Вже тиждень усі спортсмени живуть з розумінням того, що чотирирічний олімпійський цикл розтягується ще на рік. Влітку в Токіо нічого не буде. Але хто найбільше втратить від цього?
Олімпіада-2020 (саме так, японці не збираються змінювати назви заходу, хоча й проведуть його у 2021) буде унікальною. Щоправда, в умовах пандемії Covid-19, такою «унікальністю» тепер володіють тисячі й тисячі заходів по всьому світу. Чемпіонат Європи з футболу перенесено на рік, Бостонський марафон, один з шести головних марафонів планети, вперше за свою 120-річну історію змінює дату проведення. І це лише декілька прикладів, вершина айсбергу, на який спортивний світ наткнувся навіть більш непомітно, ніж свого часу «Титанік».
Спортсмени
Мікро- та макроцикли підготовки, відбори, ліцензійні турніри та підводка до змагань: чимало видів спорту визнають Олімпіаду як головний старт чотириріччя. На момент офіційного повідомлення про відтермінування Ігор вже 57% від усіх ліцензій було розіграно, а це більше, ніж шести тисяч спортсменів. Повторно проводити відбір у такі короткі терміни було б вкрай важко, тому МОК зробив правильний крок: визнав усі ліцензії дійсними. Тобто всі, хто вже забезпечив собі місце на Іграх-2020 їх збережуть. Решта ж розіграють на відтермінованих ліцензійних турнірах пізніше, або матимуть більше часу на виконання нормативів, потрібних для потрапляння в Токіо.
Глядачі
Для когось можливо стане одкровенням, для когось ні, але кваліфікаційні етапи на самих Іграх не викликають ажіотажу, тож арени бувають напівпорожніми. Ілюзію надзвичайного інтересу підтримують спеціальні координатори: за їхньої допомоги глядачі розміщуються навпроти камер, а порожні місця залишаються поза полем зору телекамер. Та навіть часткове скупчення людей за теперішніх умов неможливе, ще й враховуючи той факт, що в Японії вони перебуватимуть недовго. Повернувшись додому, після контакту з сотнями нових людей з усього світу, достатньо одного хворого, аби решта стали носіями вірусу та рознесли його у десятки країн та сотні міст. Безпека людей – один з факторів, який змусив МОК та японських організаторів переносити Олімпіаду на наступний рік, не називаючи конкретної дати. Країні-господарці це принесе мільярдні збитки.
Японія
На підсумкові втрати, пов’язані з повторним бронюванням, житла, трансферів та інших дрібниць, підтримування арен та всіх олімпійських об’єктів у належному стані безпосередньо вплине термін відстрочки. Пройдуть ігри навесні або влітку – одна сума. Доведеться вигадувати щось друге – інша. Не виключайте й варіант зі скасуванням Олімпійських Ігор, адже ми досі достеменно не вивчили Covid-19. Якщо вакцини так і не буде, а сезонність захворювання підтвердиться, то осінь 2020 та весна 2021 можуть пройти за схожими з сьогоднішнім сценаріями.
За найбільш оптимістичними прогнозами японська сторона вже точно втратила близько чотирьох мільярдів євро. Максимально можливі втрати самі японці, за умови проведення, визначають як двадцять дев’ять мільярдів євро. Якщо Ігри не відбудуться, то сума може перетнути позначку у сімдесят мільярдів євро. Навіть для економіки країни G-7, якою є Японія, ця сума боляче вдарить по бюджету.
Цікаво, що одного разу Японія вже втрачала право на проведення Олімпіади. У 1940 році Ігри мали теж відбуватися у Токіо, та ще за три роки до того країна, вступивши у військовий конфлікт з сусіднім Китаєм, цього права позбулася. Його передали Фінляндії, але у Гельсінкі Олімпійських Ігор у 1940 році теж не було: тоді у Європі вже точилася Друга світова війна. Свою Олімпіаду Токіо таки провело і зробило це у 1964. Зараз ситуація геть інша: перемога Японії та й усього світу над коронавірусом – головне, на що зараз чекають люди. І олімпійський вогонь, який весь цей час перебуватиме в Токіо й запалає на Іграх, повинен підтвердити цю перемогу. Зараз же Олімпіада не на часі.
Тарас Жеребецький, Гал-Інфо
