Слухай онлайн
Історія

В УІНП оприлюднили свою позицію щодо вебінару "Чи був Голодомор геноцидом?"

Упродовж останнього тижня в публічному просторі в Україні широко обговорюється майбутня дискусія «Чи був Голодомор геноцидом?», що проводиться Німецько-українською комісією істориків 24 вересня 2020.

Український інститут національної пам’яті вітає проведення наукових та експертних дискусій, які привертають увагу та висвітлюють таку важливу сторінку в українській та світовій історії як Голодомор 1932-1933 років. Це особливо актуально зараз, коли питання визнання Голодомору геноцидом українського народу розглядається у Бундестазі.

Разом із тим, УІНП вважає, що назва для вебінару обрана без належного врахування чутливості теми для мільйонів українців та може образити почуття людей, чиї родичі загинули під час Голодомору, які цілком переконані в зумисності та геноцидній природі цього злочину. Наявна постановка питання містить сумнів, або принаймні рівнозначну можливість заперечення геноцидної природи Голодомору, не кажучи вже про те, що її можна сприйняти як таку, що містить претензію дати остаточну відповідь на поставлене запитання за результатами одного заходу. Що, вочевидь, сумнівно, навіть попри те, що учасниками дискусії станом на сьогодні заявлені поважні та відомі в світі науковці

В УІНП глибоко переконані, що у питаннях дослідження таких трагічних подій минулого уникання двозначних формулювань у назвах заходів унеможливить потенційні маніпуляції з сенсами в наш неспокійний час постправди, що зрештою збереже простір для наступних  плідних обговорень  із залученням широких експертних кіл.

Враховуючи надзвичайну складність та важливість цього заходу, а також те, що поняття геноциду і наукова проблема застосування цього терміну перебувають  у міждисциплінарному просторі історії та міжнародного права, в Українському інституті національної пам'яті вважають дуже бажаним залучення до таких дискусій не лише істориків, але й фахівців у сфері міжнародного права, які мають відповідний наукових доробок.

Враховуючи занепокоєння наукової спільноти та багатьох представників українського суспільства щодо майбутнього заходу, УІНП звернувся з листом з цього приводу до Комісії та отримав роз’яснення щодо організаційних питань та концептуальних підходів до організації цього вебінару.

Серед іншого, Комісія підтвердила, що його тематика була запланована в контексті розгляду німецьким Бундестагом питання про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом, а отже хід та результати обговорення  ймовірно будуть враховуватись німецькими парламентарями при прийнятті політичного рішення.

Ця  обставина лише загострює усі вищеперераховані застереження з нашого боку та вимагає більш виваженого підходу до майбутніх заходів з тематики Голодомору та інших чутливих тем колективної пам’яті.

"При цьому ми вітаємо рішення Комісії врахувати нашу пропозицію та розширити склад українських учасників, запросивши до участі у дискусії докторку історичних наук Людмилу Гриневич, яка очолює Український науково-дослідний та освітній центр дослідження Голодомору", - зокрема зазначили в УІНП.

Зі свого боку Український інститут національної пам’яті, як центральний орган виконавчої влади, на який Кабінетом Міністрів України покладено обов‘язок відновлювати та зберігати національну пам‘ять українського народу, надалі  готовий всіляко сприяти роботі Німецько-української комісії істориків та співпрацювати в організації та висвітленні таких важливих заходів, зокрема і щодо налагодження відповідального діалогу в надзвичайно чутливих і травматичних питаннях історичної пам’яті про Голодомор.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ