В селищі Олесько, що на Львівщині встановили пам’ятний камінь районному провіднику ОУН Бібереччини і одному з провідних пропагандистів УПА Івану Керницькому, псевдо «Крилатий» та героям «Небесної сотні».
Монумент розташований на центральній площі селища. «Крилатий» був одним з очільників руху опору ОУН УПА на теренах Львівщини. З 1946 – го працює керівником пропагандистського напрямку Золочівської територіальної округи та курує ідеологічне просвітництво серед населення. Його головне завдання - виготовлення та розповсюдження друкованої агітації, націоналістичної літератури, звернень проводу ОУН УГВР, агітаційна робота з населенням.
«В цей час Радянська влада якраз готувалася до виборів Верховних рад СРСР, УРСР і місцевих рад. Тому проводилася широка кампанія скерована на те, яка чудесна радянська влада, що несе всім людям добро і щастя. І завдання «Крилатого», як референта пропаганди, було спростовувати оцю більшовицьку брехню про демократію», - розповідає історик, краєзнавець та дослідник біографії Івана Керницького Тарас Шах.
З листопада 1946 року Іван Керницький перебирається у криївку, що розташована у лісі неподалік села Гавареччина Золочівського району. Вона стає центром розповсюдження антирадянської пропаганди Золочівщини та сусідніх районів . Пліч-о-плач з «Крилатим» працює його дружина Ганна, та охоронець Степан Кліщ, псевдо «Сірко».
Робота пропагандистського відділу УПА була під особливим прицілом радянських спецслужб. Тому, на викриття та ліквідацію цих осередків енкаведисти залучають основні ресурси. 17 лютого 1947 року їм вдається виявити сховок «Крилатого». Взимку 1997 року «специ» Олеського МГБ оточили криївку пропагандиста повстанців.
«18 лютого 1947 року загін МГБ у складі 12-ти солдатів, трьох керівників оточили криївку, в якій знаходився Іван Керницький, «Крилатий» на той час референт пропаганди Золочівської округи УПА, його дружина Ганна і охоронець Степан Кліщ. Операцію розробили під назвою «Яма». Їм головне було взяти «Крилатого» живим. Він в підпіллі був з 40-го року, мав великі зв’язки. Коли МГБісти вже кричали, що ви оточені, «Крилатий» дав команду дружині залишити криївку. В той час коли вони виходили, він почав палити ті документи, які не мали попасти в руки МГБістів», - ділиться фактами Тарас Шах.
У Розпорядженні «Крилатого» були папки з даними, які в жодному випадку не мали потрапити до рук радянських спецслужб. Інакше - викриття та неминуча смерть очікувала сотні повстанців. Відтак, Іван Керницький вирішив спалити усі ці документи, а собі - вкоротити віку пострілом з пістолета, аби під тортурами не видати побратимів. Тіло повстанця відвезли до Олеська, місце його захоронення досі не встановлене. Дружину та охоронця «Крилатого» чекало заслання у Сибір.
Восени 2017 року, поблизу Гавареччини відновили криївку, в якій героїчно загинув Іван Керницький. Зараз родичі «Крилатого» ініціюють встановлення в Олеську пам’ятника Івану Керницькому та полеглим воїнам УПА.
Окрім того в Олеську міркують над тим, щоби встановити два окремі монументи - воїнам УПА та Героям «Небесної сотні», аби гідно вшанувати кожен з періодів визвольної боротьби. Це рішення громада планує розглянути на одній з найближчих сесій місцевої селищної ради.
