Незабаром виповниться рік подіям на Дебальцевському плацдармі, де під час бойових протистоянь з російськими найманцями військовослужбовці Держприкордонслужби та ЗСУ боронили блокпост 12801 (Балу), що на перехресті доріг поблизу населеного пункту Фащівка.
Про героїчні подвиги «зелених» кашкетів, які несли службу поряд з військовослужбовцями гірської піхоти, писали неодноразово, а слава про героїчні подвиги прикордонників тоді дійшла до Генерального штабу ЗСУ. Українські захисники вели важкі бої з противником. Вогнем артилерії і танків було пошкоджено перекриття бліндажа прикордонників. Ворог застосовував короткі, але інтенсивні обстріли з мінометів, що знаходилися на рухомих платформах і часто міняли позицію. На гранично близьку відстань підходила піхота, а снайпери вели інтенсивний вогонь з крупнокаліберних гвинтівок. Проте у такій обстановці 30 січня прикордонники та військові ЗСУ навіть змогли захопити російський танк Т-72, який намагався прорватися до позицій блокпоста. Вибухи від гранат українських військових дезорієнтували екіпаж і танк з’їхав однією гусеницею в рів. Прикордонники підбігли до танка і захопили його екіпаж в полон, яких передали представникам Служби безпеки України.
Але останній зміні прикордонників на блокпосту «Балу» дісталося найбільше. Серед них був і старший наряду – заступник начальника прикордонної застави оперативно-бойової прикордонної комендатури «Могилів-Подільський» старший лейтенант В’ячеслав Семенов. Він завжди був у бою до останнього і беріг своїх людей. Усі його підлеглі повернулися живими, а за це офіцер заплатив найдорожчим – життям.
Він поліг смертю героя на бойовому посту, не здавши жодного метра української землі, не відступивши ані на крок. У В’ячеслава Семенова залишилися дружина та двоє доньок.
До Могилів-Подільського прикордонного загону уродженця міста Жмеринка Вінницької області старшого лейтенанта В’ячеслава Семенова було призвано у серпні 2014 року. Будучи вже зрілим 45-річним чоловіком, він добре усвідомлював ситуацію, у якій опинилася країна, і виявив бажання проходити службу саме у бойовому підрозділі, що незабаром вирушав до зони проведення АТО.
Одним із завдань оперативно-бойової прикордонної комендатури «Могилів-Подільський» був пропуск через лінію розмежування людей та транспорту на блокпосту 12801, який через вигідне географічне розташування мав стратегічне значення для оборони Дебальцевого. Пропуск через лінію розмежування тут фактично припинився через загрозу життю та здоров’ю громадян. Проте прикордонники залишалися на місці і спільно з військовослужбовцями 128-ї Окремої гірсько-піхотної бригади Збройних Сил України успішно відбивали атаки терористів.
Розуміючи всю складність ситуації, старший лейтенант В’ячеслав Семенов сам звернувся до командування з пропозицією достроково замінити товаришів, які до цього декілька днів вели запеклі бої. 9 лютого 2015 року прикордонний наряд на чолі з офіцером прибув на блокпост і взяв активну участь у бойових діях, інтенсивність яких, попри досягнуті у Мінську домовленості про припинення з 15 лютого вогню, значно зросла.
Відбиваючи численні атаки терористів, офіцер Семенов, задля збереження життя підлеглих, обирав для себе найбільш небезпечні завдання, відстоював необхідність утримання позицій за будь-яких обставин. Стійкість та мужність прикордонного наряду неодноразово відзначали й побратими із Збройних Сил.
Під командуванням старшого лейтенанта Семенова прикордонним нарядом було знищено танк, бойову машину піхоти та вантажівку супротивника. Втрати у живій силі з боку атакуючих оцінити неможливо.
17 лютого 2015 року В’ячеслав Анатолійович Семенов внаслідок прямого пострілу танка по позиції, отримав тяжке поранення. Оцінивши обстановку та усвідомивши неможливість подальшого утримання рубежу, він віддав підлеглим бойовий наказ відходити на запасні позиції. При цьому сам залишився на місці, щоб прикривати відхід. Того ж дня від отриманих поранень офіцер помер, проте його підлеглі завдяки героїчному вчинку командира змогли повернутися живими.
Стійкість старшого лейтенанта В’ячеслава Семенова та його підрозділу викликали глибоку щиру повагу серед українських прикордонників. Дії офіцера є яскравим прикладом особистого героїзму та військової майстерності захисників кордону.
«Він був справжнім офіцером і командиром, - пригадує один з захисників блокпосту прапорщик Олег Вінницький, - підтримував нас і вогнем, і словом, і власним прикладом. Під час короткого відпочинку у бліндажі зусиллями волі примушував себе демонструвати абсолютний незворушний спокій. Пив чай, жартував, говорив що колись зберемося з сім’ями у ресторані і будемо згадувати ці події як страшний сон. Ми спочатку дивувалися, як це можливо у такій обстановці, але спокій та впевненість командира передавалися і нам. Завдяки командиру ми вчасно дізналися про атаку, яку інакше ніхто з нас не пережив би».
Старшого лейтенанта В’ячеслава Семенова вже майже рік не має в живих, проте його мужність і самовіддані дії виявлені під час виконання військових завдань прикордонники згадуватимуть постійно, а особливо ті, які завдячують життям героїчному захиснику України.
