Учені провели ДНК-аналіз археологічних зразків людських випорожнень із Північної Європи та Близького Сходу і отримали уявлення про те, що їли наші пращури.
Дослідження харчування народів Данії, Нідерландів, Литви, Йорданії і Бахрейну опублікував журнал PLOS ONE, повідомляє Newsweek.
Найраніший зразок випорожнень походить із Бахрейну орієнтовно 500—400 років до н.е. Хоча невідомо, який зразок є "найсвіжішим", той, що з Нідерландів може бути датований найпізніше 1850 роком.
Давні випорожнення можуть дати змогу "по-новому поглянути на паразитизм, раціон та моделі харчування минулих поколінь", — сказав у заяві науковець Університету Копенгагена Мартін Сьое (Martin Søe), один із авторів дослідження.
Оскільки в часи низького рівня гігієни в їжі всюди були паразити, наявність крихітних яєць в екскрементах свідчило про харчування їхніх людських господарів. Хоча більшість ДНК, знайдена у зразках, належить паразитам, які передавалися від людини до людини, значна частина походить від паразитів, яких можна знайти у сирій чи недовареній рибі та свинині.
"Ми бачимо, що [північні європейці] їли багато риби, тому що вони з’їдали рибних стьожкових червів", — сказав Сьое. Данські екскременти XVII століття містили види паразитів, які можна знайти лише в випорожненнях людей, які їли недоварену свинину.
Данські випорожнення епохи вікінгів містили ДНК паразитів, які живуть у свинині, рибі та навіть китах-смугачах.
На додачу, команда дослідників знайшла докази споживання овочів і фруктів — капусти, гороху, суниць — у північноєвропейських зразках. Сліди винограду в голландських зразках та залишки хмелю в датських і литовських випорожненнях наштовхують на висновок, що ці європейці також пили вино й пиво.
