Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство

Сесійна зала – коробка із секретами Садового та «Свободи»

Сесійні засідання Львівської міської ради все часті починають нагадувати цирк. Сесійна зала – це наче коробка із подвійним дном. Журналістам показують сарказм, невдоволення, обурення та несправедливість. Щоправда, вони у депутатського корпусу та у міського голови різні.

Натомість на другому плані заховані тонкощі ведення перемовин та плани з поділу влади. Коли ці плани не узгоджуються, то маємо конфлікти. І останнім часом конфлікти спалахують все частіше, крайніми залишають львів’яни.

Журналістів вже не дивує, коли після бурхливого обговорення котрогось із питань, яке дуже потрібне Садовому, і саме тому є небажаним для депутатського корпусу, настає апофеоз – черговий конфлікт. При цьому обидві сторони мотивують свої дії винятково інтересами городян. Скажімо, Андрій Іванович одразу виходить до преси, щоб знову постати в образі святого оборонця громади Львова. В такі моменти він полюбляє запитати в журналістів: «І як вам те, що у сесійній залі відбувається? Подобається?». Натомість депутатськй корпус теж не шкодує атракцій і щоразу вигадує щось нове.

Цього разу, 26 січня, депутати поставили театральне дійство під назвою – «гріхопадіння Жука» з подальшим вигнанням його із «священої» сесійної зали. Відтепер двом найвідомішим чиновникам-реформаторам Жуку та Білоусу заборонено заходити до сесійної зали. Цікаво, що інша частина поріділого несвободівського депутатського корпусу з подивом спостерігала за німою сценою.

Начальник управління транспорту Львівської міської ради Микола Жук та його заступник Андрій Білоус спочатку намагалися опиратися вигнанню, але груба депутатська сила придушила опір в зародку і чиновники Садового з подивом покинули сесійну залу. Однак, головний глядач, той кому призначалося це дійство, Андрій Садовий так і не побачив цього ганебного вигнання, адже в сесійній залі його на той момент не було.

Додамо, що Жук не перший кому довелося пізнати «радощі» вигнання. Депутати вже влаштовували вето на вхід до сесійної зали начальнику управління комунального майна Львівської міської ради Євгену Климковичу – через відмову Садового звільнити його за корупційні схеми.

Після постановки із Жуком довелося оголосити антракт, адже, як з’ясувалося, інші чиновники Садового, які повинні були очікувати на свої доповіді з питань порядку денного, теж були відсутні, тому не побачили приклад того, як і їх в майбутньому можуть вигнати із «раю». З цього приводу секретар міської ради, свободівець Василь Павлюк докинув, що, мовляв, виведемо всіх, кого треба, і не тільки зі сесійної зали.

Хоч Андрій Садовий пропустив усе дійство, але інформація до його вух долетіла швидко.. Коли він зайняв місце головуючого, то одразу завдав удару у відповідь. А придумав міський голову дуже витончену тортуру.Свободівець повинен буде перевірити свободівця та «настукати» на нього на наступній сесії. А саме, обурений Садовий доручив голові комісії законності Любомиру Мельничуку зі «Свободи», аби комісія дала оцінку поведінці депутата Руслана Кошулинського (голова фракції ВО «Свобода») та зробив з цього приводу доповідь на черговій сесії 16 лютого.

Залом прокотився сміх. На це міський голова зауважив, що нічого смішного не бачить, що депутатам слід дотримуватись етики і норм, мовляв, не личить так чинити.

Щоб дошкулити Садовому, депутати попередньо внесли на розгляд сесії ті земельні питання, які міський голова Львова тривалий час відкладав і не вносив у порядок денний. Земельні питання – це гроші і вплив. Далі була квола спроба опиратися та дискутувати, але Садовий не мав іншого вибору, як поставити депутатські пропозиції на розгляд. Згодом депутати їх проголосували.

«Молодці колеги-депутати. Голосуйте!», – сказав Андрій Садовий. Свободівець Олег Махніцький відповів йому, що коли має що сказати, то хай говорить в голос. Однак Садовий змовчав.

А ось питання, яке лобіював міський голова, – створення ТзОВ «Леокард» для впровадження та забезпечення функціонування системи справляння плати за проїзд з використанням єдиного електронного квитка. Попри запевнення у тому, що це життєво потрібна для громади міста річ, депутати його не підтримали.

«Ви не переконали нас, що це високорентабельно, не переконали в тому, що ціни ( на проїзд у громадському транспонрті) не зростуть», – сказав голова бюджетної комісії, свободівець Яромир Самагальський.

Садовийв коментарі журналістам заявив, що не розуміє позиції депутатів, які не хочуть проголосувати за те, щоб львів’яни ( все тільки в ім’я львів’ян) комфортно користувалися послугами громадського транспорту.

Цікаво й те, що з позиції Садового лише він діє в межах чинного законодавства, а от депутатський корпус це законодавство увесь час порушує. Постійні нагадування про це в коментарях журналістам підштовхують до запитання – чому ж в такому випадку Садовий не звернеться до Верховної Ради з проханням розпустити депутатський корпус? Однак Садовий чомусь не квапиться.

Депутати теж могли б відправити такого неугодного їм міського голову у відставку, однак і тут зволікання. Можливо через домовленості, а можливо, через небажання напередодні виборів брати на себе відповідальність за все те, що відбувається у місті.

Отож такі ігрища в сесійній залі влаштовують усіх, крім громади. Цитуючи голову Львівської ОДА Михайла Костюка, ми й надалі живемо у «свинарнику».

Показовим протистоянням «Свободи» та Садового є ще один приклад із тієї ж таки сесії. Депутати викинули з порядку денного два питання, які стосувалися бюджету розвитку на 2012 рік. Садовий наголосив, що Львів заборгував підрядним організаціям за виконані роботи, а це приблизно 390 організацій, понад 90 мільйонів гривень. На рахунках міста нині є 20 млн грн. Для того, щоб міська рада могла хоча б частково повернути борги, міський голова запропонував внести зміни до міського бюджету на 2012 рік.

«Якщо цього питання не розглядати, то це означає, що люди два місяці будуть без зарплати. Це триста колективів. їм зарплата потрібна вже сьогодні, а не коли депутати "з барського плеча" дадуть», - очевидно розуміючи, що депутати цього рішення не проголосують Садовий зробив хід конем та одразу почав виставляти депутатський корпус у негативному світлі.

Варто зазначити що гра в хорошого і поганого поліцейського – це, очевидно, улюблена гра Андрія Садового.

Натомість, депутати почали заперечувати посилаючись на те, що питання не пройшло обговорення у профільних комісіях.

«Неможливо за півгодини розглянути таке питання. Коли минулого року ми погодили таке рішення, то виконавчі органи в ручному режимі вибирали яким компаніям погасити борги, а яким ні», – заявив Самагальський.

Тоді Андрій Садовий, скориставшись «козирною картою», зауважив: «Добре, пропоную це питання сьогодні не розглядати, а люди два місяці сидітимуть без зарплати».

Це призвело до емоційної реакції свободівця Олега Махніцького: «Андрій Іванович, в документах немає стрічки про виплату заробітної плати, а є лише погашення боргу підрядникам. Окрім того, заборгованість є ще за минулий та позаминулий роки. Не треба відноситись до депутатського корпусу, як до стада баранів!».

Зрештою питання – 63 голоси – зняли з порядку денного.

На превеликий жаль, такі випадки протистояння між міським головою та депутатським корпусом, більшість якого складають депутати від ВО «Свобода» (55 депутатів з 90, - ред), є непоодинокими. З кожним сесійним засіданням напруга в сесійній залі наростає, а ефективності від роботи міської ради знижується. Хтось комусь щораз заважає працювати. Чи депутати Садовому, чи Садовий депутатам. Варіантів два. Перший – хтось мусить піти! Другий – «Ви цирк замовляли?».

Анна Новик.

Фото - playst.ru

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...