У Львові у конференц-залі «Гал-інфо» відбулася прес-конференція «Археологічні відкриття 2017 року у Львові». Також археологи влаштували невелику експозицію, яка презентувала знахідки 2017 року.
Директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Олег Осаульчук розповів про результати археологічних досліджень 2017 року.
«Рік був досить напружений та непростий. Можливо він не був дуже плідним на музейні знахідки, але він став переломним у справі археологічного дослідження самого міста», - сказав Олег Осаульчук.
За його словами, у 2017 році археологічні дослідження у Львові відбулися на кількох ділянках, які мають надзвичайно важливе значення для історії міста.
«Вперше в історії археологічних досліджень Львова були розпочаті розкопки по двох замках – Низькому замку і Високому замку. Високий замок ми досліджували в рамках розробки проекту будівництва канатної дороги, і проект цей ще триває. Ще одним знаковим місцем є Низький замок. Ці два об’єкти мають особливе значення для міста як осередки князівської влади», - сказав археолог.
Він зазначив, що на сьогодні дослідники не мають достовірної інформації про зародження цих замків та розвиток оборонних укріплень як таких.
«Є певні згадки в літописах, є архівні матеріали, але вони швидше заплутують нас, чим дають цілісну картину», - сказав Олег Осаульчук.
За його словами, також цікавими були археологічні дослідження перед університетом, де планують будівництво підземного паркінгу.
«Ми сподівалися знайти там заселення І тис. нашої ери, оскільки терени були цікаві з точки зору давньої топографії. На жаль, не вдалося, але ми поповнили археологічну карту Львова», - розповів Олег Осаульчук.
Ще одна локація, де працювали археологи, – пл. Звенигородська, яка входила у слов’янське і давньоруське передмістя княжого Львова.
За словами Олега Осаульчука, з кожним роком археологи знаходять підтвердження цього.
«Зараз триває дослідження вул. Руської. Однак пам’ятки перебувають у гостро аварійному стані. Є велика загроза обвалу фундаментів, адже ми мусимо докопуватися до самого материка і водночас маємо зважати на ці речі», - сказав археолог.
Він наголосив, що цікаві результати археологічних досліджень отримали під час розкопок на території церковного подвір’я церкви святого Миколая.
«Тут ми маємо неочікувані результати. До сьогодні церква фігурувала як найдавніша давньоруська споруда Львова, але результати виявилися досить цікавими і перспективними для наукових висновків. Зокрема, з'ясувалось, що вона була перебудована і в давньоруську добу мала інший вигляд.
Ще один об’єкт, який дав цікаві результати, – це археологічні роботи для проекту реставрації пам’ятки національного значення Чорна кам’яниця. Ми сподівалися, що цього року закінчимо цей об’єкті, і що він буде малоінформативним, але найцікавіше сталося наприкінці. У подвір’ї Чорної кам’яниці були виявлені решки мурованих конструкцій готичного Львова», - розповів Олег Осаульчук.
Він додав: «Також ми чітко побачили, яке коло проблем існує в археології Львова та пам’ятко-охоронній сфері загалом. Дуже часто під час розробок проектів реставрації пам’яток забувають про комплексні наукові дослідження, у тому числі археологічні, які мають стати фундаментом для проектних робіт.
Скажімо, на розкопки біля церкви св. Миколая археологів ніхто не покликав, вони з’явилися там з власної волі. Річ у тому, що проект реставраційних робіт був погоджений усіма інстанціями, але без вимоги проведення комплексних наукових досліджень. Ми не могли допустити втрату археологічного контексту біля пам’ятки. І це дало результат, адже тут ми виявили багато цікавого.
Другий прикрий момент – за результатами 2017 року остаточно з`ясувалось, що жодні пам’ятко-охоронні програми, починаючи з 2006 року, у Львові не діють. Археологи з’являються на ділянках будівництва не завдяки таким програмам, а завдяки своїй ініціативі. Зрозуміло, що часто це супроводжується конфліктами».
