Пікети, намети, транспаранти, стилізовані барабани та розлючені люди, -- це те, що день у день вже впродовж останніх місяців коїться під стінами Львівської обласної державної адміністрації.
І все тому, що в Україні завершується другий етап реформи децентралізації, за яким у межах районів мають створити фінансово спроможні об’єднані територіальні громади.
На Львівщині, за рекомендаціями Мінрегіону, повинно бути 67 ОТГ та шість районів. Однак деякі прилеглі території, які за планом мали увійти у Львівську ОТГ, висловили наміри створити свої окремі спроможні громади. Мешканці цих громад вийшли на акцію протесту та переконані, що об’єднання має бути добровільним. Це породило безліч скандалів між представниками міст, селищ та чиновниками.
Що передувало?
На початку грудня 2019 року Верховна Рада України в другому читанні та в цілому затвердила урядовий законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який передбачає, що об’єднання громад надалі відбуватиметься виключно за перспективним планом. Також у проєкті закону йдеться, що перспективні плани розроблятимуть обласні державні адміністрації і затверджуватиме уряд.
«За останніми даними моніторингу Мінрегіону, за 2015 – 2019 роки перспективні плани охопили 87,6 % території України. В Одеській області перспективний план охоплює лише 40 % території, в Київській – 54 %, Вінницькій – 76 %, Черкаській – 75 % території. Закарпатська область ще не має затвердженого Кабміном перспективного плану. В уряді передбачають, що завдяки законопроєкту № 2189 незаполітизовані та незаангажовані перспективні плани формування громад уже до кінця цього року охоплюватимуть усю територію країни. В подальшому вони стануть підґрунтям для нового адміністративно-територіального устрою, на основі якого відбудуться місцеві вибори 2020 року», – інформує пресслужба Мінрегіону.
20 сіл – великий Львів
Своєю чергою, у січні цього року місто Львів подало своє бачення створення громади.
«Львів має чітку візію майбутнього територіального устрою, що ґрунтується на Генплані міста, затвердженому у 2010 році, та містить прогноз територіального розвитку міста, охоплюючи територію приміських населених пунктів. Саме тому Львівська міська рада звернулась до голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради України Андрія Клочка, міністерки розвитку територій та громад України Альони Бабак, а також в.о. голови Львівської обласної державної адміністрації Василя Лозинського із пропозицією об’єднання Львова із 20 сусідніми містами та селами», – інформує Львівська міська рада.
Така ініціатива зумовила далеко не однозначні реакції у громад та їхніх голів, яким пропонують об’єднатись зі Львовом.
Плани та перспективи
Чиновники Львівської ОДА всіляко намагались знайти компроміси між завданням Мінрегіону та представниками громад. Засідали міжвідомчі робочі групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового рівня Львівської області, їх зривала розлючена громада, словом, частково компроміс був знайдений, а частково градус напруги ще більше зростав. Однак підходив термін подання до Кабінету Міністрів перспективного плану, і ЛОДА його подала, щоправда, із «сірими плямами».
Як розповів т.в.о. директор департаменту економічної політики ЛОДА Степан Куйбіда у коментарі Гал-інфо, перспективний план, який був поданий обласною державною адміністрацією на розгляд Кабінету Міністрів, – це конфігурація з 69 об’єднаних територіальних громад.
«Проте треба зазначити, що в перспективному плані є так звані дві «сірі плями»: це Сокільники – Годовиця – Басівка та Оброшино – Конопниця – Ставчани. Ми очікуємо від Кабміну оцінку цього перспективного плану, наскільки він відповідає методиці економічного обґрунтування – це буде нова точка відліку. Чи обласній адміністрації буде поставлено завдання його доопрацьовувати, чи Кабінет Міністрів одноосібно ухвалить рішення. Тому це питання є в стані очікування», – каже Степан Куйбіда.
Стосовно громадського невдоволення, пікетів та можливості примусового об’єднання Степан Куйбіда зазначив, що він особисто та перший заступник голови ОДА Василь Лозинський і безпосередньо сам голова ОДА Максим Козицький не раз вели діалог із громадами.
«Я вважаю, це позитивний сигнал, що ми дискутуємо, обмінюємось думками, але нині м’яч є на частині поля Кабінету Міністрів, тому ми якраз маємо відштовхуватись від того імпульсу, який піде звідти, – наголосив чиновник. – Станом на сьогодні добровільне об’єднання діє, його ніхто не скасовував, але водночас ми розуміємо, що держава мусить заходити в новий виборчий цикл на новій адміністративній основі. Мені важко прогнозувати дії Кабміну, але з інсайдів, якими я володію, варіант адміністративного об’єднання цілком ймовірний».
Муроване, Червоноград
«Щодо цих громад перспективний план був поданий, – каже посадовець. – Села Сілець, Межиріччя та Соснівка було запропоновано до Червоноградської ОТГ, а а село Муроване – до Львівської об’єднаної територіальної громади.
Питання про Сілець – то була доволі непроста дискусія, ми розуміли, що це, повертаючись до методики, зона доступності Червонограда, і ми так само розуміємо певну синергію. Не можна сказати, що там немає коштів на цій території, але ми так само розуміємо джерела цих коштів, і потенційно ці джерела можуть у найближчій перспективі пропасти, і тоді ми ставимо під ризик громаду. А держава мусить ухвалювати такі рішення, де є найменше ризиків. І те саме стосуватиметься Мурованської ОТГ. Ніхто не говорить, що співпраці не було, але ми розуміємо безпекове питання для міста – це водосховища ТЕЦ. Ми знаємо, що буде так звана об’їзна навколо Львова, і це так само буде говорити про певну синергію цих двох територій, ми розуміємо залежність Мурованської громади від акцизу, а це 28 %. Це, на хвилинку, один із найбільших показників на сьогодні у Львівській області».
Що буде із Винниками?
«За планом, Винники входять у Львівську ОТГ, і нині законодавець має ще вирішити питання функціонування якраз цієї співпраці «місто в місті», тому поки що закон регламентує утворення так званих старостатів. В частині представництва, то тут очевидно, що за територію Винник нема чому переживати, бо законодавець все ж таки це питання врегулював, але в частині самоврядності, то тут ще є питання відкрите», – пояснює т. в. о. директора департаменту економічної політики.
Проте предстаники Винник зазначають, що в разі такого об’єднання їхнє місто просто зникне з мапи України.
«Закон не передбачає об’єднання міста з містом, збереження органів представницької влади чи місцевого самоврядування. Тому якщо таке об’єднання буде, то це означає, що один із суб’єктів такого об’єднання повинен скласти свої повноваження і зникнути, – каже міський голова Винник Володимир Квурт у коментарі Гал-інфо. – Якщо діяти відповідно до методики, то є рекомендації не створювати ОТГ на базі двох міст. Як буде насправді (бо ця особливість якраз стосується міста Винники – це «місто-матрьошка»), поки що не врегульовано».
За словами Володимира Квурта, Винники задекларували підтримку створенню Львівської агломерації. «Ми за те, щоб був сформований великий Львів, щоб дати шанс реалізуватись Львову і спільно розвиватися і та ставати багатшими. Проте ми звернулись до законодавця, щоб внести зміни до ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад», щоб передбачити можливість об’єднання міст із відповідним збереженням представницьких органів.
Наприклад: якщо в ОТГ входить село, то формується старостинський округ, призначається староста. Які незручності виникають? Якщо говорити про Львів і села – дуже велика різниця інтересів і, відповідно, мешканці села для того, аби узаконити свою земельну ділянку, повинні будуть через ЦНАП подавати документи до Львівської міської ради. Щонайменше на перехідному етапі воно створить дуже багато незручностей, і я боюсь, будуть серйозні зволікання в часі. Тому до цих моментів варто підходити було б дещо обережніше і вивчити досвід великих успішних міст Європи, які все-таки пішли шляхом формування агломерації. В основі агломерації переважно лежать договірні відносини, тобто є визначений перелік повноважень, які готові делегувати учасники агломерації центральному місту чи представницькому органу агломерації, і чітко визначені повноваження, які залишаються на місцях. Сьогодні законодавець, і Винники зокрема, рекомендують у пакеті закону про агломерацію затвердити ще один законопроєкт про сплату податків за місцем реєстрації громадянина. Це коли ви працюєте на підприємстві, але сплачуєте податки за місцем фактичного проживання. Тоді ви знаєте, що ваші податки йдуть до «свого» органу місцевого самоврядування, і від нього вимагаєте прибирання вулиць, освітлення, безпеки тощо», – каже міський голова Винник.
Закон про агломерацію -- це зовсім інші можливості
«Я хотів би звернути увагу: проєкт сіл, які мають увійти у Львівську ОТГ, не розв’язує завдань, які сьогодні стоять перед Львовом. Львів не отримає додатково фінансових можливостей, бо переважно мешканці цих вузьких приміських зон працюють у Львові і тут сплачують усі податки, але Львів не має зобов’язань щодо утримання цих територій. Натомість коли до нього долучать цих навколишніх 20 сіл, в нього з’являться нові зобов’язання», -- переконаний Володимир Квурт.
Сьогодні Винники отримують субвенцію, окрім цього, залучають кошти з обласного, державного бюджетів, з міжнородних фондів, з посольств, -- розповідає посадовець. -- Після створення ОТГ такі території залишаться звичайною периферією і, відповідно, лобіювання цих інтересів не буде.
«Львову для розвитку, а ми сьогодні говоримо про переущільнення міста, потрібні нові території для того, аби розселити мешканців, тобто створити комфортні умови проживання з новими можливостями. І до цього, знову ж таки, потрібно йти таким шляхом як, скажімо, наші сусіди поляки. Довкола Варшави виникають такі невеличкі поселення, реалізовуються спільні проєкти, як-от університет, провідні ІТ-компанії і власне будуються житло, офіси і навчальний корпус.
Тобто людина отримує весь набір послуг, і місто вкладає кошти в в транспортне сполучення -- залізничне, автобусне тощо. Мешканці не відчувають своєї віддаленості від мегаполісу, люди залюбки купують там житло і перестають тіснити на центральну частину історичного міста. Меншає скандалів та питань навколо скандальних забудов. Це позитивна практика розширення і розселення.
З іншого боку, Львову потрібно вирішувати проблему сміттєзвалища, цвинтаря, нових інвестиційних майданчиків. І щоб це реалізувати, потрібно не просто територію в межах кільцевої дороги -- бо ці землі вже переважно розподілені і мають господарів.», -- впевнений мер Винник. А для того, щоб говорити про щось більше, а не лише про 30-кілометрову зону, потрібний закон про агломерацію, -- вважає він.
«Якщо, приміром, сьогодні створена ОТГ отримує 60 % податку на доходи фізичних осіб, то агломерація мала б отримувати щонайменше 75 %, з яких принаймні 20 % скеровувати законодавчо і конституційно саме на розбудову інфраструктури. Тобто на будову доріг, інженерних мереж. А це, своєю чергою, стало б цим стимулом, який би допоміг і приміським територіям створити під’їзди, значить зробити привабливими для інвестицій, і місту, яке виступило серйозним партнером залучення інвестицій у приміські зони. Адже з появою виробництв чи нових об’єктів саме великого маштабу у Львова стоїть питання і нового аеропорту, нового залізничного вокзалу. Якщо ми сьогодні це не вирішимо, то насправді залишимось обіч історії, будемо, можливо, з часом комфортним, але далеко не успішним і не прогресивним містом.
Сьогодні ми робимо всі можливі способи, щоб аргументувати й донести нашу позицію і до Асоціації міст україни, і до уряду, і до президента та депутатів ВР», -- каже Володимир Квурт.
А Сокільники куди тепер?
Сокільники не подані до перспективного плану. Що стало на заваді: невчасно подані документи на створення ОТГ, неуважність чиновників? Сокільницька громада велика, понад 7,5 тисячі мешканців, і 80 % мешканців Сокільник не хочуть до Львова.
«Про спроможність Сокільницької громади думки розійшлися, в цьому питанні багато хто спирається на методику формування, яка говорить про 20-кілометрову зону доступності, і якщо говорити про Сокільники, то методично все відповідає. Якщо ж ми говоримо про якісь зв’язки, то ми не можемо сказати, що зі Львовом їх нема. Люди працюють у Львові, дістають певні послуги, частина дітей там навчається. Насправді боятись міста не потрібно, тому що місто -- це завжди свіжіші тренди, кращі послуги, і взаємодія Львова і прилеглих територій, я думаю, в цьому сенсі була б дуже адекватною», -- переконаний Степан Куйбіда.
Проте голова села Сокільники Тарас Сулимко у коментарі Гал-інфо зазначив, що сокільничани проти примусового об’єднання і готові до співпраці зі Львовом лише на засадах «рівний з рівним».
«Я представляю громаду, відповідно, мушу робити те, що хочуть мешканці. Бо саме громада є господарем на своїй землі. Ще з 2015 року, ми надсилали листи, що ми хочемо створити ОТГ. Що ми не хочемо ні до Львова, ні до Пустомит, куди нас пхали всіма силами. Відповідно, нині дійшли до того, що перспективний план нас там не бачить.
Були складені конкретні правила гри, правила формування цих ОТГ. За цими пунктами і методиками ми є в п’ятірці найкращих, мабуть, не лише у Львівській області а й у Західній Україні. В нас хороша інфраструктура, у нас є новозбудовані приміщення, є податки.
За чотири роки ми зробили 60 % каналізування в селі. Нам Львів це зробить? Думаю, ні. Ось, наприклад, Білогорща – 10 років у Львові, вони навіть там проєкту не зробили, або Рудно 50 років у Львові – вони нині взагалі не розвиваються. Приєднання до Львова – це зупинка розвитку будь-якого навколишнього села. Що нам Львів може дати?
Також обурює той факт, як з нами поводились чиновники: то вони наші документи губили, то ще щось. Ми звертаємось в усі можливі інстанції, примусове обєднання не повинно відбутись», -- наполягає Тарас Сулимко.
Юридичний аспект
Юрій Танасійчук, юрист, керівник «April Consult», пояснює Гал-інфо: внесенням змін у 2019 році, зокрема від 5 грудня, обласні ради фактично усунули від ухвалення рішень про розгляд чи не розляд перспективного плану. «Певне підґрунтя для того є, -- вважає експерт. -- Бо досить часто в обласних радах, депутати пробували намалювати такі ОТГ, які були в якихось їхніх інтересах, але фактично не відображали реального стану речей. З іншого боку, це також позбавило можливості лобіювати створення ОТГ там, де відбувались нормальні економічні і природні процеси . На прикладі Львівщини фактично провалена робота ЛОДА щодо ОТГ, провалена вона була давно, але процес надзвичайно складний, і людям, які створювали, курували ОТГ, особливо на ланці консультацій, можна водночас і подякувати, і поспівчувати.
Особливо тепер, коли адміністрація в особі пана Лозинського, розповідала нам, що об’їздила всі райони, що відбулись громадські слухання щодо проблемних ОТГ. Є приклади ОТГ, де неефективна, або навпаки шкідлива, зумисна діяльність ЛОДА і частини її команди шкодила формуванню громад».
Львівська ОТГ – загибель для невеликих міст
«Щодо Львівської ОТГ: якщо вона відбудеться, то очевидно, що довколишні населені пункти як органи місцевого самоврядування будуть поглинуті, -- каже Юрій Танасійчук. -- Відповідно до закону, з кількох громад і адміністративних органів утворюється один, якому передаються відповідні повноваження. Інакше кажучи, села, які увійдуть в Львівську громаду, будуть обирати Львівську міську раду, а своїх міських і сільських рад не матимуть, натомість будуть призначені старости. Львів має розширюватись, але в спосіб ОТГ це руйнація, це загибель для невеликих відносно Львова сіл та міста Винники.
Концепція Закону про агломерацію тісно пов’язана з Законом України «Про співробітництво територіальних громад». Суть законопроєкту мала б передбачати, що декілька міцевих рад об’єднуються за певними інтересами і вирішують ці питання разом. В чому перевага: в разі агломерації мав би утворитись один великий орган самоврядування зі збереженням малих органів місцевого самоврядування. Це більша інтеграція бюджетів, більша реалізація місцевих програм, наприклад інфраструктурних. Певна часткова агломерація у Львові вже була, навіть діюча: ті ж Брюховичі, наприклад, Рудно».
Христина СЛЮСАРЧУК
