У Історико-культурному заповіднику «Давній Пліснеськ» завершуються археологічні розкопки. Цього року до організації Пліснеської експедиції заповідника долучився Інститут археології Львівського університету та волонтерський корпус, до складу якого входять студенти з українських та європейських вишів.
Як зазначив в коментарі Гал-інфо директор «Давнього Пліснеська» Володимир Шелеп, цьогорічні дослідження фактично працювали на програму майбутнього археологічного скансену – музею просто неба. Згодом тут буде відтворено елементи давніх фортифікацій, жител, господарських споруд тощо.
Керівник археологічних досліджень, заступник директора з наукової роботи Андрій Филипчук розповів, що об’єктом наукового пошуку обрали ділянку шостої лінії захисту Пліснеського археологічного комплексу. У ХІІ-ХІІІ ст. ця територія обмежувала літописне місто того часу. Також археологи досліджують ділянку на самому дитинці давньоруського городища.
«Шоста лінія захисту – надзвичайно цікава та складна фортифікація. Її основа - це два ряди валів та ровів. Один з валів раніше вивчався Іваном Старчуком (1946 р.) та Михайлом Филипчуком (2000 р.). Ми знали, що у Х ст. в основі земляного насипу була кам`яна крепіда (опора конструкції, - ред.), до якої з внутрішньої сторони примикали дерев’яні кліті.
У ХІІ-ХІІІ ст. тут також діяла фортифікація, з якої археологи дослідили дерев’яну кліть. А ось інші вали оборонної лінії ще не вивчалися. Хоча їхня локалізація вказувала на те, що вони мусили входити до структури шостої лінії захисту у ХІІ-ХІІІ ст., інакше їх би «розрівняли» у той час», - розповів Андрій Филипчик.
Пліснеськ мовою артефактів: від людських жертвоприношень до християнства
Археолог додав, що другий вал також досліджуватимуть найближчим часом. Та більшою загадкою, за словами дослідника, є ділянка ще одного валу, що має не зовсім зрозумілу топографію при в’їзді на дитинець літописного міста.
«Саме тут було закладено один з розкопів, на якому ми натрапили на частину заглибленої споруди. Припускаємо, що вона мала оборонне призначення. З неї розпочиналася фортифікація, яка формувала свого роду зміщену дорогу до в’їзду. Попередньо споруду датуємо ХІІ-ХІІІ ст. Дослідження ще тривають», - сказав Андрій Филипчук.
В процесі розкопок на дитинці літописного міста археологам вдалося натрапити на цікаві знахідки та об’єкти.
«Дитинець літописного Пліснеська давно привертав увагу багатьох вчених археологів. Однак цю південно-східну його частину ґрунтовно ще не вивчали. Ми віднайшли низку споруд й артефактів, які віднесені до різних культурно-хронологічних груп. Тут траплялися знахідки й доісторичних епох: зокрема трипільської та висоцької культур. Однак вони не численні.
Інша річ – слов’яно-руські старожитності. Рухомого матеріал тієї доби направду багато. Найбільше, звісно ж, віднайдено керамічного посуду. Уцілілих форм немає, однак достатня кількість фрагментів дозволить в подальшому відреставрувати напевне не одну посудину», - розповів археолог.
За його словами, на особливої уваги заслуговує частина заглибленої споруди, яка попередньо датована ІХ ст.
«В процесі дослідження споруди ми віднайшли багато заготовок, виробів з кісток, відходів косторізної справи. Серед них: ймовірні заготовки до псалій (давні деталі вудил для коней, - ред.), проколки тощо. До ХІІ-ХІІІ ст. віднесено кілька споруд. У їхньому заповненні й взагалі у культурному шарі давньоруського часу траплялася велика кількість залізних та скляних шлаків. Подальші дослідження у наступні сезони мають дати відповідь на питання про функціональне призначення цієї частини літописного міста. Окрім цього, відшукано багато предметів побуту, прикраси, елементи озброєння тощо», - розповів Андрій Филипчук.
Працівники заповідника також проводять підготовку до рекультиваційних робіт в урочищі «Оленин Парк». У слов’янський час, протягом VІІ-Х ст., тут було святилище. А у давньоруський – ймовірно мешкали Арбузовичі – бояри, яких згадують у літописному повідомленні про Пліснеськ (1233 р).
Археологи розповіли про найцікавіші знахідки з давньослов’янського городища Пліснеськ. Відео
«Дослідження проводилися за сприяння Ігоря Кавича та Віктора Коця. Велику допомогу в організації волонтерського корпусу надали наші меценати. Це вирішило низку наших нагальних проблем», – розповів керівник волонтерського корпусу Пліснеської археологічної експедиції Нестор-Миколай Рибчинський (археолог, студент 6 курсу ЛНУ ім. І. Франка).
Він зазначив: «Волонтерами у нас працюють переважно студенти. Серед них є археологи, історики та просто охочі попрацювати на благо науки. Кістяк корпусу – студенти Львівського національного університету ім. І. Франка. Цьогоріч працювали тут ще й студенти з Прикарпатського, Харківського університетів, а також університету Марії-Кюрі Складовської (Люблін), університету Коменського (Братислава) й навіть студентка з Італії».
Один із учасників археологічної експедиції - Михайло Климович (історик, археолог, учасник Клубу живої історії «Застава») поділився враженнями: «Що сказати… На Пліснеську вперше. Раніше не раз планував сюди поїхати та якось не траплялася нагода. Ці розкопки залишають глибокий слід у пам’яті. Хороші знахідки, цікаві відкриття, «головоломки» із нарізанням різночасових об’єктів, і, зрештою, гарні емоції!»/
Розкопки на Пліснеську триватимуть ще кілька днів. Згодом археологи законсервують відкриті розкопами ділянки, знахідки опишуть й передадуть на тимчасове зберігання у Археологічний музей ЛНУ ім. І. Франка.
