Археологічні дослідження 2018 року відкрили науковцям багато важливої інформації. Львівські археологи працювали не лише у Львові, але й на Волині, Тернополі та Вінниччині. Пропонуємо читачам ознайомитись із підсумками цьогорічних археологічних розвідок.
Обстеження в рамках програми «Археологічний кадастр Львівської області»
За кошти Львівської ОДА науковці РАС провели обстеження на території двох районів Львівської області - Радехівського та Старосамбірського. Роботи виконали в рамках програми «Археологічний кадастр Львівської області». Ця програма, як пілотний проект на території Львівської області була започаткована 2008 року. За взірець взяли польську програму «Archeologiczne Zdjęcie Polski», реалізація якої дозволила виявити та нанести на карту сусідньої країни близько 450 тисяч пам’яток археології.
За 2008-2017 роки фахівці обстежили майже 1700 квадратних кілометрів Львівської області (тобто 7,8% її території) в межах басейнів річок Варенжанка, Вишня, Солокія і Себечівка та виявили понад 1 900 нових археологічних об’єктів. Результати цього пілотного проекту вже активно використовуються для розроблення і погодження програм просторового розвитку територій області (детальні плани територій, генеральні плани населених пунктів тощо).
Археологічні вишукування перед будівництвом північної ділянки об’їзної Львова
У вересні 2018 року археологи РАС завершили археологічні розвідки для розроблення проектно-кошторисної документації будівництва північної ділянки об’їзної дороги Львова. Роботи тривали півроку.
За результатами розвідок, перед початком будівництва археологи мають дослідити 21 давнє поселення. Ще на двох ділянках ретельно стежитимуть за земляними роботами, адже до них прилягають відомі пам’ятки – городища біля сіл Рокитне і Завадів.
Очікується, що ця інвестиція стане найбільшим пам’яткоохоронним проектом при будівництві дороги за часи Незалежності України і відповідатиме європейським нормам. Науковці проведуть розкопки на різночасових поселеннях. Найдавніші відносять до культури лійчастого посуду і датують ще ІІІ тис. до н е, наймолодші ж поселення виникли за княжих часів. Дослідження планується провести на рекордній для України площі – 103 тис. м кв. Для порівняння – це площа 14 футбольних полів.
«Мале городище» у міському парку м. Буськ
Влітку Рятівна археологічна служба організаційно підтримала проведення розкопок на одній з дуже цікавих пам’яток археології - «Малому городищі», яке є складовою частиною літописного міста Бужська.
У 2015 р. ґрунтовні розкопки на Малому городищі та біля його підошви провела археологічна експедиція Інституту археології ЛНУ ім. Івана Франка. Тоді було віднайдено матеріали широкого хронологічного діапазону – від висоцької культури до пізнього середньовіччя (XIV ст). Під час розкопок вперше зафіксовано і досліджено об’єкт другої половини VI ст. та частину християнського могильника ХІІ – першої половини ХІІІ ст.
Археологи у Буську знайшли бойову сокиру ХІІ ст і поховання перших християн
У 2017 р. на Малому городищі виявлено 15 археологічних об’єктів. Вперше зафіксовано конструктивні особливості валу городища XIV ст. та східний край християнського могильника другої половини ХІІ – першої половини ХІІІ ст., досліджено ще 11 інгумаційних поховань, шість із яких взято на антропологічні дослідження. Розкопано житлово-господарський комплекс волинсько-люблінської культури. Серед цікавих знахідок: керамічний посуд, вироби із металу, кістки, каменю які датуються від середини ІІІ тисячоліття до н.е. і до ХІІ–ХІV ст.
Літописне місто Звенигород
Восени археологи РАС провели пам’яткоохоронні роботи на території колишньої княжої столиці, а нині пам’ятки археології національного значення - літописного міста Звенигород. Дослідження були зумовлені реконструкцією старого газогону. Археологи підтвердили наявність давньоруського матеріалу та виявили рештки дерев’яної забудови боярського кварталу XII століття, який досліджували у 1980-х роках. Серед цікавих знахідок: фрагмент скляного браслету, скляні намистини місцевого виробництва, фрагменти так званих звенигородських мисок, керамічного світильника і частина металевого скроневого кільця.
Літописний Пліснеськ
У Історико-культурному заповіднику «Давній Пліснеськ» археологічні розкопки цього рку проводили під програму археологічного скансену спорудження якого передбачається на дитинці літописного міста ХІІ - ХІІІ ст.
Археологам вдалося натрапити на велику кількість артефактів, які презентують різні сторони матеріальної та духовної культури мешканців древнього міста.
Несподіванкою стали численні матеріали трипільської культури, які презентують один із періодів розвитку історичного Пліснеського археологічного комплексу.
Прикраси, ножі та стріли: археологи досліджують літописний Пліснеськ
Як повідомляло Гал-інфо, цього року об’єктом наукового пошуку на території Давнього Пліснеська обрали ділянку шостої лінії захисту Пліснеського археологічного комплексу. У ХІІ-ХІІІ ст. ця територія обмежувала літописне місто того часу. Також археологи досліджували ділянку на самому дитинці давньоруського городища.
Археологічні вишукування для розробки проектно-кошторисної документації будівництва обходу Берегове
Під час археологічних вишуковувань на території, де прокладуть нову дорогу, вдалось локалізувати або уточнити місця розташування 12 об’єктів археології, з них 10 – це нововиявлені.
Аби зберегти важливу наукову інформацію, ще до початку будівельних робіт на восьми об’єктах потрібно провести археологічні розкопки тих ділянок пам’яток, які будуть знищені; на частині об’єктів необхідно забезпечити археологічний нагляд.
Археологічні розвідки для розробки проектно-кошторисної документації будівництва дороги Східниця - Пісочна
Під час попередніх обстежень території, яку відводять під будівництво дороги, науковці виявили два об’єкти археології – поселення Модричі-1 і місцезнаходження Модричі-2. За рекомендаціями археологів, перед початком будівельних робіт поселення повинне бути повністю досліджене, а на території місцезнаходження має бути забезпечено нагляд.
Археологічні вишукування для розробки проектно-кошторисної документації будівництва обходу Тернополя
У листопаді-грудні 2018 року спільна експедиція РАС та Тернопільського обласного центру охорони пам’яток культурної спадщини провела обстеження проектованої ділянки об’їзної автодороги м. Тернополя.
Під час досліджень, зокрема, виявили курганний насип, дуже пошкоджений оранкою. Діаметр насипу становить майже 45 м, висота біля 1 м. Попередньо курган датується добою бронзи. Перед початком будівельних робіт його необхідно повністю вивчити.
Дослідження кургану скіфського часу на Вінничині
Одним із великих проектів 2018 року для працівників РАС стало дослідження пам’ятки археології місцевого значення – кургану пізньоскіфського часу (V – IV ст. до н. е.) «Кладова могила», розташованого у м. Гайсин Вінницької області.
Під час робіт археологи встановили межі та розміри курганного насипу, первинний діаметр якого становив 40 м. Завдяки детальній аеро– та топографічній зйомці кургану та прилеглої території виявлено невідомі до цього частини давнього могильника. Найбільш цікавими для науковців були рештки поховальної камери, розмірами 8,7 х 8,4 м, яку розкрили повторно. Під час досліджень також зафіксовано два грабіжницькі ходи: давній та сучасний, якому не більше 20 років, що свідчить про інтерес до пам’ятки зі сторони нелегальних копачів.
Пам'яткоохоронні роботи на території Локачинського району Волинської області
З травня по червень 2018 р. Волинська археологічна експедиція РАС досліджувала давні поселення в околицях сіл Марковичі та Роговичі Локачинського району Волинської області. Рятівні археологічні розкопки проводили в межах облаштуванням Локачинського газового родовища.
На усіх трьох поселеннях - Марковичі-І, Роговичі-І та Роговичі-ІІ археологи виявили сліди заселення різного часу - від доби бронзи до княжих часів. Цьогорічні дослідження були одними з перших на цій території і підтвердили необхідність вивчення цих теренів у майбутному.
Археологічні дослідження під час реконструкції компресорної станції в Яготині
Цього року експедиція РАС розпочала дослідження у зоні реконструкції компресорної станції Яготин на території Ничипорівської сільської ради Яготинського району Київської області.
За історико-бібліографічними даними, в околицях села є багато пам’яток давньоруського часу та курганні могильники ранньозалізного часу. На обстеженій території зафіксовано дві курганні групи і два окремих кургани. Лише після завершення проектних робіт стане відомо, на яких курганах необхідно буде виконати археологічні розкопки.
За матеріалами НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України наданими для АІА «Гал-інфо».
