Польські кінематографісти приступили до зйомок нової стрічки, яка розповідає про долю командира одного з відділів АК, який воював із УПА, а згодом брав участь у мирних перемовинах з повстанцями
У Польщі починаються зйомки фільму "Дража – четник. Легенда Кресів". Він розповідає про діяльність етнічного серба Драгана Сотіровича, який у 1944-1945 роках служив у Армії Крайової. Командуючи одним із відділів АК, Сотірович палив українські села, вбивав їхніх мешканців, воював із відділами УПА, які намагалися захистити ці села від польського терору. Зокрема, він брав активну участь в спалені села Шоломия, що неподалік Львова. Сталося це 10-11 червня 1944 року.
Ось що про пацифікацію цього села писали українські повстанці: "10/11.6.44 р. о год. 24-ій поляки зі Старого Села, Давидова і Гончар окружили село і почали нищівну акцію, що до неї приготовлялися кілька днів. Почавши обстріл з двох сторін відділами, подалися в середину села. Крім запальних куль із крісів, почали кидати на хати запальні гранати та посипати легкозапальним порохом стріхи. Село загорілось з полуденної і західної сторони. Тільки від східної сторони село було вільне. В акції брало участь около 500 чоловік, зо 7 командирами, які держали зі собою зв’язок через вершника. Мали зі собою також санітарний відділ з жіночою обслугою, яка опісля кинулась запопадливо на грабунок. Було багато порожніх возів, призначених на зрабовані речі. Напасники на руках мали білі опаски. Коло год. 2-ої малий відділ УПА з’явився на підмогу селові й напасники хутко втекли. Бандити були узброєні в скоростріли, автомати, кріси й гранатомети".
А ось свідчення із польських джерел: "Ліквідація гнізда вбивць. 11 числа цього місяця відплатний відділ близько 120 осіб зліквідував центральне скупчення банди різунів у Шоломиї. Спалено 55 господарств, здобуто 2 РКМ і 70 карабінів. Загинуло 96 гайдамаків. Як відповідь за нищення польського майна вбито 127 штук худоби. Відділ не зазнав жодних втрат. Давидів очистився. Українські родини з Давидова отримали наказ залишити місцевість".
Водночас у книзі-спогадів Василя Галаси «Орлана» є відомості, що «Дража» брав участь у мирних перемовинах з УПА: «Тільки після того, як ми покарали убивць, польська сторона відгукнулась на наші мирні заклики. 29 квітня 1945 р. у с. Селиська Березівського повіту відбулась перша зустріч із представниками АК. Нашу сторону репрезентував Іван Кривуцький – “Аркадій” та районний ОУН “Борис”. Польську делегацію очолював капітан АК “Пірат-Дража”, серб за національністю. Домовились про припинення протистояння. Після цього напади порідшали, але повністю не припинились, бо діяли ще й інші банди, не пов’язані з АК».
Так, у спогадах В. Галаса згадує лише одну особу «Пірат-Дража», та польський історик Грегож Мотика досліджуючи обставини цих перемовин зазначає, що це дві різні особи: «з польської сторони брали участь – Драган Сотірович «Дража» та поручник Ришард Крашек «Пірат».
