Слухай онлайн
Спорт

Смалійчук та "Карпати": двічі в одну річку увійдеш

Творець «Лос Карпатос» повертається у клуб у статусі власника. Чого чекати вболівальникам та команді?

З моменту, коли Олег Смалійчук покинув свою посаду, минуло трохи більше, ніж рік. Варто обмовитися, що стати ньюзмейкером №1 в українському футболі йому дозволила частка Петра Димінського. Що буде, якщо Смалійчуку вдасться отримати інших 50% ТзОВ «Клуб професійного футболу «Карпати», можна лише здогадуватися.

Петро Димінський та «Карпати»: початок

Коли Димінський прийшов до команди у 2001 році, «бронза» сезону 1997/98 та фінал Кубка 1998/99 були ще свіжими у пам’яті. Попри відносно стабільні виступи в чемпіонаті України, у команді змінилося шість президентів і Петро Петрович став сьомим. Не то через сподівання від нового власника, не то через віру в подальший прогрес відвідуваність домашніх матчів зросла та поступалася лише показникам «медального» сезону 1997/98.

Та не склалося: команда фінішувала на 8 місці, змінивши за сезон Мирона Маркевича спочатку та Володимира Журавчака, а вже після сезону і на Лева Броварського. Це був початок регулярних тренерських перестановок на чолі «Карпат». Наступний сезон завершили на 7 місці, а через рік вилетіли у Першу лігу.

«Карпати»: повернення

Одразу повернути «Карпати» у найвищий дивізіон не вдалося: у сезоні 2004/05 команда зайняла 6 місце і лише через рік, взявши «срібло» Першої ліги, повернулась в еліту. Далі було ще 2 сезони в середині турнірної таблиці. І вже після того прихід Олега Кононова на посаду головного тренера. Білоруський фахівець до того чотири роки пропрацював у тренерському штабі молдавського «Шерифа». Перший рік у реорганізованій Прем’єр-лізі львів’яни завершили на 9 місці, а вже на другий сезон команда посіла 5 місце та отримала шанс зіграти у Лізі Європи. На наступний сезон була кваліфікація, у якій «Карпати» пройшли ісландський «Рейк’явік», грузинський «Зестафоні» та турецький «Галатасарай». У чемпіонаті знову стали п’ятими. Бюджет клубу на той момент, як зізнавався сам Петро Димінський був приблизно 12 млн. доларів. Та від подальшого падіння це не врятувало.

Посткононівська депресія

Сезон 2011/12 – 14 місце. У кількох наступних: 14, 11, 13 (з 14 команд), 7 та 10. Найбільша світла пляма за цей період – сезон 2015/16, який став другим для Ігоря Йовічевіча на тренерському містку «Карпат». Він зміг завоювати довіру фанів та ввів у склад чимало молоді, серед яких Дмитро Кльоц, Мар’ян Швед, Олексій Гуцуляк чи Василь Кравець. Однак, на початку 2016, хорват Йовічевіч команду покинув. Спроби працювати за звиклим сценарієм не приносили результату і перед початком сезону 2018/19 Олег Смалійчук, який прийшов у клуб в листопаді 2017, затіяв велику перебудову.

«Лос Карпатос»

Іспанізація, латинізація. Називайте цей процес як хочете, лише не забувайте додавати «невдала». З кількох десятків легіонерів справді можна назвати імена кількох, що або заграли в клубі, або принесли гроші від свого перепродажу. Це, передусім, Хорхе Карраскаль та Франциско Ді Франко. Але всі решта мали би відсіюватися на етапі селекційної роботи, ну на зборах з командою максимум.

Що стало позитивним, так це клубний баланс. Олег Смалійчук, маючи агентський досвід та зв’язки в Іспанії, зміг прилаштувати туди Мар’яна Шведа, Олексія Гуцуляка, Василя Кравця та Ореста Лебеденка. У перших двох там не склалося, але історія Кравця, який заграв у Луго та перейшов у Леганес з Ла Ліги дозволяє клубу говорити про початок становлення репутації як команди, що виховує гравців та працює на самоокупність. Навіть від тренерського переходу вдалося вилучити гроші: перехід Мораєша з «Карпат» у південнокорейський «Джеонбук Хюндай Моторс» не був безкоштовним.

Час непопулярних рішень

Прихід Олега Смалійчука на посаду віцепрезидента ознаменувався заявами про те, що «Карпатам» під силу одразу боротися за потрапляння у єврокубки. Якщо не вдасться – він готовий був визнати провал та піти з команди. Це, можливо, було б великою плямою на репутації Смалійчука та «зелено-білих», якби не інший львівський клуб, який у перший сезон в УПЛ заявляв про «бронзові» амбіції. Однак, повернімось до «Карпат».

Завдання виконано не було, вектор на Латинську Америку не дав результатів і у травні 2019 Олег Смалійчук клуб покинув. Поєднання слів «Смалійчук» та «Карпати» у 2020 спочатку пролунало в контексті виборів президента УПЛ. Та вже за місяць новий виток цієї історії: Олег Смалійчук стає власником акцій клубу, які належали Петру Димінському. Тепер його заяви обережніші, ніж до того: «Ніяких популістичних заяв на рахунок єврокубків ви більше від мене не почуєте . Навпаки - нас всіх очікують непрості реформи і непопулярні рішення».

Чи чекати знову пачки легіонерів з близького і не дуже зарубіжжя? Навряд чи. Чи чекати одразу на результат? Навряд чи. Тут навіть можливий варіант з пониженням у Першу лігу та поверненням навіть не через сезон. За ідеальних умов, цей час мав би піти на очищення команди, розвантаження зарплатної відомості та повернення вболівальників на стадіон. Так, цей варіант зараз проглядається лише через рожеві окуляри. Та ситуація в «Карпатах» останніми роками доводить, що варіанти розвитку подій можуть мати фантастично несподівані варіанти.

Тарас Жеребецький, Гал-Інфо

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");