Слухай онлайн
Історія

УІНП долучився до розробки проєкту музею монументальної пропаганди на Херсонщині

Український інститут національної пам’яті спільно з Херсонською обласною державною адміністрацією формують робочу групу для створення музею монументальної пропаганди радянського тоталітарного режиму на основі пам’ятки “Легендарна тачанка” у Каховці. Про це інформує прес-служба УІНП.
Пам'ятник "Легендарна тачанка" на в'їзді до Каховки

Відповідне рішення було ухвалене в результаті дискусії “Креативна декомунізація: можливості для громад”, яка відбулася 2 березня у Каховці за участі представників Українського інституту національної пам’яті, влади області, району та міста, місцевих жителів, журналістів й експертів, які мають досвід роботи з тоталітарною спадщиною. Ключовою темою обговорення було збереження пам'яток монументального мистецтва, що в перспективі можуть підпасти під декомунізацію. 

На думку голови Херсонської ОДА Юрія Гусєва, музей монументальної пропаганди не лише розв’язав би конфлікт довкола каховських пам’яток “Легендарна тачанка” та “Дівчина в шинелі”, а й став би туристичним об’єктом, який працюватиме на розвиток регіону. З цією думкою погодилися Каховський міський голова Андрій Дяченко та голова Каховської районної державної адміністрації Сергій Перетятько.

Зліва направо: голова УІНП Антон Дробович, очільник Херсонської ОДА Юрій Гусєв, мер Каховки Андрій Дяченко, голова Каховської райдержадміністрації Сергій Перетятько.

За словами голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича, йдеться не про звалище комуністичних пам’ятників і не про “мекку” для прихильників більшовицького режиму, а про створення простору, в якому відповідним чином переозначені пам’ятки комуністичної монументальної пропаганди спонукатимуть відвідувачів осмислювати радянський період.

Концепцію майбутнього музею має напрацювати робоча група, до якої увійдуть представники Інституту, Херсонської ОДА, влади та жителів Каховки, а також експерти. 

Під час дискусії у Каховці запрошені експерти поділилися з ініціаторами створення музею та громадою міста досвідом роботи зі спадком тоталітарної епохи.

Як розповіла Оксана Довгополова, професорка кафедри філософії та методології пізнання Одеського національного університету імені Мечникова, докторка філософських наук, у Європі вже існують парки з пам’ятниками комуністичного режиму. Один із них – державний “Парк Мементо” в Будапешті, куди угорці помістили пам’ятники радянського періоду відразу після того, як Соціалістичний блок пішов у минуле. У Литві є комерційний парк “Грутас”, в якому до самих пам’ятників додаються певні розваги – й це має попит у туристів. З іншого боку, за словами пані Довгополової, зазначені парки були створені в 1990-х – на початку 2000-х, й у наш час ці підходи трохи застаріли. Тому в Каховці є шанс створити щось абсолютно нове. На її думку, важливе завдання майбутнього музею – пропрацювати, чим є тоталітаризм, чому тоталітарний режим та його візуальна естетика виявилися привабливими для стількох людей, а також спробувати нарощувати нові сенси.

Уже наявним досвідом переозначення “Легендарної тачанки” поділилася  Владислава Базилевич, пресаташе Міжнародного мотофестивалю “Тачанка”, який проходить у Каховці з 2007 року. За її словами, кожного року фестиваль збирає від п’яти сотень до тисячі байкерів та 5-6 тисяч гостей не лише з України, а й з-за кордону. “Для них “Легендарна тачанка” цікава насамперед як пам’ятка монументального мистецтва. Для байкерів вона уособлює рух вперед на залізних конях. Радянських маркерів у головах наших гостей на мотоциклах уже немає”, – розповіла вона.

На відшуканні нових смислів акцентувала увагу Тетяна Євсєєва, членкиня Національної спілки архітекторів України, голова ГО “Новокаховське товариство охорони пам’ятників культурної спадщини”. Вона розповіла, як через призму монументальних пам’яток радянського періоду в Новій Каховці проявилася трагічна доля художників репресованої школи Бойчука – Григорія Довженка та Олександра Мизіна (детальніше можна прочитати тут). Експертка порекомендувала зробити майбутній музей монументальної пропаганди насамперед концептуальним та інформаційним – змінити фокус із нав’язування мистецтву ролі ідеологічного виховання, притаманного радянському часові, на формування історичної грамотності, мистецького смаку та особистої емпатії; перепрочитати історії митців, чиї долі стоять за комуністичними пам’ятками.

Експерти висловили застереження, щоб майбутній музей не нівелював простір довкола “Легендарної тачанки” та не перетворився на “гетто” непотрібних пам’ятників.

“Ключовим для майбутнього музею буде продуманий баланс між особистими історіями каховчан, пов’язаними з “тачанкою”, та великим наративом про тоталітаризм і його жертви. Тенденція сьогодні така, що фокус зміщується до людини та людського виміру історії”, – зазначила Юлія Манукян, арт-критикиня, редакторка онлайн-видання “Культура Півдня України: СОУС”, кураторка ГО “URBAN СОУС”.

Також в дискусії взяла участь Євгенія Моляр, мистецтвознавиця, учасниця ініціативи “ДЕ НЕ ДЕ”, яка розповіла про сучасний український досвід збереження радянських монументів, які мають мистецьку цінність, а також начальник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергій Гуцалюк, який запропонував ідею тематичної прив’язки “Легендарної тачанки” до конярства.

Також в обговорені долі пам’яток гаряче взяли участь декілька десятків мешканців Каховки. Серед них багато людей старшого віку, які підкреслили важливість “Легендарної тачанки” як символа міста, а також локації, з якою пов’язано багато міських історій.

Фото: Вікторія Скуба

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");