Українські спортсмени успішно виступили на ІІ Європейських іграх у Мінську. Доробок наших атлетів – 51 медаль різного гатунку і третє загальнокомандне місце.
Сказати, що такий результат є успішним, - не сказати нічого. Національна збірна України з карате, яка була представлена шістьма спортсменами, виборола п’ять медалей: дві золоті, одну срібну та дві бронзові. Зокрема, чемпіоном Європейських ігор став львів’янин Станіслав Горуна, а львів’янка Галина Мельник – бронзовим призером. Враженнями від змагань у Мінську поділився головний тренер національної збірної України з карате Антон Нікулін.
Антоне Володимировичу, прийміть щирі вітання з успішним виступом на ІІ Європейських іграх у Мінську. Наскільки Ви задоволені побаченим у Мінську?
Дякую. Не можу сказати, що наш виступ є несподіваним, оскільки до ігор у Мінську ми наполегливо готувалися. Наші спортсмени уже неодноразово виборювали високі місця на серйозних турнірах, тому можна сказати, що ми підбили риску перед Олімпійськими іграми. Ігри у Білорусі стали фактично останньою репетицією перед ними. Своїм результатом у Мінську команда довела, що ми готові до Олімпіади, залишилося лише вибороти ліцензії.
До Європейських ігор у Мінську команда готувалася у Чорноморську. Чому обрали саме Чорноморськ?
У нас був важкий сезон: чимало виїздів, перельотів, тому втома давалася взнаки. Порадившись з лікарем, було прийнято рішення провести навчально-тренувальні збори у Чорноморську, де нам вдалося поєднувати тренування з відпочинком. Нам вдалося виконати усе заплановане. Ми навмисно не полетіли першим складом на змагання до Канади, натомість спортсмени з Туреччини виступали і там, і у Мінську. Особисто я не бачу сенсу змінювати два континенти за два тижні, і, проаналізувавши виступ збірної Туреччини у Мінську, зрозумів, що ми вчинили правильно.
У своїх інтерв’ю Ви ніколи не приховували радість за успіхи спортсменів, але в той же час наголошували на тому, що хороший виступ команди перед Олімпійськими іграми привертає чимало уваги зі сторони конкурентів.
Дійсно так і є. Незважаючи на це, Європейські ігри – це важливі змагання. Щодо інших країн, то на такі змагання вони дуже серйозно преміюють спортсменів, тому і нам хотілося б, щоб зі сторони міністерства молоді та спорту України була б більша увага. А з тією увагою, яка до нас була зі сторони опонентів, думаю, що ми впоралися на відмінно.
Наскільки складно далися медалі львів’янам Галині Мельник та Станіславові Горуні?
Складно, оскільки була велика конкуренція, виступали усі топові спортсмени. Як відомо, у нашому виді спорту усі найсильніші спортсмени представляють якраз європейські країни. Сама специфіка змагань є також непростою, оскільки спочатку усім потрібно пройти груповий турнір, а потім сутички на виліт. Така система буде і на Олімпійських іграх. У Мінську ми віддали багато емоцій, тому зараз дуже важливий етап відновити сили. Приємно, що сезон завершили з яскравими емоціями.
Станіслав Горуна у фіналі змагань ефектно переміг титулованого азербайджанця Рафаеля Агаєва. Які емоції викликав цей поєдинок?
Ми добре тактично підійшли до цього поєдинку, адже знали що робити з суперником. Не можу сказати, що цей бій для Станіслава був найкращим на турнірі, мабуть, правильніше сказати одним з них, оскільки Горуна провів хороший також півфінальний бій проти угорця Габора Харшпатакі. Фінал був принциповим, адже Горуна та Агаєв зустрічалися уже не вперше і перемогти у цьому двобої хотів кожен. Очне протистояння між Горуною та Агаєвим – 2:1 на користь Станіслава.
Якщо відверто, Горуна завжди був серед топових спортсменів, тому ніякої несподіванки у його чемпіонстві я не бачу. Він для себе міг хотів усім довести, що на даний момент у цій ваговій категорії є найкращим.
В Баку на перших Європейських іграх збірна України з карате не виборола жодної медалі, натомість у Мінську ситуація змінилася кардинально. Можливо, питання не з логічних, але все-таки, що змінилося?
Багато чого. До змагань в Баку ми були не дуже готовими, оскільки не до кінця розуміли що це за ігри. Тоді, вважаю, у нас також була би медаль якби Станіслав Горуна не зазнав травми коліна. До Баку він не поїхав, а його брат Ярослав у призери не потрапив. Хто б що не говорив, той склад спортсменів не порівняти з тим, який є зараз. За кілька років команда стала набагато сильнішою.
Які плани у національної збірної України з карате після завершення ІІ Європейських ігор у Мінську?
Хочу усіх вигнати з залу як мінімум на місяць (сміється). Нам дуже потрібен відпочинок. Зараз я та Станіслав Горуна проводитимемо навчальні семінари у Словаччині та Хорватії відповідно, але після них обов’язково відпочинемо.
Як оціните організацію змагань у Мінську?
Організація у Мінську – найкраще, що я бачив. Були прораховані навіть маленькі нюанси, а це дуже приємно. На мою думку, білоруси дуже постаралися в плані організаційної роботи та самих проведення змагань.
Збірна України здобула 51 медаль і посіла третє загальнокомандне місце.
Вважаю, що це успішний результат і для львівських спортсменів також. Вісім медалей для Львова – це без перебільшення гордість за наших спортсменів.
