Оновлений Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької відчинить двері для відвідувачів вже на початку лютого.
У Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові стартували роботи з оцифрування приватного архіву видатної артистки. Про це повідомили на офіційній сторінці Музею у Facebook. Зокрема, йдеться про опрацювання оригінальних фотографій, театральні афіші й рецензії, особисті документи, які розповідають про приватне життя та родину оперної виконавиці. Роботи передбачають передусім створення онлайн-архіву – платформи, яка об’єднає найцінніші експонати з колекції.
Проте важливо, що оцифрування архівних справ – це лише частина проєкту з оновлення установи. Сьогодні у приміщенні тривають ремонтні роботи, а вже на початку лютого Музей відчинить двері для відвідувачів, аби здивувати їх унікальним музично-натхненним простором, новою експозицією та подіями. Куратором нової експозиції є відомий український митець Влодко Костирко, а організація нового простору у Музеї триває за підтримки управління культури Львівської міської ради.
Детальніше про зміни у музично-меморіальній установі, необхідність процесу оцифрування приватних архівів артистки та формування унікального простору розповів Гал-інфо керівник Музею Соломії Крушельницької Тарас Демко.
Організація оновленого простору
Музей Соломії Крушельницької розміщений у квартирі, у якій проживала видатна артистка. Тут є близько десяти кімнат, кожна з яких у майбутній експозиції матиме тематичну направленість і розповідатиме про окремі аспекти життя оперної виконавиці. За словами Тараса Демка, нова експозиція виконуватиме дві функції. По-перше, відвідувачі зможуть відвідати Музей, аби побачити інтер’єри та експонати меморіальної квартири Соломії Крушельницької, відчути дух епохи кінця XIX – початку XX століття. По-друге, потенціал нової експозиції полягає в отриманні екскурсії від наукового співробітника Музею, що передбачає поступове ознайомлення із виставкою.
– Важливо робити цю експозицію не в такому кічевому стилі, щоб одразу все, що у нас є, демонструвати. Вона має бути стриманою і водночас презентувати велич особистості Соломії Крушельницької. Окремі елементи чогось цифрового – це окей, але вона не буде повністю вся революційна та інноваційна. Експозиція відображатиме баланс традиційності з елементами інноваційності, – розповів Тарас Демко.
На цифровому екрані можна буде ознайомитись зі спеціальною картою місць, які відігравали важливу роль у життєписі Соломії Крушельницької. Також буде можливість прослухати справжні записи її голосу.
Розпочинатиметься експозиція з експонатів про народження артистки, її великі кар'єрні кроки, ключові здобутки. Наприклад, частина виставки відображатиме славу виконавиці, яку вона здобула за гру в опері Джакомо Пуччіні “Мадам Баттерфляй”. Саме завдяки Крушельницькій постановка стала найвиконуванішою оперою у світі. Другий великий успіх Крушельницької – це її роль в опері Ріхарда Вагнера “Лоенґрін”, розповів пан Тарас. Цим здобуткам виконавиці виділено окремі місця в експозиції, у яких представлено документи, які підтверджують факти популярності вистав, афіші, рецензії, фотографії з того часу, як-от її світлини з композитором Пуччіні.
– Окреме місце експозиції займатиме розкриття постаті Соломії Крушельницької як успішної жінки. Це прекрасний приклад українки, яка здобула успіх і залишилась вірною своїй ідентичності, який надихає. Ці документи, фотографії, коли вона за кермом автомобіля, наприклад, чи коли фотографує – це унікальні експонати. Адже у той час це були останні слова техніки, тож побачити ці фотографії в оригінальному розмірі і в кольорах, це насправді унікальний досвід, – поділився пан Тарас.
У новій експозиції також представлять трагічний період життя артистки, коли перед Другою світовою війною вона повернулась до Львова. Радянська влада націоналізувала дім Соломії Крушельницької, тож їй довелось жити зовсім по-іншому із новими документами.
– Проте завершувати експозицію буде світла кімната, яка сяятиме щастям. Так, адже Соломія Крушельницька – це про щасливу історію життя. Попри трагічний кінець, все одно її життя було щасливим. Адже ми зараз сидимо в її кімнаті, салоні, і розуміємо, що її життєвий шлях – це приклад, який надихає, – розповів Тарас Демко.
До речі, салон теж стане унікальною частиною експозиції, адже тут проводитимуть музичні події, концерти, зустрічі. що робить цей Музей унікальним. “Це буде не просто експозиція і можливість зайти до Музею і вийти з нього, а можливість побути і відчути музику, послухати концерт, виконавців, аплодувати їм, стати частинкою дійства, – зазначив директор Музею.
Оцифровані архіви – початок нового життя Музею
Наразі у Музеї Соломії Крушельницької триває ремонт. За словами Тараса Демка, саме реставраційні роботи дозволять відкрити в приміщенні нову експозицію, яка розповідатиме про життя артистки комплексно і по-сучасному. Окрім цього, ідея створення виставки потребувала копії сотень документів, що, власне, і запустило процес оцифрування.
– Для створення нової експозиції нам потрібні електронні версії документів, аби зробити їхні якісні копії. Саме вони будуть представлені в експозиції. Адже оригінали архівних справ ми не можемо просто взяти і повісити на стінах, вони повинні залишатися у фондах, - розповів директор Музею.
Зараз Музей налічує понад 25 тисяч музейних експонатів, які є частиною основних фондів і належать до Музейного фонду України. Більшість цих архівних одиниць – це документи. Є також окремі медійні носії, фотографії, довідки, різні книги, кілька медалей і навіть посмертна маска Соломії Крушельницької, зазначив Тарас Демко.
Важливо, що попри те, що Музей Соломії Крушельницької зберігає пам'ять, документи, спогади, які пов’язані з видатною артисткою, у ньому також є відділ “Меморіальний музей Станіслава Людкевича”, відомого композитора, а також приблизно вісім окремих музейних фондів, які презентують історію і особисті документи інших відомих львівських музикантів.
– Це дозволяє стверджувати, що сам Музей Соломії Крушельницької є насправді чимось більшим, ніж Музеєм однієї, хоч і дуже величної, постаті. Це музичний музей, який має всеохопні напрямки, - розповів Тарас Демко.
Спершу у Музеї розпочали сканувати ті документи, цифрові копії яких формуватимуть нову експозицію. Надалі створюватимуть електронні версії тих експонатів, які оцифрувати найпростіше, а також ті, які перебувають у найгіршому стані та потребують реставрації. Наголошує Тарас Демко також на тому, що процес диджиталізації передбачає не лише створення якісних фотографій та сканів, але й одразу впорядкування фондів, опрацювання архівних справ, формування описів тощо. Оцифровують архівні справи самі працівники Музею. Підтримують ініціативу залучені фахівці та дружні організації, які допомагають установі із технічним забезпеченням, самим процесом сканування тощо.
– Для того, щоб почати оцифрування, не завжди потрібно якісь кошти. Ми це робимо своїми силами, залучаємо колег, партнерів. Більшість музейників в Україні кажуть, що оцифровувати дуже складно, тому що потрібно мати уніфіковану систему, єдиний підхід до цієї процедури, який буде затверджений зверху, а вони досі цього не зробили. На мою думку, нам потрібно думати в першу чергу про нашу інституцію. Ми відповідальні за неї, і повинні робити все, що можемо самостійно, а не чекати на якусь допомогу, – зазначив Тарас Демко.
Наголошує директор Музею також на тому, що тема оцифрування музейних експонатів зараз є і повинна залишатись однією з провідних в українському культурному середовищі.
– Адже диджиталізація спадщини мінімізує загрозу знищення української культурної історії, української ідентичності, тому що оцифроване – це також і збереження, - наголосив Тарас Демко.
Розмовляла Марічка Твардовська
