Слухай онлайн
Історія

Як НКВД переслідувало доньку Михайла Грушевського

Фото - Ігор Кулик.
Фото - Ігор Кулик.
Фото - Ігор Кулик.
Фото - Ігор Кулик.
Фото - Ігор Кулик.
Фото - Ігор Кулик.
Фото - Ігор Кулик.
Фото - Ігор Кулик.
1/4
Директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик на своїй сторінці у Facebook розповів історію переслідування НКВД Катерини Грушевської, доньки українського історика Михайла Грушевського.

“Кулюня”. Так називала родина Грушевських свою довгоочікувану, єдину та улюблену доньку Катерину.

Вона була правою рукою свого батька, його найпершою помічницею. І це стало для неї і щастям, і вироком. Згідно з документами НКВД, Катерина Грушевська померла 30 березня 1943 року в Темлазі – Темниківському виправно-трудовому таборі. Провина – участь в “антисоветской националистической повстанческой организации”, підготовка “вооруженного восстания, свержения Советской власти и создание «Самостоятельного буржуазного националистического государства”.

Відому науковицю, дослідницю української культури та фольклору вперше заарештують 1931 року – разом із батьком. У цей час саме загострюються переслідування української інтелігенції. Втім розстріляти чи вивезти у Сибір Михайла Грушевського не наважуються – його “почесно” вислали у Москву, куди він поїхав разом з Катериною.

Вже за кілька років Катерина поховає 68-річного батька, який раптово захворів і помер під час перебування в санаторії в Кисловодську. Її нова місія – упорядкувати 10-ий том “Історії України-Руси” та 6-ий том “Історії української літератури”, що були підготовлені Михайлом Грушевським.

Остаточно система добереться до Катерини Грушевської у ніч з 10 на 11 липня 1938 р. “Забрали її в літній сукні, навіть без пальто! Катрусі від дня арешту не бачила. Як це я проживу без неї стільки років... а я розлучалася з нею лише один раз за все життя, та й то на один місяць…”, – плакала згорьована мати Марія Сильвестрівна.

Спочатку Катерину, в якої якраз загострилася легенева хвороба, мучитимуть допитами у підвалах Жовтневого палацу на вул. Інститутській. Потім її перевели до Лук'янівської в'язниці. “Слідство” триватиме аж до квітня 1939-го, вирок фактично смертельний для слабкого здоров'я Катерини – 8 років таборів.

“Ні до якої антисовєтської організації я не входила і ніяким шпигунством не займалася. За допомогою свого батька я проводила наукову роботу по вивченню давньої історії”, – скаже Катерина Грушевська на “суді”.

Мати Марія Сильвестрівна чекатиме і добиватиметься повернення доньки 10 років. Її листи до Катерини поверталися назад.

Нині достеменно відомо, що справу Катерини Грушевської таки переглядали. У липні 1940-го її через Владивосток доправили до Москви, а звідти – до Києва. Три місяці, з грудня 1940-го до березня 1941-го вона перебувала з мамою в одному місті. Але Марію Сильвестрівну про це ніхто не повідомив.

Як склалася доля Катерини Грушевської і де вона похована достеменно невідомо.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ