У центрі Львова, на території відомого ринку «Вернісаж» археологи Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» віднайшли залишки муру Низького замку, який свого часу був резиденцією князя Лева.
Як розповів в коментарі Гал-інфо працівник Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Микола Шніцар, археологи вперше проводять дослідження території Низького замку.
Закладаючи першу траншею, археологи могли й не виявити фрагменти мурів Низького замку, адже відомі карти та плани були рукописними, а тому не дуже точні.
«В тогочасних умовах їх було важко виконати точно. Могли бути похибки», - зазначив Микола Шніцар.
У розкопі археологи виявили три об’єкти.
«Ми виявили три мури. Це фасадний мур кам’яниці ХІХ ст, ще один внутрішній мур цієї кам’яниці. Також мур, який пов'язаний із залишками Низького замку (попередньо датується XV-XVI)», - сказав Микола Шніцар.
Він наголосив, що ймовірно це фрагменти мурів перебудованого після пожежі 1565 року замку.
«Ймовірно, це можуть бути мури, коли Низький замок після пожежі зазнав значних руйнувань і був наново відбудований. Очевидно, що щось збереглося і від княжих часів», - сказав він.
Також археологи виявили фрагменти керамічного посуду.
«Супровідного матеріалу не багато, але ті фрагменти керамічного посуду, які ми виявили, мають різночасове датування. У нижніх верствах ми знаходили кераміку ХІІІ - XІV ст., заповнення підвалу кам’яниці також знайшли кілька фрагментів кераміки вже ХІХ ст.», - зазначив археолог.
Він додав, що археологи обмежені муруваннями в розкопі і не мають можливості працювати на значній площі.
Сьогодні цей розкоп законсервують і почнуть наступний розкоп. Загалом дослідження на цій ділянці будуть проводити до кінця листопада.
Нагадаємо, минулого тижня на площі перед львівським театром імені Марії Заньковецької археологи розпочали археологічні дослідження Низького замку.
Низький замок не належить до числа добре досліджених об'єктів. Найдавніші відомості про історію замку знаходимо у праці львівського історика XVII ст., бургомістра Бартоломея Зиморовича. Перший князь, що обрав Львів за свою столицю - Лев Данилович, проживши зиму на Високому замку "серед лютого завивання невщухаючого вітру", переніс свій двір до збудованого ним Низького замку у долині Полтви. Ці події у своїй хроніці Зиморович датує 1270-ми роками.
Найдавніша документальна згадка про замок датується 1292 р.
Невідомо, наскільки знищений був замок у пожежі 1381 р., але найнищівніша для Львова пожежа з 1527 р. обійшла його. Проте у 1565 р. замок вигорів настільки, що залишились лише обпалені вогнем мури. У 1570-х роках замок перебудували у ренесансово-маньєристичному стилі.
У такому вигляді замок перебував до кінця XVIII ст. На початку ХІХ ст. його розібравли для влаштування торгової площі.
