Борислав – старовинне нафтове місто Львівщини. Втім, зараз про ту славу нагадують лише озерця «чорного золота», які де-не-де влітку вкривають бориславську землю.
Що останнім часом Вам доводилось чути про місто «нафтовиків»? Здебільшого негативну інформацію, яку навіть перелічувати не хочеться, чи не так? Таким чином формуються негативні стереотипи, які хотілося б трішки розвіяти.
Є у Бориславі і світлі «плями». Зокрема, мається на увазі спорт у славетному містечку. Було і є тут досить багато особистостей, які здатні своєю спортивною біографією здивували багатьох. Починається, тим не менш, усе з малого. Усі чемпіони колись займались у невеличких спортивних секцій. Про декілька таких гуртків у місті Бориславі дізнавався кореспондент Гал-інфо. У першій частині нашої статті читайте про заняття боксом, кікбоксингом та пауерліфтингом, у другій – про футбол та акробатику.
Кікбоксинг
На ниві такого цікавого виду спорту, як кікбоксинг, у бориславській ДЮСШ працює Олег Павляк (на фото 1). Олег – молодий фахівець, який почав тренувати лише нещодавно. Попри свій молодий вік (20 років) досвіду у цьому виді спорту Олегові не позичати, адже займається кікбоксингом вже понад 10 років та виборов чимало престижних нагород. Лише за минулий рік в активі починаючого тренера три перемоги у чемпіонатах України за трьома різними версіями, кубок України з кікбоксингу, а також присвоєне звання майстра спорту України. Тренуючи в бориславській ДЮСШ, Олег Павляк паралельно готується до чемпіонату світу з кікбоксингу, який відбудеться у травні поточного року в Києві. Амбіції переможця Олег переніс і до своєї тренерської діяльності і саме тому планує навчити своїх учнів усього, чого сам вміє та бачив.
Олеже, скільки часу уже ведете секцію кікбоксингу в бориславській ДЮСШ?
Почав тренувати лише з поточного навчального року. Перед цим закінчив факультет фізичного виховання в ДДПУ. Треную наразі недовго, але очі до цієї роботи горять. Займаюся улюбленою справою. Сам тренуюсь та ще й є відтепер можливість когось навчити того, що сам вмію.
Які види тренувань проводите і коли вони відбуваються?
Тренування у нас відбуваються щодня. Бувають тренування індивідуальні та групові. Люди, які займаються за індивідуальною програмою, можуть собі обрати будь-який зручний день та час для занять. Окрім того, проводжу також тренування з боксу. Групові заняття відбуваються щодня з 16-00 до 20-30. Час занять формується відповідно до вікового принципу. Наймолодші тренуються швидше, дорослі – пізніше.
А які взагалі вікові обмеження є Вашій секції?
Займатись кікбоксингом у нас можна, починаючи з семи років. Для тренувань з боксу потрібно бути трішечки старшим. До слова, якраз наймолодших віком 7-8 років у мене в секції чи не найбільше.
Чи потрібно мати вже якусь фізичну підготовку для того, щоб записатись до секції кікбоксингу?
Сюди можуть приходити дітки, навіть нічого не вміючи. Усі ази ми надаємо безпосередньо на тренуваннях.
Яка вартість Ваших тренувань?
Групові заняття для дітей є безкоштовними. Індивідуальні тренування вже, звісно ж, платні. 50 гривень вартує один індивідуальний урок. Багато також приходить людей на заняття, які воліють вчитися бойовому мистецтву індивідуально. Переважно індивідуальні заняття проводжу тільки для дорослих.
Ще навіть року не минуло з того часу, як Ви почали працювати тренером в ДЮСШ. З якими проблема доводиться зіштовхуватись найчастіше?
Найчастіше на тренуваннях виникають проблеми з правильною ідентифікацією учнями виду спорту, яким займаються. Тобто деякі діти наразі не усвідомлюють що таке «кікбоксинг» і чи потрібно їм це. Треба завжди шукати індивідуальний підхід до кожного, адже усі вони – різні. До когось достукатись легше, до когось – навпаки. Потрібно бути не тільки тренером, а й психологом, що я й намагаюсь робити. Є певні труднощі, але стараємося разом їх долати.
Чи достатнє на даному етапі фінансування Вашої секції?
Не тільки моєї, бракує фінансування ДЮСШ загалом. Втім, керівництво спортивної школи завзято допомагає, старається поставитись з розумінням та звести усі потреби до мінімуму. Окрім того, усіма можливими способами також намагаюся розвинути секцію кікбоксингу. На даному етапі все влаштовує.
Чи плануєте надалі розвиватись у цьому виді спорту як тренер? Чи все-таки просто поєднуєте приємне з корисним, навчаючи інших?
Покладаю надії на особисті досягнення, не буду кривити душею. Втім, до тренерства ставлюсь серйозно. Хочу досягти на тренерській ниві не менших висот, аніж на стезі кікбоксера. Не приходжу на заняття, щоб просто відбути номер. На тренуваннях намагаюсь віддати себе повністю для того, щоб чогось навчити своїх учнів. Завжди хочу, щоб кожен взяв з моїх занять щось корисне для себе.
Як гадаєте, чому діти повинні займатися саме кікбоксингом?
Кожен вид спорту корисний. Завдяки спорту кожен з нас самовдосконалюється. Втім, вважаю, що потреба у заняттях кікбоксингом відображає потреби у нашому житті. Тут загартовується характер. Займаючись кікбоксингом, можна навчитись постояти за себе. Зараз такі буремні часи, що потреба в самозахисті дуже велика. Саме тому закликаю усіх займатись бойовими мистецтвами, зокрема кікбоксингом.
Пауерліфтинг
Пауерліфтинг наразі є одним з найбільш «молодих» і прогресивних видів спорту. Український пауерліфтинг є світовим лідером зокрема. Львівська область - одна з найкращих в Україні. Протягом багатьох років Львівщина утримує таку високу планку не в останню чергу завдяки бориславському відділенню пауерліфтингу.
Тренує «силачів» у Бориславі справжній фахівець, чинний голова федерації пауерліфтингу Львівщини Юрій Слесаренко (на фото 2). Власне тому батькам та дітям не варто побоюватись щодо того, чи на секції чогось навчать, чи ні.
Юрію, скільки часу в Бориславі вже функціонує секція пауерліфтингу?
Наша секція функціонує уже десять років. Спочатку працювали на громадських засадах, а уже 7 років ми є відділенням Львівської обласної КДЮСШ ім. Юрія Кутенка.
Де відбуваються заняття та яка їхня вартість?
Заняття проводимо у палаці культури міста Борислава, в приміщенні підвалу. Власними зусиллями привели до більш-менш адекватного стану місце тренувань. Для юнаків, які тренуються у секції КДЮСШ, заняття проводяться на безкоштовній основі. Для відвідувачів загального залу вартість одного тренування – 15 гривень. Це, вважаю, цілком доступна ціна для кожного.
Хто може займатись у Вашій секції?
До секції набираємо учнів не за віком, а за фізичним станом, перш за все. Зазвичай до нас приходять юнаки віком 14-16 років. Дівчатам можна трішки швидше. До речі, дівочий пауерліфтинг, як би то не було дивно, досить популярний в нашому місці, адже багато дівчат ним займається.
Хто допомагає утримувати зал? Завдяки чиїм коштам секція існує?
Функціонує зал за благодійні внески спортсменів, які збираємо раз на рік, на півроку. За зібрані кошти ремонтуємо зал, деякий інвентар спортивний, що маємо, приводимо до ладу, дещо вже нове закупляємо. Час від часу нам допомагають бориславські підприємці, зокрема Олег Савчак, Михайло Андруневчин. Завдяки фінансовій підтримці останнього, до слова, у 2014 році зробили капітальний ремонт приміщення. Всі витрати за змагання, за виїзди на різноманітні турніри бере на себе КДЮСШ ім. Юрія Кутенка, де я працюю також тренером-викладачем. Членів збірної команди області з пауерліфтингу, а такі в нашій секції теж є, фінансує вже Львівське обласне спортивне управління.
Якими тренерськими здобутками можете похизуватись на даний момент?
Головна моя мета – зацікавити людей до занять спортом, підготувати спортсменів. На даний момент вже підготували двох майстрів спорту міжнародного класу, неодноразових чемпіонів всеукраїнських змагань з пауерліфтингу, Петра Олара та Марію Ільницьку. Окрім того, восьмеро моїх вихованців вже є майстрами спорту України, а ще близько десятка учнів кандидатами в майстри спорту України. У 2016 році наш вихованець Андрій Монастирський був на чемпіонаті світу серед юнаків, де посів третє місце. Також досить серйозне досягнення. Сподіваюсь, що попереду учнів нашої секції чекають не менш вражаючі здобутки.
Що хотіли б, можливо, змінити у тренувальному процесі?
Перш за все, хотілось б змінити не власне тренувальний процес, а ставлення до секції загалом з боку міської влади. Хотілося б, щоб Бориславська міська рада нам приділяла більше уваги і мова йде не тільки про фінансовий бік медалі. Все-таки їздимо представляти наше місто на всеукраїнські, міжнародні турніри, а таке відчуття, ніби про нас ніхто не чув і не знає. Щодо тренувального процесу, то, звісно ж, займатись було б набагато легше і краще, якщо б мали хоча б якесь професійне обладнання, грифи, «бліни», снаряди тощо. Втім, наразі «виїжджаємо» з того, що маємо. Намагаємося переглядати якісь цікаві ролики щодо занять пауерліфтингом в інтернеті, постійно намагаємося щось нового додати до своїх тренувань. Завжди прагнемо до прогресу та самовдосконалення.
Як вважаєте, чому юнакам та дівчатам, які хочуть займатись спортом, варто обрати саме пауерліфтинг?
Пауерліфтинг – дуже корисний вид спорту. Завдяки пауерліфтингу загартовується здоров’я, здобувається фізична витривалість, сила, краса. Якщо є бажання, то приходьте, займайтесь. Будемо раді бачити кожного в нашому залі.
Одним серед тих, хто вже встиг себе зреалізувати у бориславській секції пауерліфтингу є, зокрема, Сергій Лисик (на фото 3).
Сергію, перш за все, хочеться Вас привітати з двадцятиріччям і побажати Вам здоров’я та здобутків не тільки у пауерліфтингу, а й в особистому житті.
Дякую. Дуже приємно, що про мій ювілей знатимуть не тільки близькі та рідні, а й читачі Гал-інфо (Сміється).
Хотілося б поговорити про вид спорту, яким займаєтесь. Коли зацікавились пауерліфтингом?
Почав займатись пауерліфтингом у сімнадцять років. І от вже третій рік не можу ніяк «відірватись». Тренер мене навіть жартівливо називає «КМС-відмінник», бо намагаюсь не пропускати жодного тренування.
Так розумію, Ви уже досягнули звання кандидата в майстри спорту України.
Так. Весною минулого року виконав норму кандидата в майстри спорту України у ваговій категорії до 59-ти кілограмів.
Як сталося, що обрали саме пауерліфтинг з безлічі інших видів спорту?
Такий вибір, мабуть, сягає своїм корінням ще у моє дитинство. Я був засмучений тим, що був менший за зростом, аніж мої однолітки. Завжди прагнув усім довести, що сила залежить не тільки від зросту, а й від щоденної праці та наполегливості у досягнення поставленої мети. Саме тому ще, будучи в середній школі, почав займатись боксом, згодом була важка атлетика. Коли вступив до університету, пішов до секції боротьби, а вже звідти «перекочував» до пауерліфтингу. До слова, вид спорту, яким займаюсь зараз, подобається найбільше.
Чи влаштовують Вас на всі «100» щоденні тренування?
До власне тренувального процесу претензій немає ніяких. Тренер дуже кваліфікований, вміє знайти підхід до кожного учня, завжди намагається щось порадити, розумно вказати на помилку. Щодо тренувань, то мене все влаштовує. Хотілося б тільки висловити побажання стосовно технічного забезпечення залу. Деякі тренажери відверто своє «відслужили», потрібні нові, більш професійні, але це вже запитання не до тренера, адже він не може «розірватись». Ну і, звичайно ж, треба душову кабінку до залу встановити, бо після тренування помитись елементарно ніде.
Порада від КМС України. Що потрібно робити, щоб досягти успіху в пауерліфтингу?
Перш за все, потрібно знайти в собі того справжнього чоловіка і кожного дня працювати не покладаючи рук, щоб його зреалізувати. Окрім того, потрібно правильно харчуватись, позбавитись від усіх шкідливих звичок. Важливо також дотримуватись спортивного режиму та постійно тренуватись. Ну і без бажання теж ніяк. Загалом, якщо хочете мати гарне та підтягнуте тіло та паралельно здобувати нагороди, то пауерліфтинг саме те, що потрібно.
У другій частині статті «Спортивний Борислав: до якої секції віддати дитину?» читайте про акробатику та футбол.
Володимир Дидик, Гал-інфо
