Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України поширила відкритий лист члена Національної спілки журналістів України Віктора Корнієнка Генеральному прокурору України Віталію Яремі. З листа випливає, що у ході журналістського розслідування журналіст зіткнувся з повним правовим нігілізмом з боку тих, хто мав би утверджувати у суспільстві правову свідомість і повагу до закону.
Цитуємо за сайтом Львівської обласної організації Спілки журналістів України:
"Шановний Віталію Григоровичу!
Написати цей лист мене змусили такі обставини.
Півтора місяця тому до мене як редактора львівського правозахисного сайту «Правком» (Правові коментарі) з проханням про допомогу звернулась вчитель фізики середньої школи, педагог із 30-річним стажем Заячук Тетяна Миколаївна.
У своєму письмовому зверненні Заячук наводила конкретні факти про те, що відносно неї чиниться зухвале шахрайство. Йшлося про дії посадової особи Львівського національного університету ім. Франка – завідувача кафедри теорії та філософії права юридичного факультету, професора, доктора юридичних наук Луць Людмили Андріївни. Університетський посадовець, стверджувала Заячук, за допомогою свого адвоката - Яцуляка Тараса Романовича, використовуючи свої зв’язки у судових органах, здійснюючи тривалий час на неї та її сім’ю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном – квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста. Це при тому, що у цьому будинку родина професора Луць вже володіє житловими помешканнями у трьох рівнях (на 2, 3 та на мансардних поверхах, загальною площею близько 300 кв. м.).
У ході журналістського розслідування, перевірки фактів, викладених в зверненні Заячук, мною насамперед було встановлено, що Яцуляк є адвокатом з сумнівною репутацією. Підтвердженням цього, зокрема, є те, що широка громадськість про нього дізналася як про захисника «професора-нейрохірурга» Андрія Слюсарчука, більше відомого як «Доктор ПІ». До того Яцуляк фігурував як свідок у скандальній справі судді-колядника Зварича (як особа, що написали в СБУ заяву про передачу Зваричу через посередника 5 тис. доларів хабара).
Не менш красномовний факт – дії Яцуляка у ролі захисника інтересів професора права Луць. Ось як виглядає хронологія цих подій.
09.08.2012 року Яцуляк купує в Луць (більше ніж за мільйон гривень) реконструйовану дворівневу квартиру у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста. Зазначу, що верхній поверх даного житла – це переобладнане горище, яке Луць кілька років тому запропонувала спільно відремонтувати та переобладнати його у квартири своїй сусідці – Заячук.
Через півтора місяця після купівлі дворівневої квартири Яцуляк звертається до Галицького райсуду Львова з позовом до Заячук – про зобов’язання привести приміщення належної їй квартири до затвердженого проекту.
Ще через тиждень Яцуляк дарує «свою» дворівневу квартиру 19-річній доньці Луць, яка, прийнявши «дарунок», підтримує позов до Заячук, а представляти свої інтереси в суді довіряє «близькому родичу» – професору права Луць.
З якою метою проводилися фіктивні операції купівлі-продажу та дарування квартири Луць, вочевидь, давно мали б з’ясувати правоохоронні органи (тим більше що усі документи цієї оборудки є в наявності). Як і те, що криється за таким «дивним» співпадінням: у той же день, коли Яцуляк подав позов до Заячук, суддею Галицького райсуду Юрківим Олегом Романовичем, який є головою Державної екзаменаційної комісії на юридичному факультеті ЛНУ ім. Івана Франка та син якого Юрків Роман Олегович, навчаючись на юрфаці, разом з професором Луць входить до Вченої ради даного факультету, було винесено ухвалу про забезпечення позову, у якій Заячук заборонили реєструвати право власності на належну їй квартиру після проведення реконструкції. Це за обставини, що жодного спору щодо права власності позивачем у цій справі заявлено не було і що заходи забезпечення позову є явно не співмірними із заявленими позовними вимогами.
Загалом судовий процес у даній справі тягнеться вже більше ніж два роки. Одночасно з пресингом через суд, який позбавив відповідача можливості оформити право власності на свою реконструйовану квартиру, з боку Луць, на Заячук та її сім’ю чиниться шалений морально-психологічний тиск. У хід йдуть всі засоби: погрози, шантаж, відверті залякування особистими зв’язками у правоохоронних органах, наклепницькі анонімні публікації в Інтернеті (зазначу, що більшість з цих фактів тиску підтверджується документально). Мета таких дій, стверджує Заячук, змусити її продати свою квартиру за значно заниженою ціною.
Тепер що стосується грубого, зухвалого порушення моїх прав, як журналіста. Що таке «мати справу» з професором права Луць, я відчув на собі тільки-но почав проводити журналістське розслідування. Жодних пояснень, коментарів з приводу фактів, викладених в зверненні Заячук, мені отримати не вдалося. Це попри те, що я неодноразово звертався до Луць (у тому числі з письмовими зверненнями) через кафедру теорії та філософії права, юридичний факультет, університет. Окрім того, мені не було наданого жодної відповіді на запити на отримання публічної інформації (не рахуючи надіслану на мою електронну пошту анонімну відписку, у якій мене попередили про відповідальність за «збирання конфіденційної інформації про особу без її згоди»).
Зазначу, що таких запитів на юридичний факультет та університет було більше десятка (первинних та повторних). У цих звернення я просив надати інформацію про трудові відносини з університетом Яцуляка (враховуючи, що останнім часом даний адвокат почав представляти інтереси ЛНУ ім. Івана Франка в судах під час господарських спорів) та інформацію, як, за які здобутки, з якого часу увійшов до Вченої ради юридичного факультету студент Юрків. Ще одне прохання стосувалося надання копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік Луць Л.А., враховуючи, що вона є посадовою особою та підпадає під норми Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» (повинна таку декларацію подавати). Ще раз зазначу: жодної відповіді на ці запити мені надано не було.
Єдине, що я отримав на свою адресу, це погрози від професора права Луць. Зателефонувавши на мій мобільний телефон, Луць у погрозливому тоні пообіцяла розібратися і зі мною і з правозахисним сайтом, який я редагую. Це за обставини, що на той момент за зверненням Заячук та за результатами журналістського розслідування я не опублікував ще жодного матеріалу чи інформації. При цьому кілька разів попередила про те, що я буду мати справу з її адвокатом (вочевидь, з Яцуляком ) і «не вилізу із судів».
Оскільки так дії вчинялися з метою залякування, примушування мене припинити журналістське розслідування та відмовитися від поширення інформації про його результати, 13.10.2014 року я звернувся з заявою про злочин в прокуратуру Львівської області. У даному зверненні також були викладені матеріали розслідування.
Однак дана заява, попри вимоги КПК України, не була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. У подальшому, як я згодом дізнався, її було скеровано в прокуратуру Галицького району, звідти – в Галицький райвідділ міліції. У кінцевому результаті мене викликав для надання пояснень старший дільничний інспектор даного райвідділу майор міліції Юрій Лісний…
У зв’язку з вищевикладеним, враховуючи неналежне реагування на мою заяву з боку прокуратури Львівської області, беручи до уваги посаду, яку займає Луць, її можливі зв’язки, вплив в юридичному середовищі, прошу Вас як Генерального прокурора України вжити заходи для забезпечення об’єктивної перевірку фактів, здобутих мною під час журналістського розслідування – щодо дій завідувача кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету ім. Франка, професора, доктора юридичних наук Луць Людмили Андріївни відносно вчительки Заячук Тетяни Миколаївни (стосовно фактів, що можуть свідчити про вчинення корупційних та кримінальних правопорушень), а також щодо дій, спрямованих на перешкоджання моїй законній професійній діяльності журналіста.
06.11.2014 року. Віктор Корнієнко".
