На п'ятдесят перший день після Великодня християни східного обряду святкують Зішестя Святого Духа. Це давнє християнське свято знайшло своє відображення в українській іконографії. У Національному музеї імені митрополита Андрея Шептицького зберігається велика кількість ікон Зішестя Святого духа, які походять ще з ХV ст.
Згідно з православним ученням, саме сходження Святого Духа на апостолів явило піклування Триєдиного Бога і просвітлення світу.
Як сказано у Святому Письмі, Ісус Христос зіслав Святого Духа на Марію Матір та своїх апостолів, які перебували на молитві.
Так сповнилася обітниця Христа: «Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за Мене».
У Національному музеї імені митрополита Андрея Шептицького зберігаються унікальні давні ікони Зішестя Святого Духа.
В іконографі Зішестя Святого Духа зображали дванадцять апостолів, які тримають у руках свої згортки та книги. На них сходить Дух Святий у вигляді полум'я. Також на іконах зображали старий світ у вигляді старця, якого підписували, як Космос.
Це старий світ у темряві чекає на просвітлення. Ісус Христос казав: «Я є світло світу». Тому тут у темряві люди чекали на нове вчення.
Найдавніша ікона датується кінцем ХІV - початок ХV ст. та походить із с. Радруж, північно-західна Галичина (тепер - Польща).
На ній бачимо, що апостоли тримають в руках книги, або сувої. Цікаво, що в сегменті неба зображений Ісус Христос, який присутній при Зішесті Святого Духа. Внизу - старець Космос, який чекає на появу Святого Духа - просвітлення новим вченням Ісуса Христа. Він уособлює старий світ.
Ще одна ікона в колекції музею є однією із найгарніших, але вона має суттєві втрати. Це ікона Зішестя Св. Духа кінця ХV ст із с. Викоти, Львівської області. Вона дуже гарна, але дуже понищена. Хоч її і реставрували, але, на жаль, вона має багато втрат. Ми бачимо тут цікаве мистецьке вирішення та дуже гарну колористику. У сегменті неба бачимо червоні промінці.
Знаємо, що Святий Дух зійшов на апостолів вогняними язиками і вони були над кожним із них. Тут видно в німбах червоні рисочки – це власне і є ті вогники над головами апостолів.
Вона наголосила, що апостолів також зображували в ієрархії. Верховні, старші апостоли сидять згори, а знизу молодші – це, як правило, Пилип і Тома. Бачимо, що їх зображали зовсім юними, безбородими. Цікавою також є червона завіса, яка привідкривається і символізує певне таїнство. Загалом ця ікона показує дуже цікаву архітектуру.
Окрім того, часто зображення Зішестя Святого Духа можна зустріти на великих іконах з сюжетами. Такі зображення є на одній із найдавніших в українському іконописі ікона Воздвиження Чесного Хреста, яке датується першою третиною ХV ст. та походить із с. Здвижень, Лемківщина (тепер – Польща). Тут ми бачимо почергово і Хрещення, і Трійцю, і Зішестя Святого Духа на апостолів.
