В Аравійській пустелі, на березі пересохлої в давнину річки, виявили зображення сцени полювання, висічене на скелі з пісковикових порід. Мотивом сюжету є підготовка мисливця до пострілу з лука.
Про це повідомило видання Explorer Life з посиланням на Science magazine.
На малюнках людину супроводжують тринадцять собак, дві з яких мають лінії, що йдуть від їхній ший до талії чоловіка. Ці лінії вважають символами собачих повідків. Дослідники припускають, що вік зображень становить щонайменше 8000-9000 років. Такі наскельні малюнки роблять їх найдавнішими свідченнями про полювання з мисливськими собаками в історії людства.
Знахідку відкрили в місцевості Шувейміс, горбиста область в північно-західній частині Саудівської Аравії, де сезонні дощі колись утворювали річки й підтримували скупчення густої рослинності. Протягом останніх трьох років Марія Гуаньін, археолог Інституту історії людства ім. Макса Планка в Йєні, Німеччина, у співпраці з Саудівською комісією з туризму та національної спадщини, допомагає каталогізувати більше 1400 наскельних малюнків, на яких зображено майже 7000 тварин та людей.
В районі стоянок давніх мисливців і пастухів виявлено чимало зображень полювання, в тому числі і з собаками, однак остання знахідка очевидно є найдавнішою з них. Вірні друзі людини на малюнках середнього розміру, з гострими вухами, короткими мордами і закрученими хвостами, що є ознаками порід, які сформувалися внаслідок одомашнення. У деяких сценах собаки стикаються з дикими ослами, в інших ‒ нападають на газелей, антилоп, левів і леопардів. Крім того, на багатьох петрогліфах собаки прив’язані до людини, озброєної луком і стрілою.
Розкопки доводять, що цей регіон був заселений 10 тис. років тому. Саме тут люди починали займатися скотарством близько 7000-8000 років тому. Дослідницька група підозрює, що сцени полювання передували цьому періоду, а це означає, що їм більше 8000 років! Також вважають, що інша наскельна сцена, де зображено стадо корів, була завершена пізніше. До того ж, ці зображення частково “охоплюють” і сцени полювання та мають подібні з ними стилістичні характеристики. Тому й різниця у віці, ймовірно, не така вже й велика.
Співавтор відкриття Анжела Перрі, зооархеолог з Інституту еволюційної антропології ім. Макса Планка в Лейпцигу, Німеччина, вивчає кістки стародавніх собак по всьому світу. Вона стверджує, що раннє одомашнення собак було вирішальним для успішного полювання в той час. “Кілька мільйонів кісток не скажуть мені того, про що говорять ці зображення. Доісторичні пси виглядають так само, як і сучасні ханаанські собаки, які поширені в пустелях Близького Сходу. Це може означати, що прадавні люди розводили псів, адаптованих до полювання в пустелі”, ‒ повідомляє науковиця.
