Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура  |  Волинь

Виставку унікальних світлин Ярослава Коваля відкриють у Львові

В неділю, 1 листопада 2020 року, о 17.00 у кав’ярні-галереї «Штука» (вул. Котлярська, 8) відбудеться відкриття виставки авторських світлин Ярослава Коваля “Ярослав Коваль, або той, що світлив історію“, що є спільним проєктом Львівського фотомузею та Історико-краєзнавчого музей культури та побуту Бойківщини у Ціневі.

Ярослав Коваль. Митрополит із молодими пластунами, 1930-ті рр. (Коваль Я. Господар Перегінської пущі: рідкісні фотоґрафії з життя Слуги Божого Андрея Шептицького. ¬– Львів, 1996. – 36 с.)

Ярослав Коваль – неординарна постать українського фотоаматорського руху Галичини. Його шлях до фотомистецтва розпочався у десятирічному віці, коли хлопчина обміняв карабін, знайдений його старшим братом на околиці села у період Першої світової війни, на фотоапарат.  З того часу своє вміння світливець вдосконалював впродовж усього життя. Фотомитця справедливо називали «ковалем галицької фотографії», а світлини – справжніми реліквіями, адже вони «простягають промені у вічність».

Народився майбутній фотограф у 1908 р. в с. Цінева Долинського повіту (тепер Рожнятівський район Івано-Франківської області). Був активним пластуном, членом фотогуртка, брав активну участь у антиалкогольній та антинікотиновій агітації в школах на теренах усієї Галичини.

Під час навчання на філософському факультеті Львівського університету на початку 1930-х рр. записався на лекторат фотографії, де викладав знаменитий майстер фотографії Юзеф Світковський.

Ярослав Коваль

Коли у Львові постало Українське фотографічне товариство (УФОТО), Я. Коваль став його активним членом, співпрацював із його друкованим органом – фотомистецьким журналом «Світло й Тінь».

У 1934 р. переїхав до Рожнятова і відкрив там свою фотомайстерню, яка мала вивіску «Робітня фотографа Ярослава Коваля». Добрі відгуки про фотографа Коваля із Рожнятова дійшли і до митрополичої резиденції у Підлютому, тож молодий світливець-пластун не оминав жодної нагоди побувати поблизу Кедрових палат Митрополита Андрея Шептицького, «полюючи» за цікавими сюжетами і цікавими людьми. А також став особистим фотографом Його Ексцеленції. Із тих часів збереглося близько двадцяти рідкісних світлин із Митрополитом Андреєм Шептицьким.

Митрополит Андрей з братчиком на дрезині у Підлютому, 1930-ті рр. (Коваль Я. Господар Перегінської пущі: рідкісні фотоґрафії з життя Слуги Божого Андрея Шептицького. ¬– Львів, 1996. – 36 с.)

На виставці представлено вісімнадцять світлин 1930-х рр. авторства Ярослава Коваля оцифрованих Романом Метельським із скляних негативів, частина яких належить до колекції Львівського фотомузею, іншу частину надано Історико-краєзнавчим музеєм культури та побуту Бойківщини у Ціневі, одним з організаторів якого був Ярослав Коваль.

Климентій Шептицький (зліва), брат Митрополита, та генерал УГА Мирон Тарнавський, 1930-ті рр. (Коваль Я. Господар Перегінської пущі: рідкісні фотоґрафії з життя Слуги Божого Андрея Шептицького. ¬– Львів, 1996. – 36 с.)

На світлинах, зокрема можемо побачити Митрополита Андрея Шептицького, його брата Блаженного Священомученика Климентія Шептицького, генерала Тарнавського та його доньку, а також Підлюте.

Ярослав Коваль. Митрополит Андрей працює на веранді «Кедрової палати» у Підлютому, 1935 р. (Коваль Я. Господар Перегінської пущі: рідкісні фотоґрафії з життя Слуги Божого Андрея Шептицького. ¬– Львів, 1996. – 36 с.)

Ярослав Коваль зумів до кінця життя пронести любов до рідної Галичини, яку фіксував об’єктивом свого старенького фотоапарата. Вмів любити життя таким, яким воно є, що ми й можемо побачити на світлинах майстра.

Софія ЛЕГІН

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ