Ганьба. Провал. Відмучились. Саме так можна охарактеризувати виступ збірної України у фінальній частині чемпіонату Європи з футболу. Національна збірна України свої безславні виступи у Франції завершила поразкою від збірної Польщі – 0:1. За увесь турнір команда боягузливого і незрозумілого тренера Михайла Фоменка не змогла забити жодного гола і при цьому не виборола жодного очка. Головна переоцінена команда країни з опущеними головами повертається на батьківщину.
Щоб детальніше змогли зрозуміти заголовок до даного матеріалу, хронологію поєдинку, мабуть, потрібно розпочати з його завершення. Програючи у матчі з рахунком 0:1, головний тренер нашої команди Михайло Фоменко наприкінці поєдинку замість нападника Романа Зозулі на поле випустив ветерана нашої збірної Анатолія Тимощука, який за своїм амплуа є півзахисником. Не стримався негативними емоціями і коментатор матчу Віктор Вацко, який виявив бажання завершувати трансляцію після цієї незрозумілої заміни. Словом, наш тренер цією заміною плюнув в обличчя своїм вболівальникам і саме в такий спосіб підсумував ганебний виступ нашої команди на Євро-2016.
Хто б що не говорив, але професійність Михайла Фоменка, а точніше її відсутність, ми відчули ще у попередніх матчах. Втім, поєдинок проти поляків нас добив остаточно. А останній цвях у труну футбольної збірної забив Анатолій Тимощук, який, у матчі зігравши трохи більше, ніж хвилину додумався випросити футболку гравця збірної Польщі. Як то кажуть, для когось головне ігри за збірну, а для когось – поповнити власну колекцію хоч чимось з Євро-2016.
У порівнянні з попередніми матчами наш «горе»-наставник у стартовому складі на матч проти поляків, який уже нічого для нашої команди не вирішував, зробив п’ять замін: замість Ракицького – Кучер, замість Шевчука – Бутко, замість Сидорчука – Ротань, замість Коваленка – Зінченко та замість Селезньова – Зозуля. Що цікаво, Михайло Фоменко у матчі престижу знову побоявся грати у два нападники, а наприкінці матчу взагалі змирився з поразкою, зробивши вищезгадану заміну.
Аналізуючи матч з поляками не один вболівальник себе зловив на думці: чому у попередніх двох матчах не грав Руслан Ротань? Гра капітана «Дніпра» неодноразово доводила, що його креативності нам бракувало у попередніх матчах. Втім, у нас був свій тренер, який бачив стартовий склад своїми очима.
В останньому матчі групового турніру і Євро загалом поляки, розуміючи, що без проблем вийшли до плей-офф, давали грати збірній України. Команда Адама Навалки не грала з усіх сил, а зіграла так, як це потрібно було зробити для перемоги.
Значну частину матчу наша команда більше володіла м’ячем, більше атакувала, однак усі старання гравців збірної України, які хоч якось прагнули реабілітуватися за жах з Північною Ірландією та поразку від Німеччини, множилися на нуль. Не забила наша команда у кількох дуже хороших епізодах. Особливо запам’ятався неточний удар Андрія Ярмоленка після виходу сам на сам з Фабіанські.
Поляки хоч і атакували менше, але створили приблизно стільки ж, як і Україна. Найнебезпечнішим на вістрі атаки був зірковий Левандовскі. Втім, єдиний гол у матчі забив Блащековскі. Прийнявши м’яч у штрафному майданчику поляк зумів обіграти захисника та пробити П’ятова.
Зрівняти рахунок наша команда не змогла. Синьо-жовті мучилися в атаці, але в той час коли треба було підсилювати гру замінами, наш тренер Михайло Фоменко навіть не думав про підсилення атаки, а думав про те, коли нарешті завершиться його кар’єра у збірній України.
На останній заміні нашої команди не стримався не тільки коментатор матчу Віктор Вацко, а й, мабуть, усі вболівальники. Заміною Зозулі на Тимощука нам плюнули в обличчя наприкінці поєдинку. І зробив це уже колишній тренер збірної України Михайло Фоменко. Такий боягузливий, незрозумілий і беземоційний тренер нам не потрібен. А про футбол нашої команди краще не згадувати. Ми забили нуль і таким нулем була команда Фоменка у фінальній частині чемпіонату Європи. Трансферна вартість наших «зірок» суттєво впала. Краще б Ярмоленко та Коноплянка не їхали на Євро взагалі… Зараз, мабуть, так і думає кожен другий гравець нашої команди.
Після цього матчу відставка Михайла Фоменка дивиться як ніколи необхідною. Наш старійшина йде зі збірної з опущеною головою. На футбольній пенсії Михайло Фоменко не буде на піку слави. У футболі твої успіхи згадуватимуть не довго, а болючі поразки пам’ятатимуть завжди.
Богдан Пастернак, Гал-інфо
