Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: Прикраси, ножі та стріли: археологи досліджують літописний Пліснеськ
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

Прикраси, ножі та стріли: археологи досліджують літописний Пліснеськ

У Історико-культурному заповіднику «Давній Пліснеськ» завершуються археологічні розкопки. Цього року до організації Пліснеської експедиції заповідника долучився Інститут археології Львівського університету та волонтерський корпус, до складу якого входять студенти з українських та європейських вишів.

Як зазначив в коментарі Гал-інфо директор «Давнього Пліснеська» Володимир Шелеп, цьогорічні дослідження фактично працювали на програму майбутнього археологічного скансену – музею просто неба. Згодом тут буде відтворено елементи давніх фортифікацій, жител, господарських споруд тощо.

Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
1/10

Керівник археологічних досліджень, заступник директора з наукової роботи Андрій Филипчук розповів, що об’єктом наукового пошуку обрали ділянку шостої лінії захисту Пліснеського археологічного комплексу. У ХІІ-ХІІІ ст. ця територія обмежувала літописне місто того часу. Також археологи досліджують ділянку на самому дитинці давньоруського городища.

«Шоста лінія захисту – надзвичайно цікава та складна фортифікація. Її основа - це два ряди валів та ровів. Один з валів раніше вивчався Іваном Старчуком (1946 р.) та Михайлом Филипчуком (2000 р.).  Ми знали, що у Х ст. в основі земляного насипу була кам`яна крепіда (опора конструкції, - ред.), до якої з внутрішньої сторони примикали дерев’яні кліті.

У ХІІ-ХІІІ ст. тут також діяла фортифікація, з якої археологи дослідили дерев’яну кліть. А ось інші вали оборонної лінії ще не вивчалися. Хоча їхня локалізація вказувала на те, що вони мусили входити до структури шостої лінії захисту у ХІІ-ХІІІ ст., інакше їх би «розрівняли» у той час», - розповів Андрій Филипчик.

Пліснеськ мовою артефактів: від людських жертвоприношень до християнства

Археолог додав, що другий вал також досліджуватимуть найближчим часом. Та більшою загадкою, за словами дослідника, є ділянка ще одного валу, що має не зовсім зрозумілу топографію при в’їзді на дитинець літописного міста.

«Саме тут було закладено один з розкопів, на якому ми натрапили на частину заглибленої споруди. Припускаємо, що вона мала оборонне призначення. З неї розпочиналася фортифікація, яка формувала свого роду зміщену дорогу до в’їзду. Попередньо споруду датуємо ХІІ-ХІІІ ст. Дослідження ще тривають», - сказав Андрій Филипчук.

Давньоруські ключі.
Давньоруські ключі.
Наконечники стріл з давньоруського горизонту.
Наконечники стріл з давньоруського горизонту.
Давньоруські леза ножів та точильні бруски.
Давньоруські леза ножів та точильні бруски.
Давньоруські прясла (ліворуч), а також залізна та бронзова голки (праворуч).
Давньоруські прясла (ліворуч), а також залізна та бронзова голки (праворуч).
Пряжки.
Пряжки.
Перстень.
Перстень.
Керамічна полив’яна плитка ХІІ-ХІІІ ст. (від церковної підлоги).
Керамічна полив’яна плитка ХІІ-ХІІІ ст. (від церковної підлоги).
Вироби з кості слов’янського та давньоруського часу.
Вироби з кості слов’янського та давньоруського часу.
Давньоруські прикраси: фрагменти скляних браслетів, намистина та перстень.
Давньоруські прикраси: фрагменти скляних браслетів, намистина та перстень.
Давньоруські прикраси: фрагменти скляних браслетів, намистина та перстень.
Давньоруські прикраси: фрагменти скляних браслетів, намистина та перстень.
1/10

В процесі розкопок на дитинці літописного міста археологам вдалося натрапити на цікаві знахідки та об’єкти.

«Дитинець літописного Пліснеська давно привертав увагу багатьох вчених археологів. Однак цю південно-східну його частину ґрунтовно ще не вивчали. Ми віднайшли низку споруд й артефактів, які віднесені до різних культурно-хронологічних груп. Тут траплялися знахідки й доісторичних епох: зокрема трипільської та висоцької культур. Однак вони не численні.

Інша річ – слов’яно-руські старожитності. Рухомого матеріал тієї доби направду багато. Найбільше, звісно ж, віднайдено керамічного посуду. Уцілілих форм немає, однак достатня кількість фрагментів дозволить в подальшому відреставрувати напевне не одну посудину», - розповів археолог.

За його словами, на особливої уваги заслуговує частина заглибленої споруди, яка попередньо датована ІХ ст.

«В процесі дослідження споруди ми віднайшли багато заготовок, виробів з кісток, відходів косторізної справи. Серед них: ймовірні заготовки до псалій (давні деталі вудил для коней, - ред.), проколки тощо. До ХІІ-ХІІІ ст. віднесено кілька споруд. У їхньому заповненні й взагалі у культурному шарі давньоруського часу траплялася велика кількість залізних та скляних шлаків. Подальші дослідження  у наступні сезони мають дати відповідь на питання про функціональне призначення цієї частини літописного міста. Окрім цього, відшукано багато предметів побуту, прикраси, елементи озброєння тощо», - розповів Андрій Филипчук.

Працівники заповідника також проводять підготовку до рекультиваційних робіт в урочищі «Оленин Парк». У слов’янський час, протягом VІІ-Х ст., тут було святилище. А у давньоруський – ймовірно мешкали Арбузовичі – бояри, яких згадують у літописному повідомленні про Пліснеськ (1233 р).

Археологи розповіли про найцікавіші знахідки з давньослов’янського городища Пліснеськ. Відео

«Дослідження проводилися за сприяння Ігоря Кавича та Віктора Коця. Велику допомогу в організації волонтерського корпусу надали наші меценати. Це вирішило низку наших нагальних проблем», – розповів керівник волонтерського корпусу Пліснеської археологічної експедиції Нестор-Миколай Рибчинський (археолог, студент 6 курсу ЛНУ ім. І. Франка).

Він зазначив: «Волонтерами у нас працюють переважно студенти. Серед них є археологи, історики та просто охочі попрацювати на благо науки. Кістяк корпусу – студенти Львівського національного університету ім. І. Франка. Цьогоріч працювали тут ще й студенти з Прикарпатського, Харківського університетів, а також університету Марії-Кюрі Складовської (Люблін), університету Коменського (Братислава) й навіть студентка з Італії».

Один із учасників археологічної експедиції - Михайло Климович (історик, археолог, учасник Клубу живої історії «Застава») поділився враженнями: «Що сказати… На Пліснеську вперше. Раніше не раз планував сюди поїхати та якось не траплялася нагода. Ці розкопки залишають глибокий слід у пам’яті. Хороші знахідки, цікаві відкриття, «головоломки» із нарізанням різночасових об’єктів, і, зрештою, гарні емоції!»/

Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Пліснеська археологічна експедиція 2018 року.
Застереження для скарбошукачів.
Застереження для скарбошукачів.
1/4

Розкопки на Пліснеську триватимуть ще кілька днів. Згодом археологи законсервують відкриті розкопами ділянки, знахідки опишуть й передадуть на тимчасове зберігання у Археологічний музей ЛНУ ім. І. Франка.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ