Слухай онлайн
Історія

Вперше на західному Поділлі археологи зафіксували комплекс ранніх слов’ян І-ІІ ст.н.е.

Непересічні результати археологічних досліджень поблизу міста Дунаївці на Хмельниччині - вперше на західному Поділлі науковці зафіксували комплекс ранніх слов’ян І-ІІ ст.н.е. До сьогодні вважалось, що тут вони з’явились не раніше IV ст. н. е. Про це інформує Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

«Вперше на цих теренах виявлено пізньозарубинецькі об’єкти. Пам’ятки цього типу датуються І-ІІ ст.н.е. і є принципово важливими  для формування наступних археологічних культур в південно-східній Європі – черняхівської та київської. Сусідні території Волині, Південного Бугу вже були ними заселені на той час. А ця частина Поділля, яку в давньоруський час називали Пониззям, на лівому березі середнього Дністра поки була «terra incognita» в історії слов’янських племен І – ІІІ століття. Відкриття нашою експедицією комплексу зарубинецької культури на Західному Поділлі, на пам’ятці Чаньків-1, свідчить про появу слов’янського населення на цих землях вже у І столітті нашої ери. Це важливо для майбутніх досліджень, зокрема, історії появи та розселення  слов'янських племен у Європі», - розповів керівник Дунаєвецької археологічної експедиції НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, завідувач відділом археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України Олег Петраускас. 

Рятівні археологічні дослідження на багатошаровій пам’ятці Чаньків-1 тривали близько двох місяців. Вони передували будівництву об’їзної дороги міста Дунаївці. Загальна площа поселення за всі часи його існування – близько 30-35 гектарів. Під знищення внаслідок її будівництва потрапляло близько чотирьох тисяч квадратних метрів, які і були досліджені.

Найдавніший виявлений археологами матеріал належить до культури лінійно-стрічкової кераміки, яка на цих теренах передувала трипільській і займала великі простори Центральної та Східної Європи. На сьогодні в Україні досліджено вкрай мало таких об’єктів цієї культури. На пам’ятці Чаньків-1 ж вдалось виявити і детально вивчити частину добре збереженої житлово-господарської споруди. Її вік - більше семи тисяч років. 

«Ми виявили багато рухомих знахідок. Зокрема, фрагменти кам’яних тесел та вироби з кременю, серед яких фрагменти ножів та скребків. Що дуже цікаво, сировина для крем’яних виробів була як місцевою, так і з території сучасної Волинської та Рівненської областей, а це засвідчує мобільність населення у той час. Ми також виявили два види посуду: столовий та кухонний. Якщо кухонний був погано випалений, з домішками піску та органіки, то столовий - дуже якісний і, що важливо, - з типовим для цієї культури так званим «нотним орнаментом», - розповів молодший науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Богдан Сало. 

Окрім вже згаданих матеріалів, на пам’ятці також виявлено матеріали трипільської культури етапу B I (V тис. до н.е.); доби  бронзи (ІІ тис. до н.е.); раннього залізного часу  (VII-VI ст. до н. е.); черняхівської культури (IІI ст. н. е.) та  давньоруського часу (ХІІ-ХІІІ ст.).  

Історія виявлення та етапи пам'яткоохоронних заходів.

Багатошарове поселення Чаньків-1 (Дунаєвецький район, Хмельницької області) виявив у 1980-х рр.  місцевий краєзнавець Володимир Захар’єв. У 2011 році на замовлення Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області Хмельницький відділ дочірнього підприємства ДП НДЦ ОАСУ «Подільська археологія» ІА НАН України обстежив ІІІ-ю чергу будівництва автомобільної дороги в обхід м. Дунаївці. У тому числі було повторно оглянуто територію поселення Чаньків-1. За результатами розвідкових робіт встановили, що в межі проектованого будівництва потрапляє 0,8 га території відомого об’єкта археології. Відповідно до висновку наукової археологічної експертизи та висновку органу охорони культурної спадщини замовнику будівництва дороги необхідно було забезпечити в межах смуги відведення виконання археологічних досліджень (розкопок) на площі близько 8000 м2.

У березні 2019 р.  Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України  провела археологічні розвідки та виготовила науково-технічну документацію і кошторис на виконання пам’яткоохоронних робіт. З урахуванням сучасного стану пам’ятки (після несанкціонованих будівельних робіт 2011-2018 рр.) під проведення рятівних досліджень потрапила частина поселення площею 4000 м. кв.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");