Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону Героїв розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки Героїв
Григорій Леонов (30.03.1966-09.03.2023). Уродженець міста Токмак Запорізької області. Із сім’єю проживав у Бердянську.
Навчався у Закладі загальної середньої освіти №4 Токмацької міської ради. Закінчив Національний педагогічний університет імені Михайла Петровича Драгоманова.
У 2014 році розпочав капеланське служіння у складі 1-го Українського батальйону військових капеланів (Південний регіон). Здійснював душпастирство поблизу населених пунктів Піски, Мар’їнка та Світлодарськ, також займався перевезенням гуманітарних вантажів для потреб українських військових. Поряд з тим опікувався Чернігівським дитячим будинком-інтернатом у селі Калинівка Запорізької області.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації разом із сім’єю був змушений покинути Бердянськ. Попри незадовільний стан здоров’я, активно займався волонтерськими перевезеннями до Сіверська, Лисичанська, Соледара, Бахмута, Попасної, Красногорівки та інших, одночасно здійснював душпастирську працю у цих місцях.
Проходив службу у лавах 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських сил Збройних Сил України. За особисту відвагу був нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани» Міністерства оборони України.
У Григорія Леонова залишилися дружина та син.
Петро Красуцький (27.02.1978-11.03.2023). Уродженець міста Винники Львівської області.
Навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Винниківська загальноосвітня санаторна школа І-III ступенів». Згодом здобував професійно-технічну освіту. Після завершення навчання проходив строкову військову службу в Чорноморську (Одеська область).
Працював за кордоном в Іспанії, після повернення – у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЛісГал».
Протягом 2014-2015 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» та відзнакою «За участь в антитерористичній операції».
Після отримання поранення повернувся до цивільного життя, працював на підприємстві «Бристоль».
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав 80-ї бригади ЗСУ. Під час виконання бойового завдання був вдруге поранений.
У Петра Красуцького залишилися дружина та двоє доньок.
