численні перевірки та розслідування, жодного винного у цьому, попри обіцянки президента, так і не покарали.
До виснажених оточенням та боями військових прибув тогочасний міністр оборони Валерій Гелетей. Він пообіцяв нагороди та премії, натомість бійцям дісталася лише коротка відпустка.
Котел під Ізварине, - пам’ятати завжди
За час, поки бійці усіма силами утримували кордон, армія звільнила більше 70 окупованих населених пунктів.
