Слухай онлайн
Спорт

Дванадцять "промахів" Георгія Цецадзе

Грузинський наставник Георгій Цецадзе все-таки залишив ПФК «Львів».

Статистика, що передувала звільненню Цецадзе з поста головного тренера ПФК «Львів», вражає зі знаком мінус. За дванадцять поєдинків муніципали здобули лише три залікових бали та так і не змогли перемогти жодного разу. І це навіть враховуючи той факт, що минулий сезон команда догравала у другій шістці, а отже рівень суперників дозволяв чіплятися за результат.

Результати різко контрастують зі словами грузинського наставника, які були сказані одразу після призначення. «Зараз головне, щоб ці п’ять матчів, які в нас залишилися – щоб ми виграли якомога більше. Якщо виграємо всі п’ять – це буде супер. Нам треба виграти якомога більше, щоб достойно закінчити цей чемпіонат і потім вже готуватися до наступного.

Ми будемо старатися грати в атакувальний футбол. Але це не означає, що в нас буде відкрита оборона. В сучасному футболі баланс – це головне. Будуть стратегічні моменти, на які ми будемо робити ставку. Наша команда буде грати у видовищний футбол. А з видовищним футболом приходить і результат», - говорив Георгій Цецадзе, даючи інтерв’ю клубній пресслужбі у червні цього року.  

І не було б нічого дивного, якби такий прорахунок щодо головного тренера трапився вперше. Та, схоже, що «Львів» перейняв від «Карпат» традиції останніх років – постійну зміну тренерів, а люди, яким не байдужа доля клубу можуть називати улюбленою пісню гурту The ВЙО «Нам пороблено».

Пригадуєте, минулого року ми писали про призначення Володимира Мазяра. Тоді наші слова «якщо не вийде у Мазяра – змінять на португаломовного наставника, який налагодить контакт з бразильцями, головним активом на думку керівництва клубу» мали під собою цілком логічне підґрунтя: тренеру вкрай важко дається робота через перекладачів, які не можуть донести тренерське бачення абсолютно точно. Однак, ми помилялися, адже після Мазяра у клуб прийшов Егіше Мелікян. З ним клуб не зміг поборотися за потрапляння у першу шістку, а згодом й взагалі почав відбувати номер у другій. Особливо після того, як стало зрозуміло, що кандидат на виліт відомий – «Карпати».

Його важко звинувачувати в усіх гріхах, адже стати третім тренером за сезон у клубі означає застати щонайменше хаос, а, можливо, і розбиту на окремі групи за інтересами команду, де лише на налагодження зв’язків та встановлення робочої атмосфери піде декілька місяців.

Покидав клуб вірменський спеціаліст з невеликим скандалом. Спочатку основною версією було те, що він отримав пропозицію з Вірменії від клубу, що виступатиме в єврокубках, а вже потім з’ясувалося, що бачення наставника та керівництва клубу стосовно фінансової складової, необхідної для виконання поставлених завдань різняться.

«Те, що я почув із завдань на наступний сезон – шістка, єврокубки, я запитав, яка буде фінансова підтримка, які можемо робити трансфери. Після того, як я почув ось це все, зрозумів, що я не можу вирішити ці завдання. Тому через тиждень генеральному директору сказав, що я – реаліст і не можу ці завдання виконати», - розповідав наставник, контракт з яким у «Львові» вирішили не продовжувати. І завершував сезон вищезгаданий Цецадзе, ставши четвертим наставником за неповний рік.

Так швидко змінюються лише кризові менеджери в компаніях, що вже ледь тримаються на плаву. Влітку була застосована шокова терапія – зміна вектору з бразильського ринку на європейський, значна українізація складу, з’явилося чимало представників різних національностей. Те, що за таких умов Цецадзе вирішив грати в той футбол, який вибудувати вдається найшвидше – оборонний та вертикальний, не дивно. От тільки в нього грати теж виходило не найкраще: єдиний зароблений бал – нульова нічия з «Рухом», який провів у меншості понад тайм.

Тепер логічним рішенням буде або призначення когось зі структури клубу на посаду головного тренера, або ж знайти свій аналог Юрія Максимова, який зміг би вибудувати командну дисципліну та атмосферу в роздягальні. І не потрібно результатів «Ворскли», навіть нав’язування конкуренції іншим претендентам на виліт, зараз буде за щастя.

Тарас Жеребецький, Гал-інфо

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ