Начальник Головного управління комунікацій Збройних Сил України Богдан Сеник розповів студентам-журналістам про особливості інформаційної діяльності військових формувань.
1 квітня на факультеті журналістики ЛНУ ім. Івана Франка відбулась зустріч студентів з начальником Головного управління комунікацій Збройних Сил України Богданом Сеником. Представник командування ЗС України докладно розповів майбутнім журналістам про комунікаційну діяльність Українського війська під час російсько-української війни, підтримку позитивного іміджу наших захисників, дотримання норм міжнародного гуманітарного права та протидію ворожій дезінформації. За словами Богдана Сеника, сьогодні, у часі війни, важливо та цінно, що журналісти, у тому числі військові, виходять у світ із якісним інформаційним продуктом та стають міцною опорою для Збройних Сил України і всієї держави.
Передусім полковник Сеник розповів про організацію діяльності Головного управління комунікацій ЗСУ. Зокрема, йшлося про те, що цей орган військового управління організовує та координує заходи комунікації з громадськістю, оперативного реагування на кризові явища в інформаційному просторі, створює якісний інформаційний контент для різних платформ та засобів комунікації.
Раніше пріоритетом комунікаційної діяльності ЗСУ було висвітлення політичної позиції вищого військового керівництва держави щодо різних подій. Проте зараз, пояснив Богдан Сеник, усі зусилля спрямовані на проактивну комунікацію, серед пріоритетів якої є підтримка позитивного іміджу ЗСУ, висвітлення успіхів і досягнень на фронті та в тилу, демонстрація професіоналізму та високого морального духу наших військовослужбовців, зміцнення впевненості суспільства в перемозі тощо. Проводить управління інформаційні кампанії, які також зосереджені на створенні стійких наративів про силу, єдність і незламність українського війська.
“У більшості ми сфокусовані на зовнішню комунікацію, тобто наша цільова аудиторія – це громадяни України, самі військовослужбовці і члени їхніх родин. Втім орієнтуємось і на іноземну аудиторію”, – зазначив начальник Головного управління комунікацій ЗСУ.
Важливо, що одна з головних цінностей, яких дотримується Генеральне управління у своїй комунікації, – це висвітлення діяльності Збройних Сил України, як військового формування, яке відповідально дотримується норм міжнародного гуманітарного права: захист цивільного населення, гуманне поводження з військовополоненими, правила ведення бойових дій тощо. Адже це демонструє високу моральність українського війська, а також сприяє зміцненню довіри іноземних партнерів до України.
“Окрім цього, є певні підрозділи, які займаються інформаційним впливом на противника. Такі частини інформаційно-психологічних операцій перебувають у підпорядкуванні Командування Сил спеціальних операцій. Водночас планування та координацію їхньої діяльності здійснює Генеральний штаб, враховуючи моніторинг ситуації, зовнішні виклики та фокус уваги на різних рівнях – оперативному і тактичному, зокрема на рівні бригад, які є поруч із противником і знають, на що слід спрямовувати зусилля. Для цього ми координуємо наші мобільні групи, групи колег з Міноборони, з військових медіа, які теж працюють в районі бойових дій”, – розповів Богдан Сеник.
У медіацентрі Збройних Сил проходять службу журналісти, відеооператори, фотографи, які збирають контент, у тому числі у районах ведення бойових дій. Створений у серпні 2022 року, цей Мілітарі Медіа Центр певним чином координує зусилля різних комунікаційних підрозділів силових відомств України заради спільної мети – ведення єдиної інформаційної політики щодо боротьби України проти російської агресії.
“Ми докладаємо всіх зусиль, щоб ці завдання вони виконували з максимально можливими безпекою і захистом. Однак це, фактично, та ж бойова робота, тому що інформаційне поле – це поруч з суходолом, повітряним простором, морською акваторією - теж є полем битви. І, звісно, це поле використовує і противник”, – наголосив Богдан Сеник.
Одним із викликів для українських журналістів, які обрали шлях воєнних кореспондентів, є те, що у цій війні вони навмисне стають однією з цілей російської армії, всупереч усім нормам міжнародного гуманітарного права. МГП передбачає, що медійники у зоні бойових дій повинні завжди мати одяг, який відрізняє їх від військових, зокрема, на бронежилетах і шоломах повинні бути логотипи “PRESS”. Також для журналістів, які планують працювати у зоні бойових дій чи прифронтових територіях, обов’язковою є акредитація. Як розповів Богдан Сеник, з березня 2022 року опрацьовано понад 40 тисяч заявок, включно з заявками щодо продовження, представників медіа з понад 80 країн. Карти акредитації видає, власне, Головне управління комунікацій ЗСУ, тоді ж як відповідну перевірку і верифікацію проводить Служба Безпеки України.
“Ми зустрічалися неодноразово з іноземними журналістами і медіаорганізаціями. Кращого досвіду, вони кажуть, просто немає. Зараз приїжджають колеги з Британії, з Естонії, з інших країн за цим досвідом. Ми вивчали історію війн: не було такої кількості акредитованих медіа, при тому, що в нас правовий режим воєнного стану і немає цензури. Ми, і Збройні Сили, і суспільство, достатньо відкриті навіть в часі війни. Це теж безпрецедентно”, – наголосив Богдан Сеник.
Начальник Головного управління комунікацій ЗСУ також розповів, що для війська стало звичним ведення сторінок у соціальних мережах, адже це дозволяє збирати чималу аудиторію, яка вільно говорить про свої інформаційні потреби. А алгоритми соціальних мереж дозволяють активно поширювати ексклюзивні матеріали. Хоч активний розвиток соціальних медіа має приносить в інформаційну боротьбу і нові виклики.
Сьогодні вести інформаційну боротьбу доводиться у світі постправди, тобто коли об’єктивний фактор менше впливає на формування громадської думки, ніж емоції або особисті переконання. У таких умовах в інформаційному просторі постійно поширюються маніпуляції, фейки та дезінформація. Тож важливу роль відіграють громадські організації та медіа, які займаються фактчекінгом та розвінчують міфи російської пропаганди. А для журналістів, наголосив Богдан Сеник, однією з основних рис в епоху постправди стає критичне мислення, якого вони повинні навчати свою аудиторію.
До речі, за результатами опитування громадян, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології у 2024 році, 71% українців вважав російську дезінформацію в соцмережах серйозною загрозою. Богдан Сеник наголосив, що такий відсоток є добрим показником і свідчить про усвідомлення українських громадян у проблемі, яка існує сьогодні в інформаційному просторі.
Зазначимо, що, окрім поширення фейків та дезінформації, росія продовжує активно використовувати месенджери та соціальні мережі для вербування українських школярів та молоді. У різний спосіб російські спецслужби залучають підлітків до вчинення злочинів, як-от підпалу автівок чи відділень пошти. Служба безпеки України закликає батьків бути пильними, стежити за онлайн-активністю своїх дітей та розмовляти з ними про можливі небезпеки в онлайні. Також у випадку спроби вербування слід скористатись офіційним чатботом СБУ “Спали” ФСБешника”.
