Слухай онлайн
Історія  |  Скарби України

Український скарб: 12 маловідомих фактів про легендарну скіфську пектораль

Пектораль – нагрудна прикраса, інсигнія (ознака влади). Середина IV ст. до н.е. Золото, емаль. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік.  Фото: Музей історичних коштовностей України.
Пектораль – нагрудна прикраса, інсигнія (ознака влади). Середина IV ст. до н.е. Золото, емаль. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік. Фото: Музей історичних коштовностей України.
Реставрація пекторалі: Олек¬сандр Іванович Мінжулін і Майке-Анхеліка Фехт.
Реставраційний центр Романо-Германського центрального музею м. Майнц (Німеччина). 1991 рік.

Фото:
Мінжулін О. Золота пектораль скіфського царя // Вісник ювеліра України. – 2004. – С. 38-43.
Реставрація пекторалі: Олек¬сандр Іванович Мінжулін і Майке-Анхеліка Фехт. Реставраційний центр Романо-Германського центрального музею м. Майнц (Німеччина). 1991 рік. Фото: Мінжулін О. Золота пектораль скіфського царя // Вісник ювеліра України. – 2004. – С. 38-43.
Фрагмент пекторалі. Середина IV ст. до н.е. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік.  Фото: Музей історичних коштовностей України.
Фрагмент пекторалі. Середина IV ст. до н.е. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік. Фото: Музей історичних коштовностей України.
Фрагмент пекторалі. Середина IV ст. до н.е. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік.  Фото: Музей історичних коштовностей України.
Фрагмент пекторалі. Середина IV ст. до н.е. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік. Фото: Музей історичних коштовностей України.
Фрагменти пекторалі. Середина IV ст. до н.е. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік.  Фото: Музей історичних коштовностей України.
Фрагменти пекторалі. Середина IV ст. до н.е. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік. Фото: Музей історичних коштовностей України.
Фрагмент пекторалі. Середина IV ст. до н.е. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік.  Фото: Музей історичних коштовностей України.
Фрагмент пекторалі. Середина IV ст. до н.е. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік. Фото: Музей історичних коштовностей України.
Фрагмент зворотного боку пекторалі. Середина IV ст. до н.е. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік.  Фото: Музей історичних коштовностей України.
Фрагмент зворотного боку пекторалі. Середина IV ст. до н.е. Центральна гробниця кургану Товста Могила. м. Покров, Дніпропетровська область. Розкопки експедиції Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Б.М. Мозолевського. 1971 рік. Фото: Музей історичних коштовностей України.
1/7
Музей історичних коштовностей України на своїй сторінці у Facebook розповів про найвідоміший експонат - скіфську пектораль.

12 маловідомих фактів про пектораль, знайдену о 14 годині 30 хвилин 21 червня 1971 року в кургані Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе (нині Покров) Дніпропетровської області експедицією Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Бориса Миколайовича Мозолевського.

1. Назвати прикрасу пектораллю запропонував Євген Васильович Черненко ще у момент її знаходження. Ця назва була прийнята Борисом Миколайовичем Мозолевським, а згодом і більшістю науковців та суспільством. Проте деякі дослідники не прийняли назву «пектораль», а натомість вживають визначення «нагрудник» або «гривна».

2. Пектораль складається з понад 160 окремих деталей, які були виготовлені окремо, а потім з’єднані відповідно до задуманої композиційної схеми.

3. Три з чотирьох джгутів, які є основою (каркасом) пекторалі, – порожнисті. Кожен з них складається з двох частин, спаяних настільки ретельно, що місця з’єднання неможливо побачити неозброєним оком. Конструктивний секрет було розкрито тільки за допомогою рентгенівського знімку, зробленого у реставраційному центрі Романо-Германського центрального музею м. Майнц.

4. Зображення людей і тварин є горельєфними. Майже на всіх скульптурках із зворотного боку посередині є плавна заглибина, зроблена, вірогідно, з метою економії золота або полегшення прикраси.

5. Скульптурку кобили з лівої (від глядача) сторони верхнього ярусу пекторалі спочатку було відлито без будь-яких ознак статі. Для того, щоб уточнити і акцентувати стать тварини, було окремо відлито вим’я, що закріпили під животом за допомогою невеликого стрижня, а нижче анусу було пробито круглий отвір, що мав імітувати статеву щілину кобили, розширену після пологів. Ці деталі практично не видимі для глядача, але вони були надзвичайно важливі для загальної символіки образів.

6. З кожного краю зовнішнього ярусу пекторалі розміщено по дві мініатюрні скульптурки степових коників (Tettigoniidae). Зображення настільки реалістичні, що ентомологи розрізняють самця і самку.

7. Пелюстки квіточок на середньому ярусі були вкриті блакитною емаллю (зараз вона значно поблякла та вилущилася), що надавало прикрасі жовто-блакитного забарвлення.

8. Пектораллю користувалися за життя її власника, свідченням чого є деякі пошкодження та сліди ремонту на лівій частині виробу. Можливо, було втрачено, а потім повторно відлито одну з фігурок зайця.

9. Центральна сцена верхнього ярусу була би більш зрозумілою, якби збереглися інструменти в правих руках чоловіків (наразі зберігся лише фрагмент мотузки (?), яку тримає правий персонаж).

10. Відомості про пектораль та її фрагменти (дослідження, розповіді та згадування, фото) опубліковані у понад 2000 наукових та науково-популярних статей та монографій, написаних на багатьох мовах світу. Зображення пекторалі використано в оформленні обкладинок щонайменш 50 книг та журналів. Втім пектораль досі береже свої таємниці. Зокрема, щодо визначення образів центральних персонажів верхнього ярусу – двох напівоголених чоловіків, які здійснюють якісь маніпуляції з овечою шкірою – було висловлено 23 різні точки зору.

11. Пектораль двічі була на реставрації. Вперше – на початку 1972 року у реставраційно-художніх майстернях м. Ленінграда. Тоді ж було виготовлено кілька гальванокопій пекторалі. Вдруге – 1991 року у реставраційному центрі Романо-Германського центрального музею м. Майнц (реставратори Олександр Іванович Мінжулін і Майке-Анхеліка Фехт).

12. Пектораль надійшла до Музею історичних коштовностей України у травні 1972 року і з того часу лише двічі залишала стіни музею. Вперше це сталося у 1975 році, коли пектораль було представлено на виставках у США (Лос-Анджелес) та Франції (Париж), нібито на особисте прохання Л.І. Брежнєва для закріплення добросусідських відносин з цими країнами. По поверненню до Союзу пектораль було також виставлено у Москві та Варшаві. Вдруге це сталося у 1991 році: пектораль прикрасила собою виставку «Золото степу» у музеї в м. Шлезвіг (Німеччина), але лише на 10 днів, по тому її було передано на реставрацію до Романо-Германського центрального музею м. Майнц.

Зазвичай на міжнародних виставках, присвячених скіфському золоту, було представлено гальванокопію пекторалі, яка побувала у 40 містах 14 країн Європи, Америки та Азії, а також на декількох українських виставках.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...
");