Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура

У Львові відкрили мандрівний пам’ятник Казимиру Малевичу

11 січня 2007 року у Львові, перед мистецькою галереєю «Дзиґа» відбувся перформенс-відкриття пам'ятника видатному митцю Казимиру Малевичу, організований непересічним майстром мистецьких імпрез Анатолієм Федірком. Про це «Гал-info» повідомили у МО «Дзига».
Як стверджує автор, єдиний у світі пам'ятник професору Малевичу відтворює не візуальний, а духовний образ митця. Відповідно і мусить руйнувати стереотипи про пафосно-вбогі постаменти: це переносний мандрівний пам'ятник у стилі супрематизму, основоположником якого був сам Малевич.
Своєю імпрезою Анатолій Федірко має намір не тільки вчинити ще один крок у боротьбі із бездуховністю чи комерціалізацією мистецтва, але й привернути увагу до того, що метр сучасного мистецтва проф. Малевич на Батьківщині залишається персоною non-grata.
Відкриття пам'ятника спершу у Львові, як транс-культурному осередку України хоча б на кілька годин має, за словами Анатолія Федірка, виняткову вагу. Далі «професор Малевич» вирушить до Кракова у мистецько-артистичну кнайпу «Алхімія».
Художника Казимира Малевича вважають «своїм», принаймні, три країни – Україна, Польща та Росія. Поляк за національністю народився і виріс в Україні, а більшу частину свого життя прожив у Росії.
Казимир Северинович Малевич народився 23 лютого 1878 року в Києві. У 1896 році родина переїхала до Курська. Там Казимир одружився з дочкою лікаря Казимирою Зглейц. У них народилися син Анатолій та дочка Галина. 1905 року він подає клопотання про вступ до Московського училища живопису, ліплення та зодчества. Загалом він намагався вступити туди тричі, але так і не став студентом. Не потрапивши до училища, Малевич почав займатися в московській студії Івана Рерберга, який був помітною фігурою у художньому світі столиці.
Увійшовши до кола художників, Малевич зосереджується винятково на мистецтві. Він багато пише та бере участь у різноманітних виставках. Описувати всі етапи його творчого становлення недоцільно.
Напрямки, у яких він працював, – імпресіонізм, неопримітивізм, кубофутуризм, промисловий дизайн, алогічний живопис, книжкова графіка та інші.
Найбільшого розголосу серед усіх творів Малевича набув «Чорний квадрат», котрий вперше був представлений на «Останній футуристичній виставці картин 0,10 (нуль-десять)» 19 грудня 1915 року в Петрограді. На цій виставці художник показав безпредметні картини та оголосив про прихід «нового живописного реалізму – супрематизму». Терміном «супрематизм» Малевич назвав вищий та останній етап мистецтва, сутність якого полягає у виході за традиційні рамки, за межу видимого світу, в Ніщо, в Абсолют. Саме так, на його думку, можна врятувати світ, який втратив цілісність і знаходиться на межі загибелі.
Творчість Малевича оцінюється неоднозначно, а «Чорний квадрат» взагалі став викликом суспільству.
«Чорний квадрат» багато хто називає символом ХХ століття. І треба зважати на час появи картини — почалась світова війна, і весь її жах, бруд, агресія, безумство та безглуздість панували у світі.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ