Про організацію 30-го BookForum у Львові, актуальні книги та теми, підліткову літературу та можливості цифровізації для розвитку видавничої справи розмовляли із головною редакторкою департаменту дитячої літератури видавництва “Ранок” Ганною Булгаковою.
Якими є особливості проведення цьогорічного BookForum у Львові та якою є залученість до літературного фестивалю видавництва “Ранок”?
Ми беремо участь як видавництво “Ранок” і з окремими брендами, які входять в нашу корпорацію. Тут також представлені видавництва “АРТ”, “Кенгуру», «Основа», «4Mamas», «Фабула». Лише видавництво “Ранок” привезло цьогоріч понад 300 позицій дитячої літератури.
У програмі зазначено також, що Ви залучені до проведення подій. Розкажіть трохи детальніше про них.
У нас наразі акцент на українських авторах, тому всі наші події пов'язані так чи інакше з якимись книжками українських авторів. Це зокрема новинки. Наприклад, у нас вийшла книжка для підлітків «Зеро», авторка Юлія Ілюха. Це книжка для вікової категорії 14+. Книжка про дівчину, яка мешкає в селищі на Донбасі у період десь після 2014-го року, проте до початку повномасштабного вторгнення. Її селище в такій сірій зоні перебуває, що вже й немає якихось активних бойових дій, але час від часу бувають обстріли. І вона там мешкає, ходить до школи, село напівпорожнє. Це психологічна повість: героїня піддається булінгу в школі, свого батька вона ніколи не бачила, а мати весь час звинувачує доньку в тому, що це її помилка молодості.
У нас запланована презентація цієї книжки. Це така спільна подія про сучасну українську підліткову літературу: про що зараз читають, про що пишуть. Модераторкою на презентації, буде Таня Стус, учасниці: Юлія Ілюха онлайн, а також письменниці Ольга Купріян і Таня Гуд. Вони анонсують вихід своїх книжок для підліток: у Ольги Купріян виходить «Панна Софія» наприкінці жовтня, а у Тані Гуд міське фентезі 16+ «Дім між трьох світів».
Ми, видавництво «Ранок», міцно асоціюємося з дитячою літературою, але за останні роки значно розширили свої вікові кордони. У нас дедалі частіше з'являється книга саме для підлітків, і вже навіть вище - це new adult література. Тобто це вже для молоді 18-20 років, студентських років. Ось так ми по-трохи ростемо.
Ростете разом зі своєю аудиторією!
І наразі у нас дуже яскраві новинки виходять саме в цій категорії, і ми хочемо привертати на неї увагу. Ну і це також світовий тренд, тому що зараз з активізацією соцмереж, буктоку, Instagram ця от молода аудиторія, підліткова, є дуже активною. А ще в неї є попит, великий попит, на якісь іноземні хіти. Вони дуже сильно стежать за топами GoodReads чи списками від Amazon, постійно це відслідковують. Тому ми також робимо перекладні проєкти, відбираємо хіти до цієї аудиторії. У нас великий вже асортимент, але й паралельно намагаємось і українських авторів також долучати.
Ця ніша старших підлітків завжди була не дуже акцентована, тому що була або більше дитяча література, або вже починалась доросла. І от цей вік, коли вже не дитина, але ще не дорослий, він не був так проговорений в українській літературі. Але зараз дедалі більше цього з'являється, і про це важливо говорити.
Із якими викликами Ви зіткнулися під час організації подій та підготовки до цьогорічного літературного фестивалю?
Я не скажу, що ми як учасники зустрілися з якимись викликами, бо організація в цілому минула доволі добре, спокійно. Це вже 30-ий BookForum і помітно, що попри те, що відбулися певні зміни і локації, і форматів, те, що зараз відбувається і онлайн-офлайн, тим не менш працює досвідчена команда.
З таких моментів, які можна відзначити, це те, що, наприклад, трохи незрозумілим для відвідувачів був момент того, коли починається ярмарок. 4-го відкриття, потім 5-те, начебто, анонсували вже як початок, але ярмарок з 6-го жовтня. І, коли ми вчора розкладали книжки, до нас вже приходили люди з потребою купити їх.
Чи відчувається конкуренція тут, наскільки сильно?
Так, ви ж бачите, скільки тут учасників. І це, я скажу, ще далеко не всі видавці! Але, тим не менш, їх багато, і в цілому книжкова галузь сьогодні переживає таке відродження і дуже високий підйом. Тож конкуренція… Вона є. Конкуренція є і за авторів, і за якісь тайтли іноземні, і просто за увагу читача. Тобто так, ми відчуваємо конкуренцію, але так цікавіше.
Як війна внесла свої корективи до Вашої видавничої справи?
В цілому повномасштабне вторгнення, оскільки ми з Харкова, дуже сильно вплинуло на нашу організацію роботи. Коли говоримо про 2022-ий рік, то це взагалі був рік трансформацій. І в якийсь перший момент було нерозуміння: що далі взагалі, як далі? Але дуже швидко ми отямилися, оговталися, і працюємо переважно онлайн, адже багато наших співробітників досі перебуває в різних точках України і світу. І якщо подивитись сьогодні новини, то там знову обстріл в Харкові з самого ранку, і є загиблі в самому центрі міста.
На щастя, відновили роботу харківські типографії, які до травня 2022-го переважно не працювали. Це теж був великий виклик. Як і дефіцит паперу… З доставками проблеми певні досі є. З огляду на це і вартість книжок зростає.
Або, наприклад, ми співпрацюємо з британським видавцем “DK”, вони створюють чудові дитячі енциклопедії і загалом нонфікшн-літературу. Але вони не продають макети, а продають вже друковані книжки, co-edition. І зараз теж трохи ускладнився цей процес для нас.
Це робочі моменти, які переважно вирішуються, просто складнішими шляхами, ніж зазвичай.
Якою є сьогодні комунікація з авторами? Чи Вам пропонують книги, чи Ви самі знаходите авторів?
Все залежить від запиту. У нас є форми на сайті, куди кожен може подати свій синопсис, уривок тексту, інформацію про себе на розгляд. Часто приходять запити просто на мою робочу пошту. Також є автори, з якими ми вже співпрацювали над проєктами раніше. Вони до нас звертаються знову зі своїми новими роботами.
Або ж є другий варіант співпраці, коли ми розуміємо, що у нас є потреба заповнити певну категорію: вікову, жанрову і так далі. Тоді ми самі звертаємось до авторів з пропозицією про співпрацю. І такі випадки зараз, мабуть, навіть частіше трапляються, тому що видавничий портфель формується наперед і переважно вже заповнений. Але лишаються певні ніші, які порожні. Рукописи, які надходять нам на пошту, можуть бути в тій категорії, яка в нас і так дуже заповнена. І це можуть бути дуже хороші рукописи, але ми їх просто не можемо взяти, тому що в нас п'ять-десять таких книжок вже є в портфелі, і ми їх не можемо видати.
А на якусь іншу категорію подають мало. Наприклад, відбувається так з тією ж підлітковою старшою літературою, але з певними жанрами. Наприклад, ми отримуємо дуже багато фентезі, особливо міського фентезі, на реаліях українських міст… Але в нас вже в роботі… чотири проєкти так точно. І ми не готові взяти ще, коли у нас, наприклад, незаповнена ніша підліткових романтичних комедій чи детективів.
Як видавництво “Ранок” планує розвивати електронні книжки?
Ми створюємо електронні книжки і зараз ще й починаємо роботу з аудіоверсіями книжок. Електронні версії в нас є не на всі книги, але на більшість… Такий нюанс полягає в тому, що певний відсоток нашого асортименту – це книжки з великою кількістю ілюстрацій або навіть книжки-іграшки, які точно не можуть бути представлені в електронному форматі.
В електронному форматі у нас переважно текстові книжки: перше читання і старше. Як я і казала, ми нарощуємо категорію книжок для підлітків і до них зараз активно додаємо електронні версії. Вони є у нас на сайті представлені і на сторонніх майданчиках. Якщо правовласник нам надає права на електронну версію, то ми завжди створюємо її.
Зараз будемо ще розпочинати експерименти з аудіоформатами. В цілому, якщо дивитися на тенденції світу та України, то в світі ця тенденція вже є кілька років. Вона активно розвивалася у “ковідні” часи… І аудіокнижки щороку зростали. Ми бачимо, що на українському ринку теж уже є майданчики для дистрибуції аудіокнижок. Ті ж “АБУК”, Megogo активно розвивають цей напрямок. І ми вирішили спробувати, тому що я думаю, що попит на це буде зростати.
Зараз я не скажу, що це в Україні дуже прибутковий для видавця ринок, просто порівняно з електронними книжками, в аудіокнигах ще ж дорого коштує саме виготовлення їх. Але якщо з'являються майданчики, я думаю, то все ж таки є попит і є, принаймні, ймовірність того, що це буде наростати.
Для нас важливо, щоб нашим читачам було зручно обирати для себе. Бо ми розуміємо, що аудіоформат — це великою мірою про зручність і про інклюзію також. Тобто це формат, який буде цікаво представити українцям.
Наскільки цифровізацію у контексті перетворення книг у електронний та в аудіоформат можна вважати загрозою для звичайних, друкованих книжок?
Про це говорять доволі давно, але світові показники демонструють співвідношення того, в яких форматах читають у світі і в Україні зокрема. І все одно паперова книжка на першому місці із великим відривом. Тому, я думаю, що, паперова книжка завжди залишиться елементом естетики, задоволення і особливого читатського вайбу для людей. Тобто її не замінити.
Але разом із тим класно, коли в тебе є можливість в машині, коли ти їдеш, чи вдома, коли готуєш, миєш посуд послухати якусь книжку. От тому я думаю, що всі формати можуть зберігати своє право на існування.
Сьогодні ми говоримо про багатозадачність молодших поколінь. Та й вони набагато легше й швидше адаптуються до таких речей.
Так, я впевнена в цьому, що це дійсно так. І разом із тим є кліпове мислення, коли важко зосереджуватися на чомусь одному, і тому треба пропонувати все. А там вже людина обиратиме, коли їй і як зручно.
Бо якщо темп життя не дозволяє завжди носити книжку з собою цілий день, щоб десь почитати - то є електронна книжка. Якщо потрібно тобі з вільними руками щось послухати - ось тобі аудіокнижка. Потрібно тобі посидіти в затишку з кавою - то ось тобі паперова книжка, насолоджуйся!
Розмовляла Марія Твардовська
