Слухай онлайн
Історія

Звідки до України прийшло слово "гроші"

Звідки у нашій мові слово «гроші» і як трапилось, що воно прийшло до нас із середньовічної Чехії?

Про це йдеться у статті дослідниці Соломії Козак на сторінці "Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій" у Facebook.

У середні віки в Європі завжди не вистачало срібла для карбування монет, тому нові монети зазвичай випускались зі старих, вже зношених і не таких якісних. Від цього вони щоразу ставали тоншими та легшими, їхня цінність ще більше нівелювалась.

Процес виготовлення монет; фрагмент фрески у Монетній каплиці в соборі Св. Варвари, Кутна Гора, бл. 1460 р. Фото - Symbolon.
Процес виготовлення монет; фрагмент фрески у Монетній каплиці в соборі Св. Варвари, Кутна Гора, бл. 1460 р. Фото - Symbolon.
Карбування монет, фрагмент фрески у Монетній каплиці в соборі Св. Варвари, Кутна Гора, бл. 1460 р Фото - Symbolon.
Карбування монет, фрагмент фрески у Монетній каплиці в соборі Св. Варвари, Кутна Гора, бл. 1460 р Фото - Symbolon.
1/2

Тим часом розвиток європейської торгівлі вимагав налагодження грошової сфери. Чеське королівство, яке у ХІІІ столітті доволі яскраво заявило про себе на міжнародній арені, взяло на себе важливу місію карбування монет нового взірця.

Мало які середньовічні монети могли славитись такою популярністю та географією поширення, як великі срібні високоякісні празькі гроші. Grossi pragenses як міжнародний платіжний засіб були розповсюджені у XIV–XVІ столітті на території Чехії, Південної та Східної Німеччини, Австрії, Угорщини, Польщі, Білорусі, Литви, Молдови, Росії, України. Вони відомі в Румунії, Швейцарії, Італії, Нідерландах, Скандинавії, на Кіпрі та у Вірменії. Що важливо – з їхньою появою подекуди завершився «безмонетний період», як це було, для прикладу, на руських теренах.

Срібний празький грош чеського короля Вацлава ІІ (1283 – 1305), емісія 1300-1305 рр. Кутна Гора; 3,5-3-7 г; частка срібла в сплаві: 92,2 – 93,3 % Фото - Symbolon.
Срібний празький грош чеського короля Вацлава ІІ (1283 – 1305), емісія 1300-1305 рр. Кутна Гора; 3,5-3-7 г; частка срібла в сплаві: 92,2 – 93,3 % Фото - Symbolon.
Карбування монет, фрагмент фрески у Монетній каплиці в соборі Св. Варвари, Кутна Гора, бл. 1460 р Фото - Symbolon.
Карбування монет, фрагмент фрески у Монетній каплиці в соборі Св. Варвари, Кутна Гора, бл. 1460 р Фото - Symbolon.
Празький грош Вацлава IV Люксембурга (1378-1419), 2,7-2,9 г, частка срібла в сплаві 61,6 – 63,0 % Фото - Symbolon.
Празький грош Вацлава IV Люксембурга (1378-1419), 2,7-2,9 г, частка срібла в сплаві 61,6 – 63,0 % Фото - Symbolon.
1/3

Поява празьких грошей стала можливою завдяки дуже важливому відкриттю кінця ХІІІ століття. Неподалік чеського міста Кутна Гора (за 60 км від Праги) виявили багаті поклади срібла. З цього часу розпочалась «срібна лихоманка». Щорічно тут видобували близько 20 тонн дорогоцінного металу. В той час чеські срібні родовища постачали на ринок понад третину всього європейського срібла.

Карбування празьких грошей розпочав у 1300 році чеський король Вацлав ІІ Пшемислід (1283 – 1305). Цю ж традицію радо підхопила з 1310 року Люксембурзька династія, укріпивши завдяки монополії на срібло свій престиж.

Майже за 250 років емісії зовнішньо монета змінювалась несуттєво. Аверс та реверс залишалися в цілому сталими – чеський лев та корона. Легенда також практично була постійною: номінал – GROSSI PRAGENSES («гроші празькі» – якраз цей напис і дав назву монеті), титул правителя – DEI GRATIA REX BOEMIE («божою милістю король Богемії»), ім’я правителя – змінювалось.

Що саме забезпечувало цій «монеті-епосі» її популярність? Вся суть була у сріблі, максимально позбавленому домішок. Празький грош вважався одним із найбільш якісних грошових знаків Європи, а тому швидко став засобом масових міжнародних розрахунків. Але, як і у випадку з усіма іншими монетами, празьке срібло з часом теж почало втрачати якість: і монети ставали легшими (від 3,97 до 2,4 г), і проба знижувалась (від понад 900-ї на початку до близько 500-ї згодом).

Празький грош і археологія: скарби з цих монет не так вже й рідко можна знайти на теренах Центрально-Східної Європи, де вони були поширені у ХIV – XVI ст. Фото - Symbolon.
Празький грош і археологія: скарби з цих монет не так вже й рідко можна знайти на теренах Центрально-Східної Європи, де вони були поширені у ХIV – XVI ст. Фото - Symbolon.
Празькі гроші у музейній експозиції, м. Градець-Кралове Фото - Symbolon.
Празькі гроші у музейній експозиції, м. Градець-Кралове Фото - Symbolon.
1/2

Дійшло до того, що на межі XIV–XV століть, за Вацлава IV, празький грош втратив репутацію еталонної монети (зокрема, через військові умови Гуситських війн), та ще продовжував випускатися до 1547 року. Панівне місце у грошовому обігу Європи відтоді почав займати талер.

Для наших теренів чеські срібні монети були добре знаними вже на початку XIV століття. Абсолютна більшість знахідок найперших празьких грошів (їх тут називали «широкими») Вацлава IІ та Яна І Люксембурзького походять із земель, що входили до складу Галицького й Волинського князівств. Це зумовлювалось торгівельними зв’язками, зокрема знаменитим шляхом Трір-Регенсбург–Прага–Краків–Перемишль–Галич–Київ.

Згодом, у XV–XVI столітті у Великому князівстві Литовському популярність празьких грошей Вацлава IV була пов’язана із сплатою великих сум, а саме податків. Крім того, альтернативи цим монетам тут просто не було.

▪️ Hásková J. Pražské groše (1300–1526) / České, moravské a slezské mince 10. - 20. století. – Praha, 1991. – 282 s.
▪️ Козубовський Г. Про шляхи надходження празьких грошів до Східної Європи (XIV–XV ст.) // Український історичний журнал. – 2012. – Вип. 5, (№506). – С. 39–51.

Нагадаємо, раніше Гал-інфо розповідало про євхаристійних голубів із цінних металів, які висіли над вівтарем.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");