Вандали на кладовищі в селі Підкамінь Бродівського району Львівської області замалювали і залили червоною фарбою пам'ятні хрести і меморіальні таблички, встановлені на честь загиблих поляків. Про це повідомив депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич на Варті-1.
"На центральному хресті залишили напис "Смерть ляхам"!", - сказано у повідомленні.
Нагадаємо, що 10 березня у Львові на Вулецьких пагорбах вандали "помалювали" пам'ятник польським професорам, яких нацисти розстріляли тут у 1941 році.
Як повідомив ГалІнфо селищний голова с. Підкамінь – Богдан Бутинський: «Акт вандалізму очевидно був скоєний вночі, адже недалеко він цвинтаря багато людських хат, і люди могли б помітити вандалів. Водночас він зазначив, що місце події оглянули та задокументували представники силових структур».
«Оперативно спрацювали і комунальні служби. Памʼятник одразу був відчищений від фарби та провокаційних надписів. Хотілося б, щоб і на території Польщі влада так само оперативно реагували на провокації стосовно памʼятників УПА», - продовжив пан Богдан.
Довідка.
Відомості про Підкамінь знаходимо у історика Ігоря Ілюшина: «Ще одна трагедія сталася в березні 1944 р. в невеличкому містечку Підкамень Бродівського району, де в місцевому домініканському монастирі солдатами дивізії «Галичина» й українськими партизанами було знищено понад 250 поляків. У праці українського дослідника А. Боляновського, як і в багатьох інших, присвячених історії дивізії СС «Галичина», про події у Підкамені не згадується. Однак кількасторінковий звіт, який тут частково цитуватимемо, не залишає сумнівів у причетності галицьких добровольців до мордувань поляків у містечку» - пише історик у своїй праці «Українська Повстанська Армії та Армія Крайова. Протистояння в Західній Україні»
Та виникає певний сумнів щодо у часті у цій акції бійців дивізії «Галичина», скоріш за все це були бійці 4-го Галицького поліційного полку, які були задіяні у акції на Гуту Пеняцьку.
«За повідомленням керівництва Золочівського інспекторату АК, «...частина українських солдатів увійшла всередину місцевого монастиря, де сховалися люди, і почала вбивати всіх присутніх там, хто не встиг або не зміг раніше втекти, інші українці ходили по хатах у містечку та вимагали показати “аусвейс”. Хто в “аусвейсі” був записаний поляком, того вбивали. Хто зміг довести, що не є поляком, був урятований». Приводом для проведення акції стало переховування в монастирі зброї, про що, між іншим, німецька комендатура Підкаменя була поінформована і ставилася до цього нібито спокійно» - продовжує Ілюшин.
Водночас у Надзвичайному звіті УПА від 14 березня 1944 року знаходимо дещо іншу інформацію: «Дальше наші зробили акцію на монастир в Підкамені, де було 700 поляків з Волині. Одначе вони втекли ніччю. Вбито 150 поляків»
