Згенерувати ковід-сертифікат, змінити прописку, отримати соціальну допомогу? Про все це в проєкті #ВідвертаРозмова_з керівником із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислав Баніком.
Мстиславе, ви приїхали до Львова презентувати пункти Команди підтримки Дії, що це таке?
Карантинні обмеження змушують величезну кількість людей починати користуватися сервісом Дія. Багато з них робить це вперше. Бувають складнощі, коли людям необхідно зрозуміти, як встановити застосунок, авторизуватися, замовити сертифікат про вакцинацію тощо. Відповідно ми презентували пункти Команди підтримки Дії, які можуть допомогти з такими питаннями. Це та допомога, яку можуть надавати наші волонтери.
Другий рівень консультацій, це коли не згенерувався COVID-сертифікат. Але якщо раніше необхідно було зачекати, доки він з’явиться, то зараз процедура така, що поки тобі роблять щеплення, твій запис уже з’являється в системі охорони здоров’я. І відповідно поки ти декілька хвилин чекаєш після щеплення, ти вже можеш генерувати свій сертифікат. Відповідно, якщо щось пішло не так і треба виправити ці дані, ви одразу можете звернутись до лікаря, який робив щеплення, або до нашого волонтера, який підкаже, що необхідно робити далі.
Де у Львові є такі офлайнові пункти Команди підтримки Дії?
Зараз у Львові у нас є консультаційний центр на Сихові в центрі вакцинації “Довженка”, в МолоДвіж-центрі, і у понад 30-ти ЦНАПах Львівської області.
У ЦНАПах консультації надають здебільшого їхні працівники, а в центрах вакцинації це зазвичай роблять волонтери, які працюють на добровільних засадах.
Основна мета навчити більше людей користуватись Дією?
Основна мета - допомогти.
Незважаючи на те, що ми багато комунікуємо і знімаємо багато інструкцій, як і що зробити, ми маємо купу випадків, коли люди і далі скаржаться, що не можуть згенерувати сертифікат. В такі миті ти розумієш, що роз'яснювальної роботи ніколи не буває достатньо.
Так, з одного боку дійсно класно, що кількість користувачів Дії зростає. З іншого боку, на жаль, причиною цьому є карантинні обмеження і необхідність використовувати COVID-сертифікати. А оскільки вони потрібні людям різного віку і різних цифрових навичок, то навіть якщо невелика кількість людей на день спитають пораду, це буде краще, ніж якщо вони не будуть знати, що робити, і залишаться без допомоги.
Дуже вдалим було рішення, коли забрали необхідність “крутити головою”, щоб отримати сертифікат.
Ми довго шукали юридичне рішення, щоб можна було це прибрати. Річ у тому, що медичні дані є дуже чутливими і НСЗУ та МОЗ стіною стоять на їх захисті. У нас було дуже багато варіантів, щоб можна було не використовувати КЕП (кваліфікований електронний підпис, - ред) для отримання сертифікату і, на щастя, знайшли.
З’явився запит від людей, як додати в Дію сертифікати про вакцинацію, зроблену закордоном. Щось порадите?
Наразі немає процедури, щоб “додати” іноземні сертифікати. Тому що Дія генерує сертифікати з бази даних, які внесені лікарем (що робив щеплення) в реєстр Електронної системи охорони здоров’я України.
Для того, щоб дані про щеплення з’явилися в реєстрі, відповідали всім вимогам і давали змогу створити COVID-сертифікат, у них має бути підтверджене джерело. Довідка про вакцинацію, зроблену закордоном, не є таким джерелом.
Тут скоріше питання стоїть перед Міністерством охорони здоров'я, який вони знайдуть варіант для того, щоб можна було такі дані вносити до свого реєстру.
Через що з Дії може зникнути COVID-сертифікат або будь-який інший документ?
COVID-сертифікат не можна порівнювати з іншими документами. Для прикладу, паспорт чи водійське посвідчення може зникнути, якщо не збігається відповідний реєстр, адже вони генеруються з певною періодичністю. Що ж стосується COVID-сертифікатів, то вони зберігаються лише на смартфоні. Ви їх один раз згенерували і все - вони збереглися на смартфоні. Можуть зникнути, якщо людина перелогінилася в застосунку, очищала дані, перевстановлювала застосунок.
Скільки документів є в Дії, окрім COVID-сертифікатів?
Ще дев'ять.ID-картка та закордонний біометричний паспорт, студентський квиток, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс транспортного засобу, податковий номер (РНОКПП), свідоцтво про народження та довідка переселенця (ВПО). Також у застосунку українці мають доступ до 12 держпослуг.
Це доволі велика кількість особистих даних. Чи немає проблеми з їхнім збереженням та захистом?
Це типове хвилювання. Але Дія не зберігає дані, вона лише відображає дані, які вже є у відповідних реєстрах. Я насправді пишаюся тим, що люди непокояться за свої дані. Загалом тут є декілька моментів. По-перше, зростає рівень цифрової грамотності людей і вони стають більш обережними. По-друге, треба бути відвертим, до державних продуктів людина ставиться набагато прискіпливіше та вимогливіше, ніж до будь-яких приватних. Якщо у тебе доступ до всієї інформації в телефоні попросить гіпотетичний фейсбук, то ти просто натиснеш “погодитись на все”, а якщо це зробить Дія, то людина буде більш уважно та прискіпливо до цього ставитися.
Що стосується безпосередньо захисту, ключовим є те, що в Дії немає даних людей. Все побудовано за технологією технології data-transition. Людина авторизувалася в застосунку, ми зробили запити до відповідних державних реєстрів з відповідним шифруванням і отримали документи. У нас залишаються лише логи про успішну чи неуспішну операцію.
Якщо у людини виникає якась проблема і вона звертається до служби підтримки, то ми просимо в неї не прізвище чи паспортні дані, а код пристрою, який вказаний у застосунку і є за своєю суттю анонімним ідентифікатором. Ми навіть за логами не можемо ідентифікувати людину.
Що стосується самого застосунку, то дані зберігаються в захищеній частині телефону і якщо у вашому смартфоні є Jailbreak чи Root-права, то в Дії неможливо авторизуватись взагалі, бо вона не вважає це безпечним.
Скільки людей працює над розробкою Дії та хто вони?
За кількістю відверто не пам'ятаю точну цифру. Першу версію застосунку нам робила компанія EPAM, яка й заклала основу нашої архітектури. Часом і львівський підрозділ EPAMдоєднувався до розробки. З цією компанією ми вийшли з водійськими посвідченнями й свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу.
Надалі у нас запрацювала власна inhouse-команда. Вони є співробітниками ДП “Дія”, яке підзвітне міністерству цифрової трансформації. Неформально ми його називаємо Diia Company.
Побутує така думка, що держава не може собі дозволити класних IT-спеціалістів.
Необхідність власної команди - це принцип, який був закладений Михайлом Федоровим - Віцепрем'єр-міністром – міністром цифрової трансформації. Звичайно, що це не є верхній ринковий поріг зарплатні. Мабуть, на ринку всі отримували б вищу платню, а держава не може платити великі гроші. Але важливим моментом, який об'єднує нашу команду, є те, що вони дійсно “горять” своєю роботою.
Зараз з’явилися ще дві теми, які скоро повинні бути реалізовані завдяки Дії. Перша - це реєстрація місця проживання, яка, до речі, вже працює у деяких містах України, на відміну від “IT-столиці” - м. Львова.
Питання реєстрації пов’язане з даними, які є в територіальних громадах. У кожній з громад ще недавно була своя власна база реєстрації мешканців від паперових носіїв до електронних таблиць та різних баз даних. Весь цей рік ми докладали багато зусиль, щоб це все уніфікувати. Державна міграційна служба запустила у себе відповідний інтерфейс, в який усі громади могли завантажити ці дані й продовжити там вести облік надалі. Додатково для великих міст, в яких була власна система, налаштовували відповідний обмін інформацією.
Для Львова, де були доволі хороші підходи та наміри, були складнощі з фінансуванням для того, щоб швидко зробити це все. Можу сказати, що на початку вересня Львів наповнив даними й мав запустити дитячу прописку та наприкінці вересня мав запустити в тест дорослу.
Загалом у грудні ми плануємо запустити повноцінно питання зміни прописки в Дії у всіх громадах України.
Друге нововведення, яке очікує багато людей, - це виплата 1000 гривень вакцинованим від COVID-19.
1000 гривень буде. Як це буде відбуватись, наразі інформації немає. Є робоча група, яка працює над питанням технічної реалізації. Найголовніше, що зараз ми чекаємо на нормативні акти, які врегулюють отримання цієї допомоги.
Зараз пропрацьовуємо різні варіанти. Не можу анонсувати, як саме це буде відбуватись, але відповідний досвід у нас є. Нагадаю, минулого грудня ми запускали допомогу 8000 гривень для ФОП і це була вдала послуга, яку ми зробили максимально простою. За 2 тижні на неї подалися 489 тисяч людей. Сподіваємось, що цього разу буде так само.
Хвилюватися немає причин. Люди, які отримали 2 дози, вакцинації матимуть право на отримання цієї допомоги.
Згадав ще одну послугу, яка є в Дії, але недоступна для львів'ян, - система міських петицій. Чому так?
Так. Ми нещодавно обговорювали це питання. Є необхідність провести певні технічні роботи зокрема у Львові. Є план найближчим часом покрити системою електронних петицій всю Україну.
Тут також є певна процедура, зокрема необхідні рішення відповідних сесій місцевих рад на уповноваження Дії.
Чи є плани розширити доступ до сервісів Дії для людей, які мають старі паспорти-книжечки?
Єдине, що ми можемо і вже запровадили, - це створити міжнародний COVID-сертифікат для людей, у яких старі паспорти. Запровадження паперових паспортів в застосункуДія є технічно неможливим.
Чи будуть активні послуги зміни прописки для таких осіб?
Тут є питання. В мобільному застосунку, скоріш за все, - ні. Ймовірно, на порталі це буде можливим. Але мушу уточнити.
Які ще маєте плани на розширення Дії?
Зараз головними темами є реєстрація місця проживання і запуск допомоги щодо отримання 1000 грн. В роботі є соціальні послуги, зокрема послуги субсидій. Також сподіваюся, що в незабаром у Дії стануть доступні пенсійні посвідчення.
Є багато хороших ідей, просто рухаємось поступово. Ми йдемо від наймасовіших послуг до менших.
Скільки часу необхідно вашій команді на запуск якогось проєкту?
Коли як. До прикладу, над пропискою ми працювали майже рік. COVID-сертифікати ми запустили за два місяці. Водійські посвідчення - за півтора. Все залежить від нормативної історії.
Також багато залежить і від суміжних структур. Ми ж на себе не забираємо державні реєстри. Для прикладу, соціальні послуги хотіли б запустити раніше, але в Мінсоцполітики лише цього року нарешті здійснили технічне вдосконалення і нам нарешті є до чого приєднатися, щоб запроваджувати послуги.
Перший критерій під час запровадження послуги - це масовість, другий - готовність систем на боці органів, які є тримачами реєстрів та послуг.
Наша мета до 2024 року - оцифрувати 100% державних послуг. Частина їх зникне, бо вони є застарілими і ніхто ними не користується, інші ми зробимо доступними для людей.
Розкажіть на завершення, як вдалось підробити Дію? Що це було?
Насправді Дія, як не крути, - це продукт, який є на слуху. Відповідно навіть мінімальний привід для такого інформаційного заголовка використали, на жаль, максимально.
Коли ти говориш про підробку Дії, то очікуєш схожий застосунок з доступами до реєстрів тощо. Нічого спільного з цим немає. Хлопець, про якого всі написали, що він підробив Дію, просто зімітував дизайн, що в сучасному світі є максимально простим завданням. Жодних документів, доступів до реєстрів, нічого цього не було. Це складно назвати підробкою Дії. QR-код не працював в тому форматі, в якому він повинен був працювати.
Як можна перевірити документи з Дії?
Перевірити можна або за допомогою “Дії сканером QR-коду, або інтегровані партнери можуть сканером у своїх програмах перевірити. Але тільки після інтеграції з ДП “Дія” коли вони зможуть читати наші QR-коди.
Розмовляв Андрій Маринюк
