Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура

Освічений народ є загрозою для теперішньої влади, – Олександра Коваль

Львівський книжковий форум вже 16 рік поспіль стає непересічною подіє не лише для столиці Галичини, а й всієї країни. На книжковий ярмарок до Львова з’їжджаються люди з усієї країни та закордону. Про специфіку цьогорічного XVI Форуму видавців у Львові, який пройде 10-13 вересня, журналіст «Гал-info» поспілкувався з президентом Форуму видавців Олександрою Коваль.

 

– Пані  Олександро, навесні Ви висловлювали побоювання, що через кризу на цьогорічний Форум приїде менше видавництв, ніж звично. Чи позначилася таки криза на його організації? 

– Мої побоювання, на щастя, не справдилися. Криза виявилася ласкавою до видавництв, мабуть тому, що книги – недорогий товар, який має попит. Отож, загальна картина щодо видавництв не змінилася, цього року на Форумі буде представлено близько 600 видавництв, літературних агенцій, асоціацій, культурних центрів та фондів. Звісно, хтось з минулорічних учасників не приїде, натомість з’явилося кілька нових видавництв, але це не міняє загальної кількості.  

– А як цього року з іноземними видавництвами? Чи приїдуть? 

– На Форум прибудуть представники Варшавського, Вроцлавського та Віденського книжкових ярмарків. Для іноземних видавництв Україна поки що не цікава. Видавці їдуть на книжковий ярмарок, щоб продати авторські права на переклад книги, але українські видавці мало купують. Це почасти викликано тим, що український книжковий ринок заблокований з боку росіян. Зокрема, не поодинокі випадки, коли російське видавництво купує ліцензії на переклад світових бестселерів російською мовою на весь простір СНГ, а на доважок просить ще права на українську мову. Українська книжка, звісно, ніколи не з’являється, український читач може її побачити, тільки коли вигасне ліцензія, тобто, через 3-5 років. Але кого вона тоді зацікавить? Йдеться-бо, зазвичай, не про «вічні» книжки, а про ті, які є модними власне сьогодні.

Якщо ж ми не видаватимемо іноземних авторів, то й видавництва з інших країн будуть менше зацікавлені у перекладі українських творів. Таким чином Україна опиниться (чи радше – вже опинилася) на культурному маргінесі. Зокрема, фокусною темою цьогорічного Міжнародного літературного фестивалю будуть труднощі перекладу. Мовитиметься як і про технічні, мовностилістичні особливості, так і про співпрацю між авторами, перекладачами і видавцями різних країн і про те, як переклади допомагають налагодити взаєморозуміння між читачами різних країн. 

– Скільки авторів вже зголосилося приїхати на літературний Фестиваль? 

– Всього маємо понад 150 авторів, близько 40 – з 18 країн, решта з України, За 5 днів фестивалю, який починається 9 вересня, на день раніше, ніж ярмарок, відбудеться близько 150 різних акцій. Авторські зустрічі, тандеми, марафони, відеопоезія, перфоменси пройдуть в Театрі ім..  Курбаса, театрі «Воскресіння», в Дзизі, Музеї ідей, в ресторанах мережі «Локаль» - «Лівий берег», «Мазох», «Масони». Акції для дітей «Читання в країні ангелят», як вже звикли львів’яни, відбудуться у вихідні в на площі перед університетом імені Івана Франка.

– Щороку  мовиться про малу площу як на ярмарок. Чи не шукали ви додаткових  приміщень?

– Книжковий ярмарок  має бути зосереджений в одному місці, а не розкиданий по місту. Цього року в нас, як звично, будуть стенди в Палаці мистецтв та на проспекті Свободи. На жаль, експозиційної площі Палацу мистецтв замало для такого великого ярмарку як книжковий Форум. В середньому на один стенд припадає 4,5 кв. метрів і це надто мало. Такої площі не те що недостатньо, на ній важко працювати. Але ми змушені встановлювати обмеження для видавців, котрі хотіли б мати великі стенди. Адже коли заможніші зможуть вільно розміститися, то на Форум не потраплять малі видавництва. Отож, ми як в тій рукавичці – поки що всі наче вмістилися, але відчувається, що вона невдовзі лусне. Я думаю, що вже цього року ми могли б легко зайняти вдвічі більшу площу, а за пару років -  і втричі, і тоді б Форум видавців міг би вважатися одним з найбільших книжкових ярмарків Східної Європи не тільки за кількістю учасників, як є нині, а й за експозиційною площею. Але тут від нас мало залежить – справа за міською та обласною владами.  Львів давно потребує великого сучасного виставкового центру, але на разі ця потреба не реалізується.  

– Почесним  гостем цьогорічного Форуму видавців буде письменник і філософ із Норвегії, автор роману про історію філософії «Світ Софії» Юстейн Ґордер. Відомо, що він матиме зустріч з читачами ще й Києві… 

– На жаль, до Львова неможливо інакше дістатися, за деякими винятками, окрім як через Київ, а оскільки Юстейн Гордер перебуватиме у Києві майже добу, видавництво «Літопис» вирішило використати цей час для пропаганди нової книги свого автора  «Замка в Піренеях». Видавці сподіваються, що ця книжка стане таким же бестселером, яким свого часу став  «Світ Софії». Також це буде своєрідною рекламою і для Форуму.  

- В яку суму обійдеться організація ХVI Львівського книжкового форуму? 

– Точну суму назвати важко, адже є багато послуг, які надаються нам безкоштовно. Частка державного внеску в організацію Форуму становить 25-30%. Зокрема, Львівська міська рада виділила 200 тис гривень, Львівська обласна рада та Державний комітет радіомовлення та телебачення – по 100 тис. гривень. Кошти призначені на проведення Міжнародного літературного фестивалю, але покривають тільки частину реальних витрат, частину взяли на себе іноземні партнерські організації, а решту – оплачуємо самостійно за рахунок коштів, отриманих як внесок за участь від видавців. 

– Звично  на Форум навідуються високо посадовці з Києва. Чи вже хтось заявляв про свій приїзд? 

– Ні, проте ще є час. 

- А Ви не боїтеся, що Форум стане  місцем політичної агітації? 

– Ні. Зрештою, якщо політики вважають за потрібне вибрати саме таке місце для агітації – будь ласка. Але тоді вони повинні зробити внесок в розвиток українського книжкового ринку, відразу показати, що їхні слова не є порожніми. Вони могли б, скажімо, закупити книжки для бібліотек, виділивши для цього якусь вагому суму, скажімо по 1-2 мільйони  кожен. Або ж профінансувати програму підтримки та розвитку дитячого читання… Але здебільшого наші політики не вважають за необхідне підтримувати розвиток книговидання, так само як і розвиток освіти, науки і культури, які нерозривно пов’язані з розвитком книговидання. Як на мене, вони розуміють, що освічений, читаючий, критично мислячий народ є загрозою для їхнього перебування при владі.  

Розмовляла Ірина  ЗНАСЬ.

 Фото - day.kiev.ua 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ