20 травня до Биківнянського лісу з’їхались тисячі людей, щоб вшанувати пам’ять репресованих родичів. Знаково, що вшанування відбуваються саме на околиці Києва в лісі по броварському напрямку, адже саме там поховано десятки тисяч невинно вбитих совєтським режимом.
Учасники заходу вшанували пам’ять жертв політичних репресій хвилиною мовчання.
Президент України Петро Порошенко, разом з дружиною Мариною вшанували пам’ять загиблих та поклали букети квітів, встановили лампади до Братської могили, Центрального монументу Меморіалу, а також до польської частини Меморіалу.
«Биківнянський ліс – місце спільної пам’яті українського, польського та інших народів. Схиляючи голови і покладаючи квіти до пам’ятних знаків на місцях безіменних братських поховань, на землі, де разом з українцями спочили тисячі розстріляних за наказом Сталіна польських патріотів, представників інших національностей, заявляємо: «Ми, українці, солідарні з усіма народами, які постраждали від злочинів тоталітарних режимів. Ми налаштовані на співпрацю у подоланні наслідків тоталітаризму», - відзначив Петро Порошенко.
Голова Українського інституту національної пам'яті під час урочистостей зазначив, що важливо не лише вшанувати пам’ять жертв політичних репресій, а й знати імена катів: «За різними підрахунками у Биківні поховано від 20 до 100 тисяч людей, з них, близького 19 тисяч осіб вже встановлено поіменно, очевидно ця робота має продовжуватись. Але так само повинна тривати і дослідницька робота, щоб встановити не лише імена жертв, але й імені катів. Ми повинні знати тих, хто підписував відповідні накази, тих, хто їх виконував, тих, хто вбивав насправді цвіт української нації», - наголосив Володимир В’ятрович.
У заходах до Дня пам’яті жертв політичних репресій також взяли участь представники Кабінету міністрів, Верховної Ради, польського посольства, громадськості.
Традиційно у третю неділю травня українці вшановують День пам'яті жертв політичних репресій.
Зазначимо, що цьогоріч 80-ті роковини початку «Великого терору» – однієї з найкривавіших і найтрагічніших сторінок в українській історії ХХ століття. Вісімдесят років тому, у 1937-1938 роках, Україна перетворилась на суцільну територію смерті. У кожній області діяли управління НКВД, співробітники яких арештовували, катували й знищували так званих «ворогів народу», а насправді – звичайних вчителів, інженерів, науковців, письменників, акторів, селян, робітників. Окрім таємної спецділянки НКВД у Биківнянському лісі на околиці Києва, тіла розстріляних закопували на подвір’ях і у підвалах в’язниць, у лісових смугах, садах, парках, міських цвинтарях Вінниці, Харкова, Одеси, Чернігова, Миколаєва, Умані, Черкас, Донецька, Полтави, Кам’янець-Подільська, інших міст і сіл.
