Голуби з Ліможа розлетілися далеко за межі Франції. І мова йде не про те, що сьогодні вони зберігаються у різних музеях світу. Ці голуби поширилися по Європі ще в ХІІІ столітті. Чому ж так? І що це були за голуби?
Про це йдеться у статті на сторінці "Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій" у Facebook.
Євхаристійні голуби, як свідчать джерела, виготовляли із золота, срібла, позолоченої емальованої міді, рідше зі слонової кістки. Вони використовувалися під час здійснення богослужінь і, зазвичай, висіли над вівтарем.
Ці голуби мають дверцята, що відкриваються. Всередині могли зберігати «тіло Господнє» – хліб, що використовували для причастя. За рахунок того, що євхаристійний голуб висів на ланцюжках над вівтарем, то хліб був ще й захищений від гризунів.
Чому ж такими популярними стали голуби з Ліможа? Чому їх виготовляли в такій кількості?
Особливість голубів із Ліможа полягала в тому, що їх виготовляли не із золота/срібла, а з міді. Майстри відтворювали крила птаха застосовуючи техніки емалі та гравірування. Крила та хвіст мали спеціальні кріплення та могли рухатися. Ще однією особливістю було те, що майстри не використовували коштовне каміння для інкрустації. Хоча, звісно, були й «багатші» роботи, для яких використовували позолоту та дорогоцінне каміння.
Саме використання не надто дорогих матеріалів зробило цих голубів більш доступними для багатьох церков, що могли дозволити собі їх придбати. Тому в ХІІІ столітті ці голуби, що виготовлялися у майстернях Ліможа, «розліталися» по різних церквах.
А сьогодні їх можна побачити навіть і за океаном, але вже в музеях.
Раніше Гал-інфо розповідало про середньовічні скриньки таємниці яких досі не розгадані.
