Творити успішну Україну через виховання молоді — ціль національної скаутської організації “Пласт”. Цей рух понад сотню років виховує молодих патріотів в країні та ще восьми державах світу.
Львівський осередок Пласту є одним з найбільших серед ста інших по Україні. На цей момент членами організації є понад 2500 пластунів (діти та дорослі), які долучаються до розвитку львівської громади та міста, плекаючи пластові цінності.
Через повномасштабне вторгнення з лютого по травень цього року Пласт Львів, іншими словами станиця, практично не діяли як організація, що виховує дітей. Натомість тутешнім пластунам вдалося створити найбільший гуманітарний штаб на місці.
Гал-інфо поговорило з прессекретаркою організації у Львові, старшопластункою Мариною Пінкевич про Пласт та зокрема налагодження роботи в умовах війни, комунікацію з переміщеними дітьми та діяльність Штабу після перемоги.
Замість виховання дітей гуманітарна робота
Як розповідає Марина, в перший день повномасштабної агресії РФ проти України київський офіс Пласту, який менеджерить всі інші вітчизняні станиці, повідомив по внутрішніх каналах, що діяльність організації перекординовується в штабну. Було побажання, щоб кожна станиця на місці створила штаб і виконувала завдання, які може у силу своїх спроможностей.
"Усі розуміли, що, до прикладу, Пласт в Харкові, який є третій за чисельністю в країні, не зможе працювати на гуманітарний напрямок через пряму загрозу та окупацію. Також більшість пластунів у Києві, серед яких і мої друзі, пішли служити до Сил територіальної оборони та ЗСУ, тобто зосередились на військовій підтримці", — каже вона.
Першого дня, 24 лютого, люди, партнерські організації, місцеві бізнеси у Львові почали приносити в центральний офіс Пласту Львів (Шептицького, 16) гуманітарну допомогу та харчі. До кінця дня не було місця, куди б могли покласти все, що принесли.
“Коли ми говоримо про Львів, ми розуміли, що до нас приїжджатимуть більшість людей — переселенці, тут буде зосереджений центр гуманітарної допомоги в Україні”
На потребу Штабу міська рада надала додаткові приміщення для збору гуманітарної допомоги. Менш ніж за тиждень у Львові діяло 18 точок фізичних зборів у кожній районній адміністрації.
"На той час, перші тижні війни, допомога внутрішньо переміщеним людям надавалася одразу в місті. Крім того, щовечора наші волонтери збирали речі з 18 точок і все, що спрямовувалось військовим, відвозили на склад", — пояснює Марина.
Починаючи з другого тижня допомога була потрібна не лише військовим підрозділам, батальйонам, а й цивільним громадянам, які фізично не мали можливості піти в магазин, бо він міг бути зруйнований.
Завдяки теплим контактам у Європі та світі львівські пластуни змогли отримувати гуманітарну допомогу і від волонтерських організацій з-за кордону, особливо у великих масштабах — з Польщі, Італії та Чехії.
Марина Пінкевич пояснює яким чином працював створений Штаб:
"У Штабі були медичний, гуманітарний і харчовий відділи. Щовечора від нас в регіони, звідки надходили запити по допомогу, виїжджали наповнені дві-три фури.
Нам вдалося дуже швидко налагодити систему зі запитами. По військових — якщо це були офіційні листи з печатками від підрозділу, роти, ми їх приймали, брали в обробку і відправляли допомогу точково цим військовим. По цивільних ми вже діяли через фонди-реципієнти, тобто якісь менші організації до нас зверталися і ми надсилали необхідні речі, а вони відповідно розподіляли це між цивільними".
Повернення до роботи з дітьми в умовах воєнного стану
Скаутська організація "Пласт" сприяє передусім загартовуванню духу, вихованню цінностей українських дітей, тому з травня львівські пластуни почали говорити між собою: війна війною, а хтось має виховувати дітей, пригадує Марина і каже:
"Наприкінці весни частина команди поступово почала повертатися, налагоджувати процеси, влаштовувати зустрічі з виховниками, на яких розповідали та давали поради, як відновити роботу й зробити процес виховання дітей таким як він був раніше, але в умовах воєнного стану”.
З першого вересня на офіційному сайті “Пласту” команда запустила новий збір заявок від батьків, чиї діти хочуть долучитися до українських скаутів. Поза тим залишилась черга з охочих, які виявили бажання стати пластунами ще в минулі роки.
“За місяць у нас з’явилось близько 400 заяв, 200 з них надійшли протягом першого тижня. На кінець вересня ми змогли розподілити лише 150 дітей за вересень включно з чергою з минулих років — вона на той час складала близько 700 дітей. У порівнянні у вересні 2021 року львівському осередку вдалось розподілити з черги до Пласту 500 дітей".
Розподіл дітей в Пласті триватиме приблизно до середини листопада, утім, за словами пластунки Марини, число нових дітей точно буде менше ніж минулого року з тієї причини, що виховники бояться брати на себе відповідальність щодо вихованців через неможливість гарантувати абсолютну безпеку.
“Виховницька робота — це завжди волонтерство. Як у нас це працює: якщо ти хочеш займатися дітьми, ти можеш прийти до Пласту, де всього навчать, і згодом виховникам дозволять набирати дітей. Але набираючи пластунів потрібно розуміти, якщо це, до прикладу, новацтво чи юнацтво – упродовж шести-семи років ти практично щовихідних раз на тиждень віддаєш час цим дітям.
Іноді в мирний час важко людину на таке підписати: ти розумієш, що шість-сім фізично мусиш бути у Львові, бо онлайн-сходини — це таке собі. Це твій час, психологічне витрачання себе, а наразі в часі війни, то тим паче це важче”, — відверто ділитися прессекретарка львівського осередку.
Попри неспокійну ситуацію в державі, зголошення серед кандидатів, які хочуть стати виховниками є. Команда провела кілька повноцінних триденних тренінгів для майбутніх виховників. Упродовж цього літа близько 40-50 людей пройшли навчання.
Онлайн і офлайн: комунікація з пластунами та внутрішньо переміщеними дітьми
Відомо, що наразі більшість львівських пластунів повернулися до міста і фізично відвідують сходини зі своїми виховниками. Є частина і тих, що долучаються онлайн, до прикладу, з-за кордону.
"Ми говорили з виховниками й ті кажуть, що це не велика перешкода: вони вже мали довгий досвід гібридних сходин, коли уже був коронавірус і карантин забезпечив стабільну підготовку до того, що таке онлайн-сходини, — ділиться Марина Пінкевич. — Може бути таке, що частинка дітей підключаються онлайн, частина в офлайні чи повністю онлайн, якщо це передбачає формат. І це не є проблемою, бо діти залишаються в Пласті навіть коли виїхали. Дуже багато батьків дякують і діляться тим, що для їхніх дітей за кордоном це острівок українськості, дому, навіть якщо вони просто підключаються онлайн. Для них це дуже важливо і їм потрібно залишатися в Пласті хоч так".
Враховуючи те, що у Пласту за стільки років діяльності розвинена сітка комунікацій з іншими осередками по Європі, то є кейси дітей, які перейшли в гуртки в Польщі, Чехії, Британії, Данії й Франції.
"Вони, звісно, менші ніж у Львові, але українські скаути, базуючись на досвіді пластування у Львові, можуть самі організовувати якісь акції, заходи, долучатись до організації, фактично передавати свій досвід пластунам за кордоном, — розповідає Марина. — Ми маємо пластунів по всьому світу, і для нас не є проблемою зв'язатися з їхнім представництвом. Ми передавали контакти батькам і ті відповідно зв'язувались з тамтешнім Пластом. Якщо дитина залишається в Пласті просто в іншому осередку, регіоні це все добре, головне — що вона не втрачає зв'язок з організацією".
В Україні, на місці, львівські курені також прийняли нових дітей, які вже пластували в Києві чи Харкові. Така практика виявилась вдалою, бо ці діти переїхали та не мають куди повертатися або не планують.
"Залучати в Пласті дітей не з організації це не дуже робоча тема, тому що пластування передбачає систематичну взаємодію з Пластом, знайомство тощо"
На кінець літа у Львові мешкало понад п'ять тисяч дітей, які знайшли тут прихисток після розгортання війни, подекуди й окупації їхньої домівки. Як розповідають у Пласті, деякі пластуни організовували волонтерські проєкти в яких залучали внутрішньо переміщених осіб.
"Наша організація влаштовувала традиційну великодню акцію "100 + n писанок". Дорослі пластунки з одного куреня організували щоденні майстеркласи на певних локаціях, де дітей навчали писанкарства. І туди запрошують всіх, щоб не лише побачити, а й навчитись розписувати ці писанки. Особливо для внутрішньо переміщених осіб, зокрема зі східних регіонів, це може бути щось абсолютно незвичне. Туди приходило багато дітей і ця акція тривала близько трьох тижнів".
Також у межах своїх авторських проєктів третьопробники – шістнадцяти-, сімнадцятирічні підлітки з Пласту – проводили майстеркласи на Русалки.place. Марина зазначає, що йдеться про втілення проєктів, покликаних на служіння громади, бажано на рівні міста. І от кілька таких проєктів, які запустили дівчата були пов'язані зі заходами для внутрішньо переміщених осіб і всіх охочих.
"На русалках відбулося десь зо три майстеркласи. Але наскільки я знаю, зі слів організаторів, зацікавлених приходило недостатньо, хоча ці "русалки" дуже близько до модульних містечок. Там точно були внутрішньо переміщені особи, але, як самі організатори зазначали, недостатньою для окупності місця на цій локації тощо.
Такі речі ми можемо організовувати, але все ж таки, якщо йдеться про систематичне залучення до Пласту, це не може бути тимчасово", — пояснює вона.
Боротьба за право мирного життя триває
Перша допомога, яку надсилав львівський Штаб зокрема адресувалась саме місцевим пластунам, що проходили контрактну службу в Збройних Силах і з ними був налагоджений зв'язок. Крім того, з перших тижнів масштабної війни дуже багато хлопців і дівчат долучились до Сил територіальної оборони і їх у квітні-травні перекваліфікували.
"Виховання в Пласті дає фізичну витривалу підготовку, тому наші хлопці з дівчатами дуже стійкі у Збройних Силах", – зазначає Марина.
Відомо про 580 пластунів з всієї України, які перебувають у лавах ЗСУ під час повномасштабного російського вторгнення.З них 87 осіб зі Львова.
Львівські пластуни є серед спецпризначенців, нацгвардійців, чимало контрактників у різних підрозділах і на різних напрямках: Херсон, Харківщина, Київщина тощо.
Серед відомих вихованців Пласту Львів, які пішли боронити країну — Роман Лозинський, Дмитро Пащук і Артемій Димид. Вони разом служили, двоє з них мають найвищий ступінь в Пласті, який здобувається до 18 років — пластуни-скоби.
Улітку, 18 червня, біля Донецька від мінометного вогню російських військ загинув Артемій Димид активіст, герой АТО, пластун і учасник Революції Гідності.
Артемій та ще п’ятнадцять пластунів з різних регіонів країни пішли на Вічну Ватру, тобто загинули в російсько-українській війні з 2014 року.
Те, що інші осередки по Україні відновлюють свою діяльність свідчить і про ідейну перемогу на фронті.
“Багато пластунів, серед яких і діти, повертаються, організовують офлайн-акції. Для нас це дуже вагомий показник, що Пласт живе”
Наприкінці вересня відбулося відкриття пластового року у Харкові, куди прийшло близько 100 людей. Станиці в Херсоні, Одесі, Дніпрі самі по собі були невеликі, тому близько 30-40 людей звідти в основному продовжують пластувати онлайн.
"Вони планують повертатися на місця, щойно буде безпечніше, щойно буде куди повертатися. Так то в принципі тримають контакт з центральним офісом, з пластунами по Україні й долучаються до таборів у різних куточках держави чи за кордоном", — зазначає Марина Пінкевич.
Штаб Перемоги
Спершу у Пласт Львів не могли зрозуміти як вони повернуться до нормального пластування, оскільки всі працювали лише на Штаб.
“У травні ми почали відходити від цього. І зараз коли говорити про діяльність Штабу, то йдеться про те, шо він точно буде діяти поки триває війна, він допомагатиме цивільним, військовим. Завжди є потреба, нам постійно пишуть, запити не закінчуються", – ділиться прессекретарка організації.
Марина зазначає, Штаб став самостійним органом, що існує автономно у межах Пласту. Тому коли війна закінчиться він працюватиме на розбудову. Зокрема йдеться про психологічну підтримку, допомогу зі забезпечення військових, але здебільшого у питаннях гуманітарних потреб.
“В українського народу є стратегія відбудови держави, повернення до своїх домівок, відбудова міст, встановлення миру, заповнення прогалин в навчанні, освіті, у свідомості наших дітей. І якщо Пласт як станиця буде докладатися до виховання спроможної молоді, то Штаб Пласту у Львові докладатиметься до розбудови.
До останнього запиту Штаб Пласту у Львові буде працювати, — так ми визначились з командою. Наразі бачимо потребу — робити все в наших силах”.
Марина тезово розповіла, як охочі можуть підтримати Пласт Львів чи Штаб
- "Допомогти Пласту як станиці можна захотівши стати виховником. Це завжди дуже класний досвід, бо ми всього навчаємо і досвід комунікації, взаємодії з Пластом справді неймовірний. Я б сама радила кожному це відчути. І ті люди, які бачать в собі запал на таке довготривале волонтерство можуть обрати цей шлях: перший крок — кнопка join Plast на центральному сайті Plast.org".
"З таких локальних львівських волонтерств є виготовлення енергетичних батончиків. Це окремий проєкт для волонтерів, що збираються разом і готують зі сухофруктів, горіхів тощо енергетичні батончики, які надсилаються військовим. Зараз ця локація діє постійно з понеділка по суботу. Більше інформації можна знайти у наших соцмережах, зокрема в інстаграмі".
- "Ми продовжуємо закуповувати і збирати теплі речі для наших військових. Люди можуть задонатити гроші або принести речі. Це теплі спальники, шкарпетки, термобілизна, щось дуже тепле, зимове.
І поза тим досі можна приносити в центральний офіс на Шептицького, 16
- "Наш Штаб окремо організовує збори як фінансові, так і речами. Для цього потрібно слідкувати за нами у соцмережах"
