Напружений графік сезону 2020/21 продовжує підносити сюрпризи.
Фактично, кожна з трьох ігор українських клубів цього тижня в Європі завершилася з неочікуваним результатом. Десь це продиктовано передматчевими розкладами сил, десь – розгортанням подій в самому матчі, а десь і банальною неготовністю грати від першої до останньої хвилини з максимальною концентрацією.
Сюрреалізм у лігочемпіонівській групі «Шахтаря»
Хто вірив у чотири набраних очки «Шахтаря» після двох турів Ліги чемпіонів з «Реалом» та «Інтером»? Луїш Каштру стверджує, що був впевнений у силах своїх підопічних, та це швидше набивання ціни собі й гравцям, для яких ці матчі можуть стати вітриною, за якою на них дивляться скаути топових клубів.
Що ж було у самому матчі з неро-адзурі? Підопічні Антоніо Конте трохи остерігались гірників після перемоги у Мадриді, а українці намагалися не повторити серпневі 0:5 у півфіналі Ліги Європи. Вдавалося, варто зізнатися, не найкращим чином. «Інтеру», як і «Ювентусу» проти «Динамо» тижнем раніше на цьому полі, вдавалося розривати фланги, а тактичний перегруз зони лівого оборонця доводили до того, що «Шахтар» оборонявся у лінію з 6-7 виконавців. Чи можна було говорити про атакувальний чи хоч вдалий контратакувальний футбол від українського клубу? На щастя, «Шахтар» виручали стійки та доволі непогана гра молодого Трубіна на лінії. У роботі на виходах голкіперу належить проробити ще чимало роботи, але бути хорошим в усіх компонентах гри в такому віці вдається лише одиницям.
Другий тайм був вже спокійнішим. Друга половина тайму пройшла, склалося враження, за обопільної згоди на нічию. «Інтер» відклав вирішення справ на наступні лігочемпіонівські матчі, натомість «Шахтар», за умов, що склалися в клубі та ситуації у чемпіонаті, теж був радий зекономити зусилля. А нічия 2:2 у паралельному матчі «Боруссія» - «Реал» перетворила турнірну таблицю групи у сюрреалістичну картину: «Шахтар» на вершині, менхенгладбаська «Боруссія» друга, а «Інтер» та «Реал» поза зоною плей-оф. Для іспанського та італійського гранда ситуація може лише погіршитися, зважаючи на те, що їх ще чекає дві очні зустрічі.
Відкладене щастя «Динамо»
Гра з «Ференцварошем» Сергія Реброва таким необхідним зараз перезавантаженням. Лише подумайте: лідерство у чемпіонаті малою кров’ю, де «Шахтар» втрачає очки у матчах з «Рухом», «Ворсклою», «Зорею»; відносно легкий жереб у кваліфікації Ліги чемпіонів; поразка від «Ювентуса», за яку не сваритимуть. Це емоційне поле, як виявилося в другому таймі угорського матчу, зіграло з киянами злий жарт. Будучи постійно розслабленим, не так просто видати матч максимально рівний.
Перший тайм гри назвати таким, що залишився за «Динамо», неправильно. До пенальті, реалізованого Циганковим, важко було сказати за ким ж перевага. Вже опісля гості справді заволоділи перевагою. А тут ще й посмішка Фортуни: можливо, Де Пена і замикав би самостійно простріл від Буяльського, та спроба захисника фраді завадити призвела до того, що від уругвайського вінгера «Динамо» м’яч просто-таки відскочив у ворота.
На другий тайм команди змінилися ролями. Перевага «Динамо» залишилася в роздягальні, «Ференцварош» вийшов доводити невипадковість участі у груповому етапі ЛЧ. Коли забивав Нгуен він перебував сам у межах штрафного майданчика. Так, удар вийшов хорошим та вкрай важким для воротаря, але ж де були польові гравці біло-синіх? Другий гол, що стався вже після вилучення Сидорчука є наслідком хаосу та бажанням гостей матч не виграти, а дотерпіти. Тепер вболівальникам доведеться терпіти аж до матчу-відповіді, аби з’ясувати: чи буде у «Динамо» євровесна? Поки питання залишається без відповіді.
«Зоря» розпочала о 20:10
«Зоря», як і інші українські клуби, на домашніх матчах може розраховувати на підтримку дванадцятого гравця. Та вчора склалося враження, що стартова одинадцятка перейняла одну з найгірших рис трибун – запізнюватися на матчі. Поки футболісти вийшли на поле не лише тілом, а й головою, на табло вже запалювалася цифра «2» навпроти слова «Брага». Перший гол: з правого флангу йде подача в зону між 11-метровою позначкою та лінією воротарського майданчика, на яку відгукується Паулінью. Вернидуб, який грав з нападником гостей втратив позицію, а Василь не врятував. Між цим взяттям воріт та дивовижним ударом, який вдався Гайтану «Зоря» огризнулася дальнім ударом Іванісені, який розминувся з воротами.
Після такого глибокого нокдауну підійматися було дуже важко. А «Брага», здобувши комфортну перевагу, перейшла на гру другим номером. Попри більш масовану оборону луганчанам вдавалося знаходити своїх гравців між лініями, вдало виходити з-під пресингу через гру в один дотик. Не вистачало двох дій: ключового пасу та завершального удару. Склад від Віктора Скрипника просто не має універсального форварда, який однаково добре діяв би в командних побудовах та був форвардом штрафного майданчика. Кабаєв, що часто опинявся на передовій, діяв як фланговий гравець: віддавав перевагу обіграшу над ударом та дочікувався партнерів по атаці.
За нестачі вістря, луганчани вдавалися до масованого обстрілу з-за меж штрафної. Статистика ударів це підтверджує: 20:7. Щоправда, ударів у ствір порівно – по 4. Невеликою втіхою для господарів поля став результативний постріл Дмитра Іванісені на останній хвилині зустрічі. Поразка 1:2, якої цілком могло і не бути, якби гра для обох команд розпочалась в один і той же час – о 20:00. «Зоря» ускладнила собі життя в єврокубках до максимуму. Для боротьби за плей-оф потрібно тепер докласти чимало зусиль.
Тарас Жеребецький, Гал-Інфо
