Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Спорт

Санний спорт: перемоги попри брак фінансування

Про становище санного спорту в Україні, здобутки на міжнародній арені, проблеми в фінансуванні та перспективи наших спортсменів на міжнародній арені журналіст Гал-Інфо поспілкувався з Юрієм Соботою, президентом Федерації санного спорту України та членом технічної комісії Міжнародної федерації санного спорту.

Для початку розкажіть про себе

З санним спортом я пов'язаний з 1974 року. Займався професійно. Пізніше, внаслідок травми, зайнявся тренерською роботою. Як ветеран спорту беру участь в міжнародних змаганнях. Їздив на чемпіонат Європи для ветеранів.

Свого часу працював тренером юнацької збірної Радянського союзу. Впродовж усіх років незалежності України працюю тренером збірної. Виховав багато призерів міжнародних змагань.

Вісім років очолював Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос" агропромислового комплексу України, а в 2008 році перейшов на посаду голови обласної організації.

Президент Федерації санного спорту України з 2014 року та член виконкому Національного олімпійського комітету України.

Окрім, того входжу до складу технічної комісії Міжнародної федерації санного спорту. Як член цієї федерації курую східний регіон: роботу польської, чеської, румунської, словацької та української федерацій. Маю бронзову відзнаку "За заслуги в розвиту" та срібну "За видатні заслуги", котрих мене удостоїла Міжнародна федерація.

Розкажіть про санний спорт в Україні та у Львівській області.

Українська федерація наразі не надто потужна. Санний спорт розвивається лише в декількох областях: Львівській, Тернопільскій та Івано-Франківській. Частково санний спорт розвивається на Київщині.

В Тернопільскій області побудована дерев'яна траса. Вона підходить для тренувань влітку на санкороликах. Зимою її використовують для змагань юнаків.

У Львові тренування проходять в парку Погулянка на санкороликах в літній період. Там тренуються діти, старших спортсменів возять тренуватись в Тернопільській області. Також, у Львівському училищі фізичної культури, створена стартова естакада з штучним намороженням льоду. Нажаль, обладнання має певні технічні проблеми, відтак, уже рік установку для замороження льоду не вмикають.

Також спортсмени проходять підготовку у різних залах та басейнах.

Спеціальну зимову підготовку доводиться проводити на виїзді. Для цього Міжнародна федерація санного спорту а також Міністерство спорту України надає певну фінансову допомогу. Спортсмени тренуються на санних трасах в Латвії та Німеччині.

Чи можливо побудувати в Україні відповідну трасу для тренування спортсменів?

На сьогоднішній день в федерації немає достатньо коштів. Така траса коштує близько 50-60 млн євро. На такій трасі можна проводити тренування з санного спорту, бобслею та скелетону.

Сучасні технології дозволяють побудувати легшу трасу. За австрійськими технологіями 100 метрів траси в середньому коштують 1-1,5 млн. євро. Тобто, будівництво траси обійдеться в 10 мільйонів.

Коли йшла мова про проведення зимових олімпійських ігор в Україні, це питання обговорювали. Також були пропозиції відмовитись від будівництва траси та проводити такі змагання в сусідній країні, що не суперечить правилам проведення олімпійських ігор. Мова йшла про Польщу, однак, там також не змогли побудувати трасу: у них виникли проблеми з "зеленими", що були проти будівництва.

Розкажіть про здобутки наших спортсменів на світовій арені

Ми маємо завдячувати нашим юніорам. Щорічно декілька спортсменів виконують норматив майстра спорту. Якщо говорити про змагання збірної України, то перемагають зазвичай саме львів'яни.

На міжнародному рівні Україна гідно представлена. У нас є призери чемпіонату Європи. В 2012 році, під час олімпійських ігор серед юніорів, наш спортсмен йшов другим в особистому заліку, однак, після помилки опустився на четверту сходинку.

Натомість на дорослому етапі Кубка світу нам важко конкурувати з країнами-лідерами. На минулих олімпійських іграх ми були восьмими. Проблеми виникають через брак фінансування. В той же час ми - одна з небагатьох країн світу, котра, не маючи власної траси для тренувань, бореться на рівні з лідерами санного спорту.

Що нам потрібно, аби Україна перемагала на світових змаганнях?

Зимові види спорту – це технічний спорт. Значну роль відіграє спорядження та сам снаряд – сани. У німців, до прикладу, цілі групи дослідників розробляють спорядження.

Натомість в нас розробкою саней тренери займаються самотужки. Якісь частини закуповують в Європі, дещо роблять самі. Відтак, довести наші снаряди до світового рівня неможливо. Навіть готові сани потрібно доводити до ідеалу під час тренувань.

Для того, аби наші спортсмени достойно виступали на світовій арені ,  ми повинні підняти якість технічної підготовки наших команд.

Як відбувається підготовка до Олімпійських ігор?

Перед Олімпійськими іграми Міністерство спорту суттєво фінансує підготовку олімпійської збірної. До цього долучається і Національний олімпійський комітет. Перед змаганнями уся підготовка спортсменів проходить закордоном.

Наша команда виступала на зимових олімпійських іграх в Сочі. Зараз вони готуються до змагань в Кореї. Я думаю, що мінімум 5 наших спортсменів здобудуть ліцензію та представлятимуть Україну на Олімпіаді.

Які перспективи розвитку санного спорту в Україні?

Тут все залежить від людей, від фанатизму тренерів. Навіть якщо фінансування залишатиметься на сьогоднішньому рівні – наші спортсмени зможуть боротись на світовому рівні. Звичайно, є недопрацювання на професійному, технічному рівні – це потрібно змінювати.

Нажаль, часто спорту вставляють різноманітні палки в колеса, і з цим важко боротись. До прикладу, спортивна школа "Колос", котру я очолюю. В нас проводяться тренування з футболу, з боротьби, з веслування та інших видів спорту. На сьогодні склалась ситуація, що приміщення, яке ми орендуємо, для нас дороге. Я звертався до облдержадміністрації, аби нам надали менше приміщення, однак, вони цього зробити не можуть. Відтак, я уклав договір про суборенду приміщення, що не суперечить угоді, укладеній нами на оренду приміщення. З цього і починаються проблеми.

Всупереч положенням нашого статуту, керівництво області в особі мого заступника зініціювали зібрання президії, про яке мене не попередили. На цьому засіданні на мене давили, аби я написав заяву, що відмовляюсь від своєї посади. Протокол цих зборів не був складений, його почали складати через 2-3 тижні після зборів. На підставі цього протоколу, в якому є лише чотири підписи, а іще чотири підписи відсутні, роблять рішення про відсторонення від обов’язків. Також пишуть постанову про зміну зразків підписів в банку, пишуть заяви в Прокуратуру, в МВС.

Попереднє рішення правоохоронних органів було про те, що складений мною договір про суборенду не містить порушень законодавства.

Ось так доводиться попри тренування спортсменів займатись захистом власної гідності, боротись з недоброзичливцями, що воліють відібрати приміщення чи зганьбити твою професійну репутації.

Розмову вів Сергій Бобра

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ