Про пристрасть Кобі до гелікоптерів було відомо давно. Ще гравцем він обирав саме такий спосіб пересування та повітрям діставався на тренування «Лос-Анджелес Лейкерс».
У такі речі довго не хочеться вірити. Особливо, коли повна картина лише погіршує стан справ. Одразу після падіння гелікоптера було відомо про те, що на борту перебували Кобі, пілот та троє гостей. І лише згодом з’явилася інформація про те, що на борту перебувала ще й його старша донька Джанна. Також відомо, що серед жертв авіакатастрофи тренер з бейсболу Джон Альтобеллі, його дружина Кері і їхня дочка Алісса, а також жіночий баскетбольний фахівець Христина Маузер. Сумна новина, яка миттю облетіла світ, вже отримала реакцію від сотень тисяч людей. Хештеги #ripkobe та #ripkobebrayant у Instagram використані у майже 300 тисячах дописів. Не залишилися осторонь й лідери думок, представники спорту та публічні особи.
Лідера «ПСЖ» та збірної Бразилії по футболу Неймара звістка про смерть Кобі Брайянта застала в роздягальні під час перерви матчу французької Ліги 1 проти «Лілля». У другому таймі бразилець забив, а замість святкування пальцями показав «24», віддавши шану Кобі. У соцмережах свої співчуття висловили Ліонель Мессі, Кріштіано Роналду.
Багаторічний партнер по «Лейкерс» Шакіл О’Ніл написав: «Неможливо описати той біль, яку я зараз відчуваю і яка пов’язана з втратою мого друга, брата та партнера по команді. Я люблю тебе. Мені буде тебе не вистачати. Мої співчуття родині Брайянта та родинам інших загиблих пасажирів. Мені зараз дуже боляче». Очевидці зазняли як ще одна легенда НБА Леброн Джеймс, який дізнався про смерть Кобі у аеропорті розплакався просто на очах у людей.
Очевидець трагедії, якого вдалося знайди Los Angeles Times, розповідає: «Вертоліт летів дуже низько. Я бачив, як він падав і тріщав. Було важко щось розгледіти, тому що був великий туман. Потім я побачив велику вогненну кулю. Ніхто не міг вижити». Однією з головних причин авіакатастрофи стала туманна погода та погана видимість. Вертоліт з Брайантом на борту як мінімум шість разів на дуже низькій висоті облетів район зоопарку в Лос-Анджелесі, чекаючи, поки туман розсіється. Пілот гелікоптера зв'язувався з диспетчерською вишкою в аеропорту Бербанка близько 9:30 за тихоокеанським часом, але в кінцевому підсумку повернув на південь до гірської місцевості. Та погодні умови не зменшують шоку від трагедії. На врученні премії Греммі, яке відбувалося вчора, теж вшанували великого Black Mamba. У американській та світовій культурі баскетбол і хіп-хоп – тісно переплетені речі, тож нічого дивного тут немає.
З кожною годиною «Стейплс Центр», домашня арена «Лейкерс», все більше перетворюється на меморіал Кобі Брайянту. Люди несуть квіти, речі, що асоціюються у них з легендарним баскетболістом, або ж просто приходять віддати шану йому поблизу арени клубу, якому він віддав майже половину свого життя. Діти та тренери Mamba Sports Academy, власником якої був Кобі та де займалася баскетболом Джанна дізналися про катастрофу просто під час гри. Матч був перерваний для вшанування пам’яті загиблих при падінні гелікоптера. Список світових селебріті, які відреагували на смерть Кобі та Джанни, росте з кожною годиною. Кім Кардаш’ян, Тейлор Свіфт, Джастін Бібер, Арнольд Шварцнегер, Вуді Голдберг, Кріс Дженнер, Наомі Кемпбелл та сотні інших. «Кобі був легендою на паркеті та лише розпочинав те, що повинно було стати дивовижним другим актом його життя. Ще більш болючою для нас, як для батьків, є втрата Джанни. Шлемо своє співчуття та молитви Ванессі та родині Брайянтів в цей жахливий день», сказав Барак Обама.
Не залишилися осторонь цієї трагедії й представники українського баскетболу. Ярослав Зубрицький, відомий український баскетболіст, теперішній тренер БК «Львівська Політехніка»:
«Кобі Брайянт мав багато амбітних планів після завершення кар’єри. Він був молодою людиною з величезними планами. Він всіляко розвивав баскетбол і був прикладом для молоді. Уже, мабуть, не варто говорити скільки у нього залишилося шанувальників. Кобі – це могутня постать в баскетболі, це гравець, який сам міг зробити результат у матчі.
Особисто я виріс в епоху піку слави Майкла Джордана. Однак коли вона завершилася, розпочалася якраз епоха Кобі Брайянта та Шакіла О’Ніла. Коли вони грали разом, вболівальники отримували масу задоволення. Кобі грав красиво та феєрично. Я часто слідкував за вирішальними матчами для його команд і він там проявляв себе дуже добре. Він пішов у розквіті сил разом з своєю донькою. Дуже шкода».
Cтаніслав Медведенко, дворазовий чемпіон НБА, який грав у «Лейкерс» з 2001 по 2007 роки пліч-о-пліч з Кобі, теж поділився своїми думками з приводу цієї втрати для світу баскетболу:
«З його смертю справді можна говорити про відхід цілої епохи. Знаю чимало людей, які виросли на його грі. Тим більше, що ХХІ століття – століття Facebook та Instagram, дозволила «Лейкерс» та Кобі бути всюди.
Його захоплення гелікоптерами мало й практичну основу, адже між його домом та тренувальним залом було близько 50-60 миль і добиратися автомобілем було досить довго. Це Лос-Анджелес і затори там такі, що ти або живеш поруч з роботою, або тратиш купу часу в дорозі. От Кобі Брайянт і знайшов для себе вихід у вигляді гелікоптера.
Не скажу, що ми були друзями, радше приятелями. Ми обоє любили тренуватися зранку, тож часто зустрічалися на майданчику. Найголовніше, що можна і варто перейняти у Кобі як гравця – ментальність, його готовність віддаватися справі. Індивідуальне тренування, потім загальнокомандне. А потім міг ще залишитися, щоби відпрацювати окремі моменти. Такої працелюбності я більше ні в кого не зустрічав.
Він вів досить закритий спосіб життя, по натурі був одинаком. Як сам Кобі розповідав, поруч з домом є кафе з видом на океан, куди він любив зайти зранку на каву та посидіти наодинці з собою і своїми думками.
Оскільки багато часу проводив за тренуваннями, то команда стала його другою сім’єю. Проте ніяких скидок на це Кобі не робив: інколи вимагав від гравців більшого, ніж ті справді могли зробити. З досвідом прийшло розуміння того, хто й на що спроможний, хоча на початку кар’єри трохи пережимав.
Востаннє спілкувалися з Кобі десь рік тому. Тоді саме на його честь вивели з обігу номери 8 та 24, під якими він грав, тож вся наша команда збиралася на цю знакову подію у «Стейплс Центр». Тоді запрошував його в Україну. Планували реалізувати це як тільки видалась би якась цікава і знакова подія в українському баскетболі. Та цим планам вже не збутися».
Богдан Пастернак, Тарас Жеребецький, Гал-інфо
