Кореспондент Гал-інфо аналізує кількарічну безуспішну роботу теперішнього президента "Карпат" Олега Смалійчука та згадує важливі його "промахи" у керівництві "зелено-білих". На жаль, "Карпати" зараз швидше мертві, аніж живі, і від них залишилася лише назва. Ситуація з колись легендарним клубом пробила уже дно.
Так уже повелося: де звучить прізвище Олег Смалійчук, там повинне з’явитися і Ігор Коломойський. Ніби дві абсолютно полярні фігури, але виправдання, більшість з яких стосуються неготовності Ігоря Коломойського віддати свою частку, змушують навіть на підсвідомому рівні шукати паралелі в історіях обох персонажів.
Небезпідставно в Ігоря Коломойського закріпився статус такої людини, яка в більшій чи меншій мірі брала участь у зникненні з футбольної мапи України ʺКривбасаʺ, ʺНафтовикаʺ, ʺДніпраʺ та фінансових негараздах ʺВолиніʺ. А чи пригадуєте Ви період, коли Олег Смалійчук мав вплив на існування клубу, який теж зник з футбольної мапи України? Мова йде про ʺЗіркуʺ та період, коли Кропивницький, а тоді ще Кіровоградський клуб підвищився у класі. На зміну Сергію Лавриненку, що пройшов з командою ПФЛ, прийшов аргентинець Даріо Друді та з’явилися легіонери. ʺЛос зіркосʺ? Завершилася ситуація ще гірше, ніж зараз у Львові: команда вилетіла з УПЛ та припинила своє існування. Це вже не тривожний дзвінок, це дзвін, який лунає над усім містом. Лише б не поминальний, будь ласка…
Історія ʺЗіркиʺ в контексті менеджерської кар’єри Олега Смалійчука є важливим штрихом, який вказує на декілька речей: по-перше, у ʺКарпатиʺ він приходив не таким і недосвідченим; по-друге, вдаватися до різкої зміни складу клубу не варто, адже це призводить до дисбалансу та наслідків, яскраво виражених у турнірній таблиці. Та навіщо ходити далеко: спроба зібрати команду задешево неодноразово оберталася провалами, адже недарма народне прислів’я каже: ʺбезкоштовний сир буває лише у мишоловціʺ. Пам’ятаєте таких гравців як Кевін Мендес чи Гвідо Кортеджано? Перший запам’ятався тим, що пішов з клубу зі скандалом, зламавши щелепу в бійці з одноклубником. Другий виринув з четвертого дивізіону італійського футболу і повернувся згодом в такі ж невідомі ліги та команди. Запрошення цих та ще кількох десятків другосортних легіонерів призвело лише до роздуття бюджету зарплат.
Зробивши вже тоді акцент на власних вихованцях та гравцях з українським паспортом, можна було вже частково вирішити питання задавлених боргів. Та голослівні обіцянки виступів у Європі, як виявилося, краще супроводжувати іноземцями-ноунеймами, ніж українцями, для яких ʺКарпатиʺ ще щось важать як клуб. І навіть в найбільш успішний сезон не було потраплянь у першу шістку, що вже й говорити про єврокубки. А пригадати лише ганебні поразки як-от 1:6 від ʺВересаʺ. Це точно не те, що в’яжеться в головах уболівальників з командою, що хоче боротися за виступи в Європі.
ʺЛос Карпатосʺ не дали практично нічого, окрім кількох перепродажів, що дозволили клубу закрити поточні борги. Про єврокубки мова заходила лише в голосних та безпідставних заявах Смалійчука. Тепер розуміємо: єврокубки – щось ще більш ефемерне, ніж легендарне і щорічне ʺКубок Львовуʺ. Те, що добре вдається Олегу Смалійчуку – це загравання з публікою. П’яні посиденьки з фанатами, які закінчувалися викрикуванням нецензурщини в сторону ФК ʺЛьвівʺ - чудовий спосіб підігріти інтерес до дербі. Але у фанатському середовищі, а не від офіційних осіб клубу. Якщо тепер зелено-білі виступають за тролінг, то цей вчинок – прекрасний посібник того, як робити не треба.
Хтось може сказати, що все це – історії давно минулих днів. Аргумент приймається, але за однієї умови, - якщо щось змінюється. Що ж ми бачимо у метаннях Олега Смалійчука за останній рік? Спочатку він конфліктує з Віктором Вацком та стверджує, що той має якісь важелі впливу у клубі, а потім йде від того ж клубу на пост президента УПЛ. Вловлюєте логіку? Мабуть, як і у поточних справах зелено-білих (львівських, не галицько-бурштинських), ні. А далі ще смішніше: вибори скасовують і Олег Смалійчук опиняється на посту президента клубу та співвласника. Агент, менеджер, власник клубу, президент УПЛ. Невже він справді вважає, що компетентний у стількох речах водночас? Це як бути майстром спорту з боксу, футболу і легкої атлетики водночас. Якщо коротко, то це про щось з розділу фантастики.
Заборгованість перед працівниками клубу, які кілька місяців не отримували заробітну платню, дуже різко контрастує з інформацією, яка йде від самого клубу. Втрата фахівців, які працюють в клубі, в академії, може не бути критичною зараз, але дати плоди, вкрай гіркі, через декілька років. Як дивитися в очі людям, котрі знають: бізнесмен Роман Михайлів готовий був забрати клуб та фінансувати його на належному рівні; Олег Лужний, легендарний український футболіст, мав інвесторів, що готові були взятися за львівський клуб.
Що робити фанам, які повірили новоспеченому президенту та підписалися на аферу з емблемою? Вболівати за дітей з стоковою емблемою на грудях чи за ʺКарпатиʺ Галич-Бурштин, які живуть та тренуються у Львові? Про розмови на підвищених тонах при спробі перепідписання контрактів ʺРеальному футболуʺ розповів Ростислав Лях. Серед інших гравців, які відмовилися підписувати контракти з новачком Другої ліги, й інші вихованці академії. Як вона далі існуватиме – незрозуміло. Допоки ʺКарпатиʺ грали в УПЛ їм надходили кошти від УЄФА на розвиток дитячо-юнацького футболу. Хоча й в останні місяці ці гроші зникали в невідомому напрямку, адже персонал вже достатньо давно не бачив зарплатні, як і обіцяного оновлення матеріальної бази.
Важке становище змусило представників ДЮШ ʺКарпатʺ вдатися до допомоги зі сторони. Їхнє звернення до міської ради дає надію на майбутнє славної львівської футбольної школи в комунальному переродженні.
За нашою інформацією, Олегу Смалійчуку буде запропоновано пройти детектор брехні, аби остаточно розставити усі крапки над ʺІʺ в цій історії. Ініціатива надходить від фанатів, для яких герб з левом та зелено-білі кольори мають неабияке значення. Вони розгублені, адже немає ясності. Чи самостійна фігура Смалійчук, чи цією фантастичною історією керує одна сива голова десь з грецьких берегів?
Символіки клубу Ви, скоріш за все, на трибунах в цьому сезоні не побачите. ʺКарпатиʺ згорають з неймовірною швидкістю. Шансів на те, що вони стануть феніксом та відродяться з попелу з таким керівництвом, практично немає. Хіба що таким феніксом, як ʺФеніксʺ Буча.
До дітей, які вийшли на перший в сезоні матч ʺКарпатʺ, до слова, жодних претензій. Більше того, їх шкода, адже вони – це покоління, яке сказало батькам ʺя хочу стати футболістомʺ, беручи приклад з Федецького, який забивав ʺГалатасараюʺ чи ще когось зі складу, який на рівних боровся ʺБорусієюʺ Клоппа та грошовитим ʺПСЖʺ. Вони росли з бажанням повторити шлях своїх улюблених футболістів. Єдине, що вони можуть повторити зараз – вийти на поле ʺУкраїниʺ, та вже не проти ʺСевільїʺ чи ʺБорусіїʺ і навіть не проти ʺДинамоʺ, ʺШахтаряʺ чи ʺЗоріʺ. ʺРубіконʺ, ʺДіназʺ, ʺЕпіцентрʺ, другі команди ʺВолиніʺ та ʺОболоніʺ. Не в образу цих колективів, але їхня історія не має й десятої частини того що є (чи то вже було?) у ʺКарпатʺ.
Дуже хочеться вірити у майбутнє клубу зі славним минулим. Але для цього потрібне керівництво, що здатне вирішувати проблеми клубу. А якщо ти купив клуб і єдиною причиною невдач називаєш свою відмінність від когось іншого, ʺнеолігархічністьʺ чи ще щось, то спробуй пояснити хоч самому собі: для чого було купувати ʺКарпатиʺ?
Богдан Пастернак, Гал-інфо
