Слухай онлайн
Спорт

Володимир Шумілін: Спорт в Україні повинен стати галуззю економіки

3 лютого 2020 року заступник міністра культури, молоді та спорту Володимир Шумілін в інтерв'ю УНІА "Укрінформ" розповів про головні та найближчі завдання, перешкоди, дискусії та, звісно, олімпійські очікування українського спорту.
Фото - Главком.

У СФЕРІ НАДАННЯ СПОРТИВНИХ ПОСЛУГ ПОВИННА БУТИ КОНКУРЕНЦІЯ

- Отже, реформа спорту. В чому її необхідність, у чому новаторство?

- Почнемо з аналізу. Є три простих критерії. По-перше, за підсумками останніх Олімпіад – наші результати значно погіршились. По-друге, якість здоров’я громадян швидко знижується, що змушує щорічно збільшувати бюджет охорони здоров’я на десятки тисяч гривень. Так, наприклад, більше 90% учнів середньої школи мають проблеми зі здоров’ям. По-третє, із-за відсутності сучасної інфраструктури, ми практично не проводимо міжнародні спортивні змагання (Україна - на 83 місці у рейтингу країн, що проводять престижні спортивні заходи).

Тому, основна суть реформи – змінити принципи управління та фінансування спорту. Держава має передати спортивним федераціям права на управління видом спорту, але при цьому – сформувати й профінансувати запит на здоров’я нації та престиж країни.
Якщо ж говорити в цілому, то нам, по-перше, потрібні здорові люди, а по-друге – нам потрібен спортивний престиж, тобто медалі. Це можна назвати державним замовленням. Тобто, з нас – фінансування національних збірних, а з вас – виконання замовлення: результати, перемоги, медалі. При цьому хочеться, аби в Україні проходило більше великих міжнародних змагань. Це також напрям для роботи нашої команди.

- Володимире Олександровичу, поясніть, у чому суть експерименту, коли держава передає федераціям управління видами спорту?

- Передовсім, це безальтернативний шлях реорганізації спорту як галузі. Основна мета експерименту – не лише навчитися працювати з бюджетними грошима, а й забрати у держави не властиві їй функції саме через створення самодостатніх та фінансово стійких громадських спортивних організацій. Бо держава хоч і замовник, але не єдиний. Спектр послуг, що надаються федераціями, має відповідати потребам суспільства та ринку.

- Які законодавчі зміни ви плануєте вносити і коли?

- По-перше, це Закон про спорт. Це буде базовий закон, де ми маємо чітко прописати нові підходи і до управління спортивною галуззю, і до принципів фінансування. Гроші повинні йти за клієнтом. При цьому, ДЮСШ, як і клуби – повинні мати можливість отримати гроші від різних груп клієнтів. Бюджетні гроші мають бути розподілені між дітьми, а вже вони та їхні батьки мають самостійно вирішувати, яким видом спорту і в якому клубі-ДЮСШ їм займатися.

- Ви хочете сказати, що плануєте дати рівні можливості у боротьбі за клієнта для ДЮСШ та приватних спортклубів?

- Зазначу, у сфері масового спорту – надання спортивних послуг – повинна бути конкуренція. І як бюджетними коштами, так і особистими коштами має розпоряджатися клієнт. А діяльність ДЮСШ та клубів повинна фінансуватися не через пряму дотацію із бюджету, а через послугу, що була надана.
Інша справа – спорт вищих досягнень. Тут мають працювати цільові програми фінансування за участю федерацій.
Звісно, перед нами не стоїть завдання погнати усіх людей займатися спортом. Ми – реалісти. Вести здоровий спосіб життя – це особистий вибір кожного. На мою думку, сьогодні реально говорити про 40% населення країни, які готові вести активний і здоровий спосіб життя.

- Як буде фінансуватися спорт через легалізацію грального бізнесу? 

- Поки що маю лише попередні дані. Відомо, що на фінансування спорту з прибутків від легалізації грального бізнесу піде 30%. Насамперед, ці кошти підуть на спортивну інфраструктуру. Україна потребує сучасних арен, що відповідають міжнародним стандартам та зможуть приймати змагання різних рівнів. І тому нині однією з базових задач держави є створення сучасного мультиспортивного комплексу в кожній області України. Крім цього, є ще й конкретне завдання від президента, а саме – побудувати 100 нових стадіонів.

- У вас є ідея створити місто спорту, в чому суть цього проєкту?

- Маємо вже 24 проєкти під загальною назвою «Урбан-спорт». Що це таке? Розповім на прикладі київського НСК «Олімпійський». Сьогодні 20 гектарів у центрі столиці (а це, крім «Олімпійського», ще й район Палацу спорту, Будинок футболу, стадіон імені Баннікова) – фактично порожні. Їх необхідно наповнити життям. Всі стейкхолдери мають об’єднатися в єдиний інфраструктурний проєкт «Місто спорту», що дозволить розвиватися та наповнить центр столиці сучасними спортивними об’єктами. Наша команда над цим працює, і ми готові до співпраці. Вже відбулося декілька робочих зустрічей, наразі ми збираємо інформацію та працюємо над проєктною частиною.
На жаль, що стосується «Олімпійського», то усі ініціативи тут гальмують старі борги НСК, які за сім років так і не ліквідували. В результаті, арена з сучасним біговим покриттям і легкоатлетичними секторами не може прийняти міжнародні змагання. Немає запасного поля і необхідної кількості роздягалень. Плани щодо їх будівництва й осучаснення зони навколо «Олімпійського» є давно, але через старі борги – усе стоїть.
І такі справи – не лише в Києві. В Україні спортивних недобудов – на 100 млрд гривень.

«МИ ОПЛАЧУЄМО ПІДГОТОВКУ ДО ОЛІМПІАДИ, А ВИ ВЖЕ САМІ ЧЕСНО ПЛАНУЙТЕ МЕДАЛІ»

- Міністр Володимир Бородянський заявив про проведення аудиту інфраструктурних проєктів. На якому етапі він зараз, що це дасть?

- Аудит триває. Його мета – оцінити те, що ми маємо, та запропонувати нові моделі управління й будівництва. За попередніми підрахунками, у нас 96 тисяч спортивних споруд. Але я б до цієї цифри ставився критично.
Нині ми повинні думати про ефективність наших спортивних об’єктів. Вони повинні бути сучасними, функціональними і комфортними як для спортсменів, так і для глядачів. На наших об’єктах із однаковим успіхом повинні проводитися змагання і тренування для професіоналів, а звичайні люди там матимуть змогу займатися фізпідготовкою й реабілітацією.
І взагалі, коли ми говоримо про спортивну інфраструктуру, то тут нам потрібно змінювати світогляд і законодавство. Нині, аби побудувати сучасний спортивний об’єкт, вже не достатньо дотримуватися стандартів будівництва ДБН (державні будівельні норми). Адже вони вже давно морально застаріли. Сьогодні на перший план виходять сучасні спортивні технології й можливість проводити змагання за міжнародними стандартами. Наша мета – спортивні споруди України мають стати частиною світової мережі спортивних споруд.

- У ЗМІ була інформація щодо неефективності завантаженості Палацу спорту заходами й нестачі спортивної складової. Якою буде модель управління через наглядову раду?

- Насамперед, ми маємо повернути людям культуру та відчуття насолоди від відвідування спортивних подій. Палац спорту – це багатофункціональний комплекс, у якому проходять, окрім спортивних подій, і розважальні, й виставкові тощо. Потрібно визнати, що це підприємство має заробляти гроші на свою діяльність. Але ж спортивні події мають бути в пріоритеті. Тому, на мій погляд, саме одне із завдань наглядової ради – складання рейтингу подій за вартістю та формування адекватної ціни для спортивних івентів.
- Скільки у нас зараз людей займаються спортом? Яка є система обліку?

- Нам потрібно знати не лише скільки у нас спортсменів і тренерів, а й скільки клубів, змагань, суддів. Над цими підрахунками й створенням єдиної бази даних українського спорту працює команда із 10 чоловік. Більшість федерацій дуже зацікавлені в цій систематизації, а дехто, наприклад, федерації карате, футболу – активно нам допомагають.
Для чого ми це робимо? Ми хочемо знати реальну статистику, оптимізувати витрати та спростити спілкування і зробити відкритим взаємодію держави із федераціями, клубами, спортсменами.

- Влітку відбудуться Олімпійські ігри в Токіо. Наскільки важливою є ця подія для МКМС?

- Забезпечення підготовки національних олімпійської та паралімпійської збірних команд до виступу в Токіо є першочерговим завданням Міністерства культури, молоді та спорту. Ми ведемо роботу у трьох напрямках: спортивному (спільно з федераціями), організаційному (разом із НОК, КМУ, ВРУ) та фінансовому (КМУ і Мінфін). За першими двома напрямками – все йде згідно з планами. А от передноворічний збій у фінансуванні спортивних програм нагадав нам про необхідність мати запасний варіант роботи у кризових режимах. Проте, сподіваюся, що це не знадобитися.

- Чи є вже у вас медальний план?

- У плануванні медалей немає нічого поганого. Держава фінансує спорт – і тим самим робить замовлення на престиж країни. Знаю, що певний медальний план був розроблений ще в 2017 році, й ми робимо все можливе, щоби він був виконаний. У подальшому ми плануємо більш системно будувати стосунки з кожною федерацією щодо формування запиту на престиж, умов досягнення результатів і їх вартості.

- Що передбачається в рамках піар-кампанії Олімпійських і Паралімпійських ігор?

- Це два проєкти. Перший називається «Разом до Токіо». Це цикл телевізійних програм, присвячених підготовці до літньої Олімпіади в Токіо-2020. Його показуватимуть UA:Суспільне і ще один із чотирьох головних телеканалів країни. Який саме – ви дізнаєтеся невдовзі. Що цікаво: кожен із претендентів пропонує не лише трансляцію змагань, а й цікаві лайфсторіс та промо-кампанію, починаючи за пів року до змагань.
Другий проєкт – це створення інформаційного ресурсу про український спорт. Його головна мета – показати, що спорт існує в країні щодня, а не лише під час міжнародних змагань, відслідковувати події із життя наших спортсменів, оперативно розповідати про всі спортивні події. Не таємниця, що наші провідні спортсмени багато подорожують – тренування, змагання, переїзди. Тому нам усім було б цікаво й корисно знати, де в той чи інший момент перебувають наші кращі легкоатлети, фехтувальники чи борці.
Взагалі, я вважаю, що нині про людей, які успішно й гідно представляють нашу країну за кордоном, ми повинні мати повну інформацію. Тому і на сайті міністерства, й на наших сторінках у соцмережах ми додаватимемо оперативних новин і довідкових матеріалів. У цифрову епоху спорт має бути у кожному смартфоні.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ