Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: В архіві віднайшли вітальний лист Скнилівських монахів до митрополита Андрея
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

В архіві віднайшли вітальний лист Скнилівських монахів до митрополита Андрея

«МАРІЯ, ЩО ПОКОРОЮ І ЛЮБОВИЮ БОГА З НЕБА СТЯГНУЛА»

Раніше синкел у справах монашества у Львівській архієпархії УГКЦ Юстин Бойко на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук опублікував унікальні архівні документи - лист-привітання монахів Лаври св. Антонія Печерського у Скнилові адресований митрополиту Андрею з нагоди іменин. Його особливістю є орнамент. Монахи вирішили прикрасити своє привітання малюнком, який зображає вигляд головного корпусу Скнилівської Лаври. Малюнок виконаний олівцем.

Переглядаючи листування монахів Скнилівської Студитської Лаври св. Антонія Печерського з митрополитом Андреєм Шептицьким, натрапив на одне, яке є досить глибоке за змістом і богословсько правильне. Воно датується 13 грудня 1913 року. Вирішив поділитися віднайденим з усіма читачами, оскільки воно дуже гарно вписується у час Христового Різдва. Але, перед тим, як його представити, дозвольте пригадати коротко про Скнилівську Лавру.

Вона була заснувана особисто митрополит Андреєм і стала першою монашою обителлю ченців Студійського Уставу. Будівництво Лаври розпочалося у 1902 році, а 24 листопада 1906 р. відбулося її урочисте освячення, яке особисто звершив Митрополит. У 1906 р. він уклав для монахів Типікон, який отримав назву Скнилівський. Митрополит став першим Архимандритом Скнилівської Лаври.

З початком Першої Світової війни у 1914 р. монаша обитель зазнала значних руйнувань, а багатьох ченців мобілізовували до війська. У монастирі залишилося всього кілька насельників. У 1918 р., внаслідок польсько-української війни, Скнилівська Лавра була цілковито знищена і спалена, а монахи змушені назавжди покинути це місце.

Після цих подій митрополит Андрей передав Студитам резиденцію львівських митрополитів в Уневі, де згодом заснував нову Лавру, яка є матірньою обителлю для усіх монастирів Студійського Уставу. На місці, де була Скнилівська Лавра, 17 грудня 2017 року було встановлено пам’ятний знак, який нагадує про цю славну обитель та її монахів.

Так ось, оскільки ці монахи були першими, з яких розпочиналася віднова Студійського чернецтва в Україні, митрополит активно з ними спілкувався, допомагав їм, був і їхнім другом, і батьком, і помічником в усіх справах. Про все це свідчить досить активне листування митрополита з монахами Скнилівської Лаври, яке митрополит Андрей пильно зберігав у своєму архіві і яке з приходом радянської влади потрапило до різних державних архівів, зокрема до ЦДІАУ у Львові.

Серед усією епістолярної спадщини, про яку веду мову, особливої уваги заслуговують листи-привітання, які Скнилівські монахи пересилали митрополиту Андрею, зокрема з нагоди його іменин. До такої категорії листів належить і цей, який сьогодні хочу усім представити.

Дозвольте, що спочатку представлю сам текст листа-привітання, а опісля коротко його прокоментую:

«Сл[ава]. Іс[усу]. Хр[исту]. і П[речистій]. Д[іві]. М[арії] !

Нескінчений наш Отець Небесний, необмежений нї часом нї місцем, нескінчена Доброта, Любов, Мудрість … і всяке свойство і совершеньство Єго, все а все без границь, а ми Єго дїточки маємо бути совершенними як Він єсть і стільки лиш щось вартасьмо, стільки лиш щось можемо, скільки з Ним єсьмо сполучені, а день Іменин особливим способом нагадує на небо, на Отця Небесного, тож і ми желаємо Найдорожшому Отцю Ігуменови, щоб Отець Ігумен затопившись зовсїм в тій безоднї совершеньств Того, котрий єсть Любовию стались до Него подібним, а розгорівшись любовию, щоби всецїло згоріли від неї задля Него, а що чоловік сам з себе ничим єсть, отже і ним доброго не потрафить – а «вся могу в укріпляющім мя Ісусї», а сильні єсьмо через молитву, тож бажаємо як найвисшого духа молитви, а що покірна Мария своєю покорою і любовию Бога з неба стягнула, тож особлившої Єї любови і Єї опіки ві всїм і всегда, а тїшачись Єї помочию щоб Отець Ігумен пожили на Славу Божу «Многая і благая літа !!»

Скнилів, в день Сьв. Ап. Андрея Первозв. 1913 р.Б.

Брат Матей

Андрей

Нікїфор

Пасив

Аристарх

Неомит

Георгій

Іляріон

Венедикт

Єроним

Станислав

Макарій»

(Фонд 358, опис 2, справа 351, аркуш 77)

Листа-привітання.

Цей лист привернув мою увагу тим, що я вже згадувалося на самому початку, він є особливий своїм змістом і богословською глибиною.

Перш за все, уважному читачеві рекомендую звернути увагу на те, що цей лист пишуть не великі богослови, а звичайні сільські хлопці, які запалали ідеєю цілковитої посвяти себе Богові у монашому стані і роблять перші кроки на цій дорозі. І що цікаво, що їхнє уявлення про Бога є надзвичайно біблійними і богословсько правильними. Головною правдою про Бога, яку вони усвідомили, то це те, що Він є Добротою, Любов’ю і Мудрістю.

Другий аспект – це особливе трактування дня іменин. У сьогоденні іменини переважно в’яжуться із застіллям, забавою, тощо. Це, якщо дивитися так приземлено. Ім’я у світському розумінні надається людині для того, щоб могти її відрізнити від інших людей, які проживають у тому чи іншому соціуму. Для християнина іменини – це передовсім нагода згадати про свого небесного покровителя, ім’я якого людина носить. Натомість, Скнилівські монахи, може досить по-дитячому, але щиро, звертають увагу на те, що іменини звертають нашу увагу на небо, а точніше на те, що ми на цій землі не є самотніми островами, але маємо Небесного Батька – Люблячого Бога. І саме на цьому вони нагошують у своєму листі до митрополита Андрея, у якому вітають його з днем його небесного покровителя св. Апостола Андрея Первозванного. За їхніми словами, тільки той може бути досконалим християнином, хто цілковито уподібнився Богу у любові.

І насамкінець. Скнилівські монахи, вітаючи митрополита Андрея, пригадують постать Пресвятої Богородиці – Марії. Знаменними є їхні слова, що «Мария своєю покорою і любовию Бога з неба стягнула». Такий вислів є дуже нетипічним, але в устах монахів він вказує на те, що покора і любов зробили можливим прихід Бога на землю. То ж і вони, зі своєї сторони, бажають митрополиту Андрею чеснот покори і любові у найвищому ступені.

Лист, звичайно, є дуже простим, але у Різдвяний час він якось по-особливому звучить.

Синкел у справах монашества у Львівській архієпархії УГКЦ Юстин Бойко, для Гал-інфо.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ